Пташиний грип виявили в селянському господарстві на Київщині

Національний експортний веб-портал створять в Україні. Міністерство економічного розвитку і торгівлі оголосило в системі ProZorro тендер на розробку платформи.

Про це йдеться в повідомленні МЕРТ.

«Національний експортний веб-портал стане дієвою інформативною платформою підтримки українських експортерів і розвитку бізнес-середовища з безкоштовним доступом. Портал буде містити дані про зовнішні ринки щодо умов і процедур доступу до них товарів і послуг, а також доступ до інструментів пошуку партнерів, розвитку компетенцій, бізнес-можливостей та інше», — йдеться в повідомленні.

У МЕРТ підкреслюють, що це перший проект такого масштабу, де в найбільш повному і постійно оновлюваному обсязі буде висвітлена актуальна інформація і дані за принципом «Єдиного вікна».

Кінцевий термін подачі пропозицій — 15 серпня 2019 року. Проект реалізується за фінансової підтримки уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ).

milkua.info

Із 1 січня 2018 р. набудуть чинності зміни до ДСТУ. Залишиться лише три сорти молока: екстра-клас, вищий і перший. Це означатиме, що молоко другого ґатунку чи негатункове не зможе надходити на переробні підприємства.

Це пов’язано з тим, що виробництво молока в Україні скеровують у бік Європи, де є норми, які охороняють споживачів від неякісної та небезпечної продукції.

«Ми маємо втілити записані в Угоді про асоціацію положення щодо санітарно-гігієнічних норм, що стосуються сировини молока. У нас не повинно бути чотирьох або навіть п’яти ґатунків молока, має бути один єдиний стандарт — молоко екстра-класу», — каже віце-президент по зв’язках із громадськістю Асоціації виробників молока України Ганна Лавренюк.

Це означає, що в Україні докорінно зміниться система сортування молока. Адже згідно з чинним ДСТУ нині його ділять на такі сорти: екстра-клас, вищий ґатунок, перший, другий і несортовий.

За словами експертів, у країнах ЄС такого поділу немає. І туди дозволено імпортувати тільки молоко класу екстра.

Для українських молокотоварних ферм піднятися до таких стандартів реально, хоч і не легко.

«Європейський стиль виробництва — це відповідність базовим вимогам. Обов’язкова ідентифікація худоби, лікування, дослідження на найбільш небезпечні хвороби. Це періодичний контроль якості молока, його промислова перевірка, охолодження й швидка первинна переробка. В Європі фермери інвестують не лише у виробництво молока, а й у власні кооперативні переробні заводи», — каже голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа.

milkua.info за матеріалами Європейської правди

Експорт соєвого шроту з України у вересні-червні 2020/21 МР склав 436,2 тис. т, що на 30% за аналогічний показник минулого року.

Про це йдеться в повідомленні «УкрАгроКонсалт».

Як зазначається, останні два місяці експорт тримається на високому рівні за рахунок стабільно високих закупівель з боку ключових імпортерів - Білорусі та Польщі.

«Експортний потенціал 2020/21 МР збільшений до 470 тис. т (-31% до 2019/20 МР)», - відзначають експерти.

Ключовими імпортерами залишаються країни ЄС з часткою ринку 38% і Білорусь - 34%.

Уточнюється, що вперше в 2020/21 МР соєвий шрот експортований в Данію.

Зростання обсягів експорту відзначався в напрямку таких ринків як Німеччина (+ 452%), Молдова (+ 84%) і Грузія (+ 33%).

Зниження темпів експорту зареєстровано в Туреччину (-90%), Угорщину (-57%) і Польщі (-17%).

Відновлення промисловості, розвиток аграрного сектору та залучення інвестицій — це три основні блоки, які зможуть стимулювати зростання економіки в Україні.

Таке бачення висловив Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко в прямому ефірі на каналі 112, йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Перше — це відновлення промислового потенціалу через прості деякі механізми, що забезпечить сотні робочих місць і великий ефект на всю економіку», — зазначив Міністр.

За його словами, відновлення промисловості можливе через застосування принципу нецінових критеріїв (локалізації), доступу до фінансів і оновлення базових інфраструктурних речей (зокрема, локомотивів «Укрзалізниці»).

В другому напрямку, а саме в аграрному секторі, на думку Міністра, важлива підтримка тваринництва (ВРХ), відновлення зрошення (особливо для південних регіонів) та запуск агрострахування.

«Страхування для аграріїв важливе, особливо зі зміною клімату, посухами. Продукту зараз немає, тому будемо пропонувати. Я впевнений, парламент нас підтримає щодо запуску інструменту, який дасть можливість для прогнозування аграріям», — наголосив він.

Третій важливий напрямок у баченні Ігоря Петрашка — залучення інвестицій, переміщення виробництв і частини логістичних ланцюгів з Китаю, Азії в Україну.

«Країна повинна залучати нові інвестиції. Потрібні ноу-хау, технології, потрібна інтеграція в міжнародні логістичні ланцюги», — запевнив Міністр.