Птахофабрики яєчного спрямування працюють на мінімумі

14−16 вересня в Чехії (м. Прага), яка головує в Раді Європейського Союзу, пройшла неформальна зустріч міністрів сільського господарства країн членів ЄС, Молдови, Грузії та України.

В рамках зустрічі відбулось пленарне засідання «Забезпечення продовольчої безпеки — роль сільського господарства та харчової промисловості ЄС у сталому глобальному виробництві харчування», в рамках якої Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський представив план щодо поглиблення співпраці ініціативи «Шляхи солідарності».

Під час виступу Міністр наголосив, що експортні шляхи української аграрної продукції через країни Європейського Союзу повинні стати постійними та основними.

Микола Сольський назвав чіткий перелік необхідних ініціатив, котрі потрібно для реалізації цього плану. Передусім, за його словами, потрібно на нашому кордоні з країнами ЄС збудувати термінальні комплекси, які включатимуть зернові конвеєри і за допомогою яких безперебійно транспортуватиметься українське зерно. Будівництво такої інфраструктури зумовлено різницею українських та європейських колій. Кожен такий термінал зможе забезпечити транспортування до 2 млн тонн зерна у рік.

«Наступна ініціатива, яку необхідно здійснити, це будівництво трубопроводу для транспортування рослинних олій. Трубопровід з'єднуватиме завантажувальний термінал на території України та відвантажувальний термінал у європейському морському порту. Потужність такого транспортування за розрахунками становитиме 2 млн тонн у рік», — сказав Микола Сольський.

Міністр повідомив своїм колегам, що цей проект вже перетнув стартову позицію, адже з польськими колегами минулого тижня було підписано меморандум стосовно будівництва такого трубопроводу.

«Суттєвою проблемою є недостатня кількість залізничного рухомого складу у країнах ЄС, яким можна перевозити зерно, а також відповідних вантажних автомобілів», — зауважив Міністр, додавши, що в Україні курсує 22 400 вагонів-зерновозів, а у всіх країнах ЄС — орієнтовно 12 тисяч. Тож збільшення кількості таких вагонів на 3640 одиниць та вантажівок на 6 тис. одиниць дозволить додатково перевозити до 10 млн тонн зернових у рік.

Також необхідно виділити залізничні маршрути для курсування українських вагонів-зерновозів із зміненими візками під стандарт європейських колій територіями Польщі та Німеччини до польського порту Гданськ та німецьких портів Росток та Гамбург, зазначив Микола Сольський.

Міністр звернувся до європейських колег із проханням посприяти в реалізації впровадження нових експортних шляхів, адже від них залежить продовольча безпека усього світу. Зокрема, Микола Сольський запропонував визначити можливі маршрути і графіки курсування для українських вагонів-зерновозів територіями Польщі та Німеччини, попросив надати субсидії у розмірі до 50% на виробництво вантажних автомобілів та залізничного рухомого складу, призначеного для перевезення зернових. А також надати фінансову підтримку зі сторони ЄС для будівництва комплексу терміналів і трубопроводу для рослинних олій та зернових перевантажувальних терміналів.

minagro.gov.ua

За даними Державної служби статистики України чисельність свиней у сільськогосподарських підприємствах станом на 1-ше квітня становила 3,53 млн голів. За рік промислові свиногосподарства збільшили поголів’я на 5%.

«Найпомітніша позитивна динаміка відбулася саме протягом першого кварталу 2019-го, адже другу чверть року вітчизняні свиногосподарства починають з поголів’ям, що на 4,6% чи на 150 тис. гол. більше ніж на початку року», — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Аналітики АСУ зазначають, що така позитивна динаміка дозволила компенсувати скорочення кількості свиней у присадибному секторі:

«Число утримуваних свиней у господарствах населення продовжує скорочуватись. Так, рік тому кількість свиней на присадибних ділянках була на 4% чи на 119 тис. гол. більшою, зараз — 2,63 млн голів. Втім, таке відхилення «перекрило» нарощування поголів'я у промисловому свинарстві, яке спостерігається у 2/3 регіонів України. Тож на початку другого кварталу число «індустріальних» свиней в Україні відновилося до рівня 2017-го року».

Позитивні зміни, відповідно, торкнулися і внутрішньої пропозиції живця з боку промислових виробників свинини. Так, дані офіційної статистики свідчать, що протягом першого кварталу сільськогосподарські виробники свинини реалізували на забій 1,13 млн гол. живою масою 123,4 тис. т. У наслідок збільшення кількості реалізованих на забій свиней (+3%) та середньої забійної ваги (110 кг проти 108 кг у першому кварталі 2018-го), пропозиція живої ваги свиней на забій зросла на 4,4%. 

pigua.info

Відповідно до зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока.

У зв’язку з цим, з 1 січня 2019 року в країні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко — сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з ним усе молоко — залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин — поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки, нагадала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

За її словами, особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.

Від цієї дати надається два роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі - корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.

Це нововведення, вважає Ольга Козак, стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.

Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% - 1153,5 тис. т — молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка — 950,7 тис. т, тобто 82,4% - від господарств населення. Отже, понад 1 млн т молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.

З огляду на це, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.

Особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам, наголосила Ольга Козак. Саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.

Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.

Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів'я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів'ям від 500 корів і більше, спрогнозувала Ольга Козак.

Щодо господарств населення, то ймовірніше, тенденція до скорочення їх кількості, яка триває уже понад 10 років, може посилитися, застерегла експерт. Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого — надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень.

В цілому ж поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та поліпшення якості харчування українського населення, підсумувала Ольга Козак.

iae.org.ua

В Україні у 2018 році зафіксовано 145 випадків африканської чуми свиней (АЧС). Про це свідчить статистика сайту “СТОП АЧС”, який запроваджено у межах проекту технічної допомоги ФАО “Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на африканську чуму свиней в Україні”, передає УНН.

У 93 випадках захворювання було зареєстровано у домашніх тварин, в 39 — у диких. Ще в тринадцяти випадках АЧС була зафіксована на території інфікованих об’єктів.

Загалом в Україні за останні 6,5 року зареєстровано 456 спалахів АЧС.

Найбільша кількість випадків АЧС сталася в Одеській і Полтавській областях — 56 та 44 випадків відповідно. Далі йдуть Миколаївська та Чернігівська області — 37 та 32 випадки, та Рівненська область — 31 випадок.

Найменша кількість спалахів АЧС була зареєстрована у Львівській області — 1 випадок.

Загалом за останні 6,5 року вірус АЧС не оминув жодну з областей України.

Також повідомляється, що перший збудник АЧС було виявлено у 2012 році в селі Комишуватка Запорізької області.

Тож, в Україні АЧС не вщухає вже п'ять років поспіль. У минулому році на території нашої держави було зареєстровано 163 спалахи хвороби.

Збитки, які несуть українські фермери через поширення вірусу, обчислюються мільярдами гривень.

Фермерські громадські організації звинувачують владу в бездіяльності.

"Державою не ведеться ефективна робота по депопуляції диких свиней, як це, наприклад, робиться у наших сусідів - Естонії або Латвії... Ще раз апелюю до Мінагрополітики перейти від слів до справи. У ситуації, що виникла, потрібно реагувати максимально швидко і реалізувати державну стратегію подолання АЧС в Україні в найкоротші терміни", - заявила з цього питання голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Депутат ВР Сергій Тригубенко, своєю чергою, вважає, що боротися з АЧС Україні заважають нескінченний процес реформування Держпродспоживслужби і відсутність профільного міністра - агрополітики - в країні вже протягом майже двох років.

Джерело: УНН