Прорив у пошуку вакцини від АЧС здійснили китайські вчені

05-бер-2020

Про суттєвий прогрес у розробці ефективної вакцини проти африканської чуми свиней на початку цього тижня повідомила команда дослідників з Харбінського ветеринарного науково-дослідного інституту (Китай). За даними інформаційного агентства Xinhua, це перший крок у розробці ефективних та безпечних вакцин проти цієї хвороби.

Бу Чжигао, директор Харбінського ветеринарного науково-дослідного інституту CAAS, заявив, що перед Китаєм стоїть велике завдання контролю над поширенням африканської чуми свиней. Необхідно терміново розробити більш потужні засоби, такі як вакцина, для запобігання поширенню захворювання.

“Прорив у розкритті тонкої структури вірусу є важливим і фундаментальним дослідженням, яке дасть підказки для вивчення основних механізмів зараження, патогенності та імунології африканської чуми свиней, а також розробки вакцини”, – сказав він.

Учені працювали чотири місяці, щоб зібрати понад 100 ТБ високоякісних даних, що дозволило команді здійснити значний прорив у виявленні структури та характеру вірусу.

“Африканська чума свиней, історія епідемії якої становить майже 100 років, є складною глобальною проблемою. Вірус має стабільну структуру і може виживати місяцями при нормальних температурах, що представляє велике завдання для профілактики та контролю. Вчені мають обмежені знання про вірус. Ми сподіваємось зробити крок до кращого розуміння захворювання”, – пояснив Ван Сянсі, один із членів команди.

Однак, поки вакцина вийде на ринок, можуть пройти роки досліджень та випробувань.

Африканська чума свиней, вперше описана в Кенії в 1921 році, є дуже заразним вірусним захворюванням свиней зі смертністю, що наближається до 100%. За останнє десятиліття хвороба поширилась у багатьох країнах, що становить серйозний ризик подальшого зараження. Упродовж 2018 та 2019 років через АЧС було знищено понад 30 мільйонів свиней. Пандемія африканської чуми свиней спричинила економічні втрати для виробників свиней у всьому світі у розмірі 2 млрд доларів.

Meat-Inform

 

Більше новин
Україна: +1 випадок АЧС
04-лист-2020

29 жовтня 2020 р. отримано позитивні результати досліджень Дніпропетровською регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби на АЧС у приватному домогосподарстві с. Орлівщина, Дніпропетровської області.

Терміново проведено засідання Піщанського старостинського округу (ДНПК), щодо виконання плану заходів з недопущення поширення та ліквідації захворювання.

Згідно рішення ДНПК визначено інфікований об'єкт — присадибний сектор, де встановлена зона захисту в межах 3 км та зона спостереження у межах 1 км від зони захисту. На зазначених територіях рух поголів'я свиней заборонено до виконання плану заходів зазначених вище.

dp.consumer.gov.ua

Детальніше
В Україні за останнє десятиліття вдвічі збільшили внесення поживних речовин у ґрунт - Мінагрополітики
04-квіт-2019

Впродовж останніх 10-ти років кількість внесених агрохімікатів у ґрунт збільшилась з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що в свою чергу сприяє відновленню природної родючості ґрунту в Україні. Про це повідомили у відділі інформаційної політики та зв’язків з громадськістю Міністерства аграрної політики та продовольства України у відповідь на журналістський запит УНН.

"В Україні протягом останніх десяти років спостерігається позитивна тенденція збільшення кількості внесених агрохімікатів з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що наближає нас до середньоєвропейських показників з урахуванням природної родючості ґрунтів, що дозволило забезпечити у 2018 році найбільший за всі роки існування самостійної України урожай зернових культур в межах 70,1 млн тонн. Збільшення внесення мінеральних добрив, посів сидератів та використання рослинних решток дало змогу максимально наблизитись до бездефіцитного балансу поживних речовин", - йдеться у повідомленні.

Зазначено, що основним із головних завдань аграріїв для отримання сталих урожаїв є внесення мінеральних та органічних добрив у визначених для ефективного живлення рослин дозах, з урахуванням запланованої урожайності, із дотриманням оптимального співвідношення між елементами живлення, що є об’єктивною необхідністю для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин та збереження родючості ґрунтів.

"Одним із напрямків своєї роботи Мінагрополітики вбачає у встановленні дієвого державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства в питанні охорони, збереженні та відновленні родючості ґрунтів всіх категорій і форм власності та впровадження економічного стимулювання землекористувачів та орендарів земельних ділянок в разі їх дбайливого та господарського підходу до їх використання", - додали у відомстві.

У міністерстві також зауважили, що вирощування всіх без виключення сільськогосподарських культур, а не тільки соняшнику, ріпаку і сої зумовлюють втрати поживних речовин, які містяться в ґрунті та визначають його родючість і цим самим призводять до зниження агрохімічних показників (втрата гумусу, підвищення кислотності, вмісту азоту, фосфору і калію)

Джерело: УНН

Детальніше
За 5 років свинопоголів'я у присадибному секторі може зменшитися на третину - експерт
20-черв-2019

За п'ять років свинопоголів'я у присадибному секторі може зменшитися на 35% - до 1,7 млн голів. Про це повідомила президент Асоціації "Свинарі України" Оксана Юрченко, передає УНН із посиланням на прес-службу асоціації.

"Упродовж останніх 5 років кількість свиней у домогосподарствах населення скорочується в середньому на 7,5% на рік. Так, у 2015 році свинопоголів’я у присадибному секторі налічувало 3,6 млн голів, цього року воно дорівнює 2,6 млн.

Якщо така тенденція збережеться — до 2025 року в особистих господарствах громадян кількість свиней зменшиться до 1,7 млн голів", — розповіла вона.

Африканська чума свиней (АЧС), відсутність ідентифікації тварин у господарствах населення та низький рівень біобезпеки є головними чинниками, що сприятимуть скороченню свинопоголів’я у присадибному секторі, продовжила Юрченко.

Так, у разі підозри на африканську чуму, власники таких свиней намагаються якнайшвидше їх збути, що сприяє поширенню хвороби, пояснила експерт. А продаж неідентифікованих подвірно забитих свиней на стихійних ринках, своєю чергою, ускладнює контроль епізоотичної ситуації в країні, уточнила вона.

Утім, з 1 січня 2025 року набуде чинності положення щодо заборони на реалізацію на ринках тварин, які забиті подвірно, поінформувала Юрченко. Згідно з положеннями ЗУ "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" до продажу допускатимуть лише свинину, отриману на сертифікованих бійнях.

"Я думаю, що завдання професійної свинарської спільноти — не дати відтермінувати набуття чинності цієї норми, адже вона допоможе у вирішенні багатьох питань", - резюмувала вона.

Джерело: УНН

Детальніше
Як на сьогодні виконуються нові вимоги харчового законодавства у молочній галузі
09-лип-2019

На сьогодні один із основних викликів молочної галузі — нові вимоги харчового законодавства: безпечність (виробництво молока екстраґатунку) і простежуваність «від ферми до столу». Гармонізація українського законодавства зі світовим — це доступ на світові ринки та світова ціна, пише MilkUa.info.

«Гармонізація українського законодавства зі світовим потрібна для того, щоб Україну допустили на світові ринки, які можуть запропонувати 0,3−0,4 євро за 1 кг молока», — зазначає Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока із комунікацій.

Нові вимоги харчового законодавства:

ЗУ № 771 «Про основні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів» (04.04.2018)

«Закон передбачає впровадження і виконання двох перших принципів HACCP: аналіз небезпечних чинників і визначення критичних контрольних точок. Насправді це не є чимось новим, молочно-товарні ферми знають, де є моменти, які можуть нести фізичний, хімічний або технічний ризик виробництва потенційно небезпечного молока- коментує Ганна Лавренюк. — Завдання молочно-товарної ферми описати все, запротоколювати, передбачити інструкцію і навчання персоналу та постійно контролювати виробництво у цих критичних точках».

ЗУ № 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (04.04.2018)

Згідно нового закону ветеринарна інспекція відвідала вже багато господарств, відслідковуючи безпечність і якість виробництва продукції.

«На сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів кожного листопада попереднього року встановлюють план перевірок на наступний рік, але господарства про це не попереджають. Тому це вже задача самого господарства перевірити план перевірки і відслідковувати себе. Зазвичай інспектор телефонує за короткий час до прибуття на ферму», — пояснює представник АВМ.

Законом передбачено створення так званого «Молочного модуля», тобто системи, яка працює в усьому світі. Вона полягає у тому, що кожне підприємство щомісяця або двічі на місяць здає проби загального молока, а інколи від кожної корови до незалежної повноважної лабораторії. Мета — прослідковування безпечності молока на загальнодержавному рівні.

«На сьогодні в Україні така система вже створена і передана Державній споживчій службі України. Вона діє в 4 областях: Полтавська, Вінницька, Миколаївська та Харківська. Господарства областей вже починають здавати зразки молока до уповноважених лабораторій, прослідковуючи показники кількості соматичних клітин, бактеріальне забруднення, а також наявність інгібіторів та антибіотиків», — розповідає Ганна Лавренюк.

Доступ до бази має тільки переробний завод (тільки той, з яким співпрацює господарство) і ветеринарний експерт, який слідкує за регіоном. Не варто сприймати систему як метод покарання або спосіб оштрафувати, це в першу чергу метод самоконтролю по безпечності виробництва молока, додає вона.

Наказ МінАПП «Вимоги до якості і безпечності молока та молочних продуктів» (чинний з 01.01.2019, перехідний період до 2022р.)

Наказ Міністерства аграрної політики розроблявся 5 років, у цьому році він набув чинності, у документі йдеться про вимоги до гігієни молока-сировини. До 2022 року все молоко в Україні, яке постачається на промислову харчову переробку має бути ґатунку екстра: ≤100 тис. КУО/мл із вмістом соматичних клітин ≤400 тис/мл без залишків інгібіторів і антибіотиків. З 2020 року згідно норм цього закону Україна має перейти на виробництво молока з показниками не вище 500/500.

Поступово за 3 роки треба переорієнтуватися виключно на сорт екстра. Це не просто вимога безпечності харчової продукції і авторитету на світовому ринку, це економічна перевага, тому що виробляти молоко не екстраґатунком — не вигідно.

MilkUa.Info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок