Промисловий безвіз та автоперевезення: Зеленський розповів над чим почала працювати Україна для вступу до ЄС

29-черв-2022

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада щодо підготовки нашої держави до майбутнього членства у Європейському Союзі після отримання статусу кандидата в члени ЄС.

У зустрічі також взяли участь керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак і його заступники, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, народні депутати та урядовці, керівники правоохоронних і судових органів влади.

Президент привітав присутніх з отриманням нашою державою статусу кандидата в члени ЄС і подякував за роботу, яка була зроблена для досягнення цього історичного рішення.

«Але ми не маємо зупинятися. Поставлено завдання, ми дали нашим людям важливі обіцянки. Цей курс ми не змінюємо», – наголосив Глава держави.

Як зазначив Володимир Зеленський, мають бути чітко окреслені завдання для всіх гілок влади, щоб оперативно рухатися в напрямку набуття повноправного членства в ЄС.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зауважила, що вже напрацьована дуже хороша секторальна база відносин між нашою країною та ЄС, що допоможе швидше проходити певні процедури.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доповів, що триває виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За його словами, статус кандидата дає Україні змогу розпочинати секторальні перемовини, і сьогодні в роботі – вісім напрямів.

Зокрема, йдеться про приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) – так званий митний безвіз. Наприкінці червня в онлайн-форматі відбулася фінальна оціночна місія готовності України до приєднання до NCTS, яка надала позитивний висновок. Очікується ухвалення відповідного закону в другому читанні.

Іще один напрям – підготовка до підписання Угоди про лібералізацію автомобільних перевезень, що має відбутися найближчими днями. Завдяки цьому дозволи на транспортні перевезення для українських компаній будуть непотрібні.

Як зазначив Денис Шмигаль, важливим також є створення спільного простору роумінгу між Україною та ЄС. Це означає, що українці не платитимуть за роумінг у країнах Європейського Союзу, а громадяни ЄС не сплачуватимуть за роумінг в Україні.

Крім того, триває підготовка до приєднання нашої держави до єдиної зони платежів у євро без комісії, що буде відчутним для наших громадян як всередині країни, так і за кордоном. Очільник уряду також зробив акцент на значенні інтеграції енергосистеми України з енергомережею континентальної Європи, особливо в контексті розширення експорту, для чого вже отримано відповідний висновок.

Важливим є й укладення угоди про так званий промисловий безвіз для відкриття взаємного доступу на ринки промислової продукції, інтеграція України в цифровий ринок ЄС, долучення до всіх ініціатив європейського «зеленого курсу».

Президент обговорив з учасниками наради законопроекти для європейської та євроатлантичної інтеграції України, визначені як пріоритетні на 2022 рік.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поінформував про роботу з державами – членами ЄС щодо збереження підтримки євроінтеграції України.

Джерело: Agravery.com

Більше новин

Затримка збирання підтримує ціни на кукурудзу в Україні

27-вер-2021

Тривалі опади перешкоджають збиранню врожаю кукурудзи і відставання від торішніх темпів зростатиме, оскільки в першу чергу аграрії збиратимуть соняшник та сою.

Станом на 16 вересня в Україні з 85 тис. га або 2% площ намолочено 406 тис. т кукурудзи з середньою врожайністю 4,8 т/га. Торік на цю дату було обмолочено 3% площ. Затримка поставок до портів вже призвела до незначного підвищення закупівельних цін на кукурудзу до 246−248 $/т або 7,4−7,5 тис. грн/т. Трейдери готові доплачувати за швидкі поставки.

Водночас ціни попиту на чорноморську кукурудзу з боку імпортерів залишаються на рівні 260 дол./т, тоді як продавці пропонують її по 265−270 дол./т. Основним покупцем у 2020/21 МР став Китай, який придбав 36% експортованої української кукурудзи.

Крім того, у вересневому звіті експерти USDA підвищили прогноз виробництва кукурудзи в Китаї та знизили оцінки її споживання для окремих категорій. Зокрема, китайський уряд пропонує заміняти кукурудзу іншими зерновими та шротами, щоб зменшити залежність від імпорту.

Сподівання на активізацію експорту кукурудзи з України до ЄС на тлі зменшення поставок з Бразилії у 2020/21 МР внаслідок рекордно високих цін також навряд чи виправдаються, оскільки країни ЄС збільшили виробництво пшениці та кукурудзи, що може призвести до скорочення імпорту.

agravery.com

Детальніше

В Україні прогнозують збільшення виробництва молока впродовж року

08-трав-2019

У Мінагрополітики прогнозують збільшення виробництва молока на 1% протягом поточного року.

Про це повідомили у Відділі інформаційної політики та зв'язків з громадськістю Міністерства аграрної політики та продовольства України, передає УНН.

«За рахунок бюджетної програми КП КВК 2 801 540 „Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)“ у 2019 році прогнозується збільшення виробництво молока до 1,0%, яке становитиме в загальному обсязі 10 165,1 тис. т молока», — йдеться у повідомленні.

У відомстві зазначають, що за даними Державної служби статистики України, станом на 01.01.2019, спостерігається ріст поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах — на 0,3% (467,9 тис. гол).

Згідно з даними Держстату, у 2018 році в Україні обсяг виробництва молока склав понад 10 млн тонн, у 2017 році він становив 10,3 млн т, що на 1% менше, ніж у 2016 році.

Детальніше

Фермери можуть отримати компенсації за кредитами: затверджено форми документів

25-черв-2020

Банки тепер зможуть почати приймати заявки. Мінекономіки затвердило форми документів щодо здійснення фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів.

Зокрема йдеться про:

Затвердження цих документів надасть можливість уповноваженим банкам розпочати роботу щодо прийняття від позичальників заявок на отримання часткової компенсації відсоткових ставок за залученими банківськими кредитами, а позичальникам звернутися до банків та подати заявку для отримання фінансової підтримки за рахунок коштів держбюджету.

Компенсації надаються відповідно до постанови Кабміну від 29 квітня 2015 року № 300 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів».

Така компенсація надається на конкурсній основі суб'єктам господарювання агропромислового комплексу — юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичним особам — підприємцям, які провадять діяльність у галузях тваринництва та використали кредитні кошти для покриття поточних витрат та витрат капітального характеру або які провадять діяльність за іншими видами сільськогосподарської діяльності (крім тваринництва).

Сума компенсації не може перевищувати:

для позичальників, які провадять діяльність у галузях тваринництва, — 15 млн. гривень;
для позичальників, які провадять діяльність за іншими видами сільськогосподарської діяльності (крім тваринництва), — 5 млн. гривень.

Детальна інформація про Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів — на Інформаційно-аналітичному порталі АПК України, з офіційний переліком уповноважених банків також можна ознаймитись на порталі АПК України.

LIGA360

Детальніше

«У пріоритеті держпідтримки на 2018 рік – тваринництво та садівництво», — Олена Ковальова

08-серп-2017

Мінагрополітики розробило «Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки», фінансування якої становитиме 1 млрд грн щорічно. Зокрема, основні акценти держпідтримки будуть спрямовані на галузь тваринництва та садівництва. Про це йшлося під час інтерв’ю заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової.

«Наступного року ми акцентуємо увагу на розвитку тваринництва та переробці продукції у невеликих обсягах, зокрема, на кооперативних засадах. Адже потенціал цієї галузі розкритий частково: 90% фермерських господарств зорієнтовані на рослинництво і лише 1,8% — на тваринництво. Окрім того, у пріоритеті держпідтримки буде садівництво. Хочемо виділити кошти на холодильне обладнання та профінансувати нові галузеві проекти», — зазначила Олена Ковальова.

За словами заступника Міністра, планується профінансувати тваринництво у декілька етапів. По-перше, частина коштів піде на підтримку зростання поголів’я худоби, закупівлю молодняку великої рогатої худоби та дрібної рогатої худоби. По-друге, кошти інвестуватимуться в будівництво тваринницьких ферм. По-третє, вперше значна частина коштів піде на придбання переробного обладнання — часткову компенсацію його вартості. Передбачається, що для фермерських господарств відсоток компенсації може становити близько 30%. Окрім того, державна підтримка буде направлена на розвиток зернової та круп’яної галузей.

«Наразі ми розмірковуємо над створенням програми підтримки для нових фермерських господарств. Хочемо надати сільськогосподарським кооперативам та господарствам пріоритетне право в отриманні підтримки відсоткової ставки за кредитами. Цього року на це ми виділили 300 млн грн», — підкреслила Олена Ковальова.

pigua.info

Детальніше