Виробництво казеїну буде вигідним до істотного зростання пропозиції

За офіційними даними Держмитслужби зовнішньоторговельний обіг сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів (товарні групи 1−24 УКТЗЕД) за підсумками 11 місяців поточного року збільшився на 22% порівняно з відповідним періодом 2020 року та досяг близько 31,3 млрд дол. США, що склало 24,7% всього зовнішньоторговельного обігу товарами України.

При цьому, експортовано продукції аграрного сектору на суму 24,4 млрд дол. США (або 39,8% від загального експорту товарів з України), що на 22% більше ніж за 11 місяців 2020 року.

Найвагомішими складовими експорту продовольчих товарів та с/г продукції у січні-листопаді 2021 року залишились зернові культури, олії, насіння олійних культур та макухи, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій.

Основними країнами, до яких постачалась українська агропродовольча продукція, були: Китай, питома вага якого склала 15,4% у структурі експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів; Індія — 6,5%; Нідерланди — 6,4%; Єгипет — 5,9%; Туреччина — 4,8%.

Імпорт сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів за вказаний період зріс на 20% до відповідного періоду 2020 року і склав 6,9 млрд дол. США (або 10,5% від загального імпорту товарів в Україну). Найбільшу частку у структурі імпорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів склали: плоди, горіхи та цедра; риба, ракоподібні та молюски; тютюн та вироби з нього; какао-боби, продукти з нього, шоколад; олії.

У структурі імпорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів найбільшу питому вагу зайняли: Польща — 10,5%; Німеччина — 6,9%; Італія — 6,9%; Туреччина — 6,1%; Індонезія — 4,3%.

Зовнішньоторговельне сальдо сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів позитивне і склало 17,5 млрд дол. США.

minagro.gov.ua

27 січня в ЄС повинні відбутися тристоронні переговори між Європарламентом, Радою міністрів ЄС і Єврокомісією щодо надання поправці 171 статусу закону.

Поправка 171, проголосована Європарламентом в жовтні 2020 року, забороняє використання термінів, прийнятих в молочній галузі, в застосуванні до немолочних продуктів, що виготовляються з використанням рослинної сировини, наприклад, таких як «мигдальне молоко», «веганські сир», «альтернативний сир» і т. п.

У разі надання 171 поправці статусу закону, використання подібних термінів буде заборонено на території ЄС. З наближенням дати тристоронніх переговорів, активізувалися компанії і бренди, що випускають рослинні продукти, що імітують молочні. Була складена петиція, яка закликає відмовитися від 171 поправки.

У цій ситуації представники європейських молочних асоціацій, в тому числі EDA, намагаються утримати позиції молочної галузі і виступають на підтримку поправки. Олександр Антон, генеральний секретар EDA, вважає, що захист термінів, пов'язаних з молочними продуктами, глобально обгрунтована в спільному стандарті UN-FAO Codex Alimentarius 206-1999 (Загальний стандарт використання термінів, пов'язаних з молочними продуктами). Він підкреслює: «В нашому Союзі захист молочних термінів, таких як «молоко»,«масло», «йогурт» або «сироватка», закріплений в Регламентe (ЄС) 1308/2013 вже більше тридцяти років і він довів свою ефективність і важливу роль в забезпеченні захисту споживачів і якості молока і молочних продуктів в ЄС».

Інфагро за матеріалами foodnavigato

Пташиний грип обійдеться Європейського Союзу більш ніж в 100 000 тонн збитку в експорті курчат в цьому році, що може негативно позначитися на птахівничому секторі на тлі рекордних обсягів виробництва, говорять офіційні представники США.

Міністерство сільського господарства США оцінило, що експорт м'яса птиці з ЄС досягне в 2017 році трирічного мінімуму і складе 11,7 млн. Тонн, зазначивши, що деякі імпортери, такі як Південна Африка і Філіппіни, скасували обмеження щодо імпорту птиці через пташиний грипу в ряді країн ЄС.

Експорт птиці з ЄС, як прогнозується, буде на 105 000 тонн менше, ніж МСГ США офіційно прогнозував раніше на цей рік, і справді є зниження на 8,9%, найбільше за 16 років, згідно зі статистичними даними бюро.

«Очікується, що експорт м'яса бройлерів з ЄС у 2017 році значно скоротиться через ембарго, пов'язаного з пташиним грипом», - йдеться в звіті бюро.

Зниження експорту відбувається в період зростання виробництва, яке може досягти рекордних 1,15 млн. тонн в цьому році, збільшившись на 120 000 тон, хоча при 1,0% -ве збільшення це буде означати різке уповільнення зростання на рівні 4,0%, досягнутого в 2016 році. Зростання внутрішніх поставок птиці в ЄС, викликаний більш високою продуктивністю і скороченням експорту, сповільнить на 10 000 тонн зростання імпорту курячого м'яса в цьому році, довівши його до 780 000 тон. «Після зростання в 2016 році, обумовленого внутрішнім попитом в ЄС, очікується, що імпорт м'яса бройлерів в 2017 році буде рости лише трохи», - йдеться в доповіді МСХ США.

Споживання в ЄС курячого м'яса зросло, збільшившись на 130 000 тон до рекордних 12,23 млн. тонн. «Очікується, що внутрішнє споживання м'яса бройлерів збільшиться більше, ніж загальне зростання населення в 2017 році, що вказує на невелике збільшення споживання на душу населення», - відзначають в МСГ США.

 Джерело:meatinfo.ru

За результатами активної співпраці Держпродспоживслужби та Генерального митного управління Китайської Народдної Республіки (GACC) було акредитовано 1 підприємство-виробник соняшникового шроту та 5 підприємств-виробників ріпакового шроту для експорту на китайський ринок.

На сьогоднішній день право експорту до КНР мають 36 виробників соняшникового шроту та 9 виробників ріпакового шроту.

З актуальними Переліками ухвалених українських підприємств для експорту до Китайської Народної Республіки можна ознайомитись на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі "Поточний стан доступу на ринки"  за посиланням.