Виробництво яєць в січні-листопаді - 14 517,9 млн штук

Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради підтримав законопроєкт №3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» і рекомендував Верховній Раді України прийняти його у другому читанні, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку. 

Проект Закону комплексно врегульовує три блоки питань:

здоров’я тварин;

благополуччя тварин;

реєстрації, виробництва та обігу ветеринарних препаратів.

Також проєкт Закону:

є євроінтеграційним (імплементує 14-ть актів ЄС);

є дерегуляційним (істотно скорочує кількість і строки видачі ветеринарних документів, передбачає безстрокову реєстрацію ветпрепаратів);

переводить принаймні «частину держави» в смартфон (передбачає видачу/отримання електронних дозвільних документів, а також рецептів на ветпрепарати);

посилює захист інтелектуальних прав на винайдені нові ветеринарні препарати;

посилює відповідальність за порушення в сферах ветеринарної медицини і благополуччя тварин;

дозволяє зменшити проблему антибіотикорезистентності.

«Прийняття цього законопроєкту — важливий крок, якого чекають селяни, представники маленького і великого агробізнесу, виробники ветеринарних препаратів. Він дозволить значно скоротити витрати часу та ресурсів на отримання ветеринарних документів та зосередитись на розвитку підприємств та господарств.

В результаті українські експортери та вітчизняні виробники ветпрепаратів отримають конкурентні переваги та більш легку процедуру виходу на міжнародні ринки, а ветеринарна практика в Україні розвиватиметься відповідно до кращих європейських стандартів.

Ми отримаємо комплексний захист здоров’я та благополуччя тварин та отримаємо інструменти для вирішення такої масштабної проблеми, як антибіотикорезистентність", — зазначив Заступник Міністра Сергій Глущенко.

З ключовими змінами, які містить проєкт Закону, можна ознайомитись за посиланням.

Наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

Про це повідомив заступник віце-президента Al-Khafadji Group Мустафа Кадхем Кафаджі. 

«Ми почали цікавитися українським молоком для ринку Іраку майже півтора роки тому. З'ясувалося, що існує проблема з упаковкою. Я маю на увазі, що українські молочні заводи не виробляють молоко в упаковці того обсягу, який нам потрібен, а саме, 130 мл. Найменший обсяг, який нам могли запропонувати, був 240 мл. Виявилося, що в пакувальних машинах Тетра Пак, які використовують українські молокозаводи, не можна переналаштувати лінію на інший обсяг упаковки. Потрібно міняти всю лінію, а це дуже великі витрати», ― зазначив Кафаджі.

«В Україні ми хотіли б купувати сир ― пастоподібний крем-сир і розсільний, білий. Цікавимося можливостями поставок сметани, морозива і сухого молока. До речі, я звертався тут, в Україні, із запитом по сухому молоку, але ніякої активності з боку продавця не помітив», ― зауважив він.

За словами експерта, наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

«Торгівлю стримує страх. Існують побоювання нового ринку як наслідок тривалої практики торгівлі з Росією, куди йшла переважна частина виробленої молочної продукції. Це було зручно ― всі знали один одного, знали смаки, звички та уподобання. Були налагоджені торговельні зв'язки. І коли виникла проблема з експортом, довелося терміново шукати нові ринки», ― зауважив Кафаджі.

«А як їх шукати? Потрібно перш за все знати той ринок, куди ти збираєшся продавати свій товар. Якщо серйозно націлюватися на новий ринок, то найпростіший спосіб ― взяти на роботу людину з цієї країни. Зараз в Україні навчається багато студентів, в тому числі з Іраку. Вони закінчують університет, шукають роботу. Їх думку можна використовувати для налагодження зв'язків та вивчення ринку», ― додав він.

Крім того, за словами експерта, є й штучні труднощі, які не сприятиють розвитку торгівлі.

«Наприклад, будь-який бізнесмен з Еміратів хоче потрапити в Україну, щоб ознайомитися з ринком і побувати на підприємствах потенційних партнерів. Навіть щоб просто приїхати в Україну, він повинен провести масу часу в Консульстві України в своїй країні, щоб отримати візу. Іноді процес затягується на півроку. Для активного розвитку українського експорту, в тому числі і молочного, не тільки підприємства-експортери повинні мати активні служби продажів, які миттєво реагують на запити», ― підсумував Кафаджі.

За матеріалами «Інфагро»

За результатами моніторингу національних мереж супермаркетів, роздрібні ціни на охолоджену свинину в січні 2022-го були у середньому на 7,7% вищими, ніж рік тому.

Різниця між цінами в січні 2022-го та за аналогічний період минулого року коливалося в межах 3–11% в бік здороження залежно від виду охолодженого м’ясного напівфабрикату. Так, наприклад, середня січнева ціна дорожчих асортиментних позицій, зокрема свинячої корейки та стейку, піднялася на 10-11% до 151 та 164 грн/кг відповідно. Тазостегнова частина та «несезонний» наразі ошийок додали близько 3,5% порівняно з минулорічною позначкою. Їх ціна в перший місяць 2022-го склала 116,5 грн/кг та 147,9 грн/кг відповідно.

При цьому здороження свинини значно поступається підвищенню цін на інші види м’яса за аналогічний період. Так, за даними ДССУ, середня споживча ціна кілограма яловичини у січні склала 195,6 грн/кг, що майже на 31% дорожче, ніж у січні 2021-го. Куряча тушка зросла в ціні на 28% (до 73,5 грн/кг), а куряче філе — на 30,5% (до 122,65 грн/кг).

Серед основних причин підвищення роздрібних цін:

• Глобальні інфляційні процеси, які не могли оминути і Україну. За оцінками Держстату, інфляція на ринку продуктів харчування у січі 2022-го проти січня 2021-го склала 14,5%.
• Вищі ціни закупівлі живих тварин на початку 2022-го — у середньому 47 грн/кг живця. При цьому такий рівень не покриває стрімкого здороження енергоносіїв та подальшого зростання вартості кормових інгредієнтів. А отже, виробники свинини продовжують працювати на межі рентабельності або й у збиток. 

Асоціація «Свинарі України» 

Аграріям на окупованих територіях варто максимально фіксувати факти крадіжки зерна рашистами, знищення полів, ферм, інфраструктури тощо, аби отримати компенсацію після де окупації.

Про це в інтерв'ю Укрінформу розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Зрозуміло, що українську поліцію туди (на окуповані території — ред.) не викличеш. Тому слід максимально фіксувати те, що відбувається. У будь-який спосіб: записувати дати, події, свідків; якщо є змога, фотографувати, записувати на відео… Ми наполегливо радимо це робити», — сказав Сольський.

Міністр пояснив, що згодом на основі цих матеріалів буде проведена юридична оцінка і отримана компенсація.

«Згодом на основі цих матеріалів буде проведена юридична оцінка і, відповідно, отримана компенсація. Треба збирати щонайбільше доказів про незаконні дії, крадіжки. Правові механізми будуть діяти після деокупації», — наголосив він.

За його словами, після деокупації буде запропоновано кілька рішень, подібних до тих, як громадяни подають дані про зруйноване житло в електронному вигляді. Нині ці рішення напрацьовуються.

milkua.info