Виробництво елітної яловичини може стати перспективним для України

У Харкові відбувся круглий стіл «Пріоритетні завдання Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Національної академії аграрних наук України для забезпечення біологічної безпеки держави» за участі представників Держпродспоживслужби, Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, депутатів, керівників наукових установ та профільних навчальних закладів.

Під час заходу учасники обговорили наукове забезпечення галузі агропромислового комплексу,  підготовку кадрів для галузі та працевлаштування випускників. Зокрема, було проінформовано про стан розробки та впровадження у практику нових наукових розробок та рекомендацій для забезпечення біологічної безпеки держави. Особливу увагу було приділено необхідності тісної співпраці науковців та практиків в частині забезпечення епізоотичного благополуччя країни.

Учасників заходу було ознайомлено з епізоотичною ситуацією щодо гостроінфекційних захворювань на території України. Зокрема, йшлося про шляхи вдосконалення заходів щодо покращення епізоотичної ситуації з гостроінфекційних захворювань сільськогосподарських тварин та птиці на території України.

Наприкінці зустрічі було підготовлено звернення до профільного комітету Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з проханням забезпечити сприяння у належному фінансуванні визначених проблемних питань у рамках формування бюджету на наступний рік.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Експортний потенціал України у 2022/23 МР значно скоротиться у порівнянні з попередніми періодами. У зв'язку з цим основні покупці українського зерна переключаться на інші ринки.

Про це розповіла аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич. 

За її словами, Індонезія, яка була основним імпортером пшениці з України, прогнозує, що у 2022/23 МР очікується зростання споживання і, як наслідок, імпорту. Блокада українських портів у Чорному морі робить торгівлю на такій великій відстані майже неможливою. Скоріше за все, Індонезія замінить українське походження у своєму «портфелі» на більш доступне з погляду логістики.

«Єгипет виробляє пшеницю самостійно, але обсягів урожаю недостатньо для задоволення власних потреб, тому доводиться імпортувати. Чорноморське походження є найбільш вигідним за співвідношенням «ціна-якість», причому приваблива ціна досягається за рахунок географічної близькості. За рахунок збільшення посівних площ урожай пшениці в Єгипті у 2022/23 МР має збільшитись, що вплине на зменшення обсягів імпорту», — додає експерт. 

Туреччині теж власного виробництва пшениці не вистачає для забезпечення внутрішніх потреб. Крім того, Туреччина є найбільшим виробником борошна в світі. Щоб задовольнити попит на борошно, їм також потрібно імпортувати значні обсяги пшениці. В 2022/23 МР очікується збільшення виробництва після торішнього неврожаю. Незважаючи на це, імпорт також має збільшитись через зростання споживання та попиту на борошно на світовому ринку.

Водночас Марина Маринич зазначає, що споживання ячменю в Китаї у 2022/23 МР має зрости в порівнянні з минулим роком. Враховуючи стабільно невисоке виробництво, імпорт очікується на рівні 10 млн т, що на 18% більше, ніж у 2021/22 МР. Майже третину китайського імпорту складав ячмінь з України. В умовах блокади портів обсяги експорту з України в Китай будуть незначними. Китаю доведеться купувати ячмінь в Європі, Канаді або навіть повернутись до закупок австралійського ячменю.

«Не так давно Саудівська Аравія була основним напрямком експорту українського ячменю, однак, з відкриттям китайського ринку експортувати туди стало порівняно не так вигідно. Попит ячменю у 2022/23 МР залишиться на попередньому рівні і, швидше за все, буде задоволений російським ячменем», — підсумувала вона. 

Американські фермери, які вирощують пшеницю, збільшать виробництво, щоб попередити проблеми з ланцюгом поставок у разі, якщо можливе вторгнення Росії в Україну негативно вплине на експорт сільськогосподарської продукції.

Про це заявив міністр сільського господарства США Том Вілсак, пише ABCnews.

«Очевидно, ми будемо продовжувати шукати можливості для розширення цих (експортних) ринків», — сказав він.

За даними Міністерства сільського господарства США, російське вторгнення та блокада України можуть поставити під загрозу експорт пшениці країни, який становить 12% від загального світового обсягу. Також очікується, що Україна цього року поставить 16% світового експорту кукурудзи. 

Можливий конфлікт може вплинути на найбільших покупців української пшениці в Південній Азії, Європі, Африці та на Близькому Сході. 

«Ми, безумовно, сподіваємося, що цього не станеться», – сказав Вілсак про потенційний конфлікт. 

 Ціна на свинину піднялася на 40%, і маржинальність свинарства становить близько 100%, такого не було вже 8 років. Про це  заявила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

За її словами, проблеми в галузі почалися після 2014 року, коли в країні розгорілася епідемія африканської чуми свиней, яку не змогла зупинити Держпродспоживслужба. Проте сьогодні Україна може стати серйозним гравцем на світовому ринку продукції тваринництва.

Ірина Паламар зазначила, що вже навіть були дуже амбітні плани щодо виходу продукції свинарства на ринок Китаю. Але з появою АЧС ситуація різко змінилася.

"Нам почали закривати експортні ринки Росія, Молдова, Білорусь, які були головними імпортерами нашої свинини. Тому зараз у свинарстві з’явилася інша проблема — різке скорочення поголів’я свиней, цього року воно вже знизилося майже на 10%. Слабкі господарства, де не була досить добре поставлена біобезпека, або ті, кому просто не пощастило, змушені були вирізати поголів’я через занесення АЧС, і зазнали шалених збитків. Та з іншого боку, ті, хто вижив, отримали чудовий бонус: зараз ціна на свинину піднялася на 40%, і маржинальність — близько 100%, такого не було вже 8 років. Плюс внутрішній ринок свинини на сьогоднішній день у нас відчуває дефіцит на близько 35%. Отож свинарство сьогодні — дуже приваблива сфера бізнесу. Але в потенційних інвесторів постає інше питання: якщо вони зараз почнуть будувати свинокомплекси і на 100% заповнять внутрішній ринок споживання свинини приблизно за 5 років, куди вони продаватимуть продукцію потім? Тут відповідь одна — треба обов’язково  виходити на експорт, а отже, передусім вирішувати проблему з АЧС", — прокоментувала вона ситуацію.

Тому відкриття нових ринків неможливе через несприятливий епізоотичний статус України.

www.poultryukraine.com за матеріалами: agropolit.com