Прогноз: Ціна на яйце столове зростатиме

На фермах закінчується зимівля худоби. У цей непростий період багато тваринників стикаються з проблемами годування тварин, пов'язаними з нестачею поживних кормів. Для вирішення даної проблеми співробітники Липецької випробувальної лабораторії ФГБУ ЦНМВЛ рекомендують використовувати ріпакову макуха, як ефективний резерв в поліпшенні сезонної годівлі.

Ріпакова макуха отримують при переробці насіння ріпаку на олію. Характеризується даний продукт високої енергетичної та харчової цінністю.

Для сільськогосподарських тварин і птиці цей корм є одним з основних джерел енергії, жиру і протеїну. У ньому міститься до 40% сирого протеїну і 6-9% жиру. Білок макухи багатий незамінними амінокислотами, його використовують для збалансування раціонів худоби і птиці. Щодо кормових переваг ріпакова макуха не поступається соєвій і містить в 1 кг - 1,12 кормових одиниць, 12,5 МДж обмінної енергії, 265-280 г перетравного протеїну, 120-130 г жиру. У жирі містяться незамінні жирні кислоти (олеїнова і ліноленова), необхідні тваринам для зростання. Введення в раціон тварин 10-20% ріпакової макухи стимулює зростання і розвиток молодняку, збільшує надої, стимулює репродуктивну здатність.

Для несучок, племінних курей та індиків кількість даного корму не повинна перевищувати 10%. Ріпакова макуха застосовується також при вирощуванні і відгодівлі молодняку ​​свиней.

Слід мати на увазі, що в ріпаковій макусі деяких сортів містяться глюкозинолати, що додають корму гіркий присмак. При невмілому, надмірному згодовуванні ріпакової макухи можуть чинити негативний вплив на шлунково-кишкову функцію тварин. Згодовувати макухи, що містить глюкозинолати, слід після їх попереднього пропарювання протягом 10-20 хвилин, в результаті чого корм стає абсолютно нешкідливим. Макуха, отриману з ріпаку з малим вмістом глюкозинолатів, можна згодовувати тваринам в сухому вигляді, а також у суміші з іншими концентратами.

На кормові цілі доцільно використовувати макуху вільну від ерукової кислоти і з низьким вмістом глюкозинолатів.

kombi-korma.ru

Рентабельність виробництва тваринницької продукції в 2017 р. в Україні прогнозується на рівні 14,6%, що майже вдвічі перевищить показник 2016 року (7,7%).

Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, йдеться в повідомленні ННЦ «ІАЕ».

За його словами, в цьому році прибутковим буде виробництво великої рогатої худоби, свинини, птиці та молока.

Очікується, що вперше за час незалежності України стане рентабельним виробництво м'яса ВРХ. За попереднім прогнозом вчених Інституту аграрної економіки, внаслідок різкого зростання цін на внутрішньому ринку його рентабельність в 2017 р. може скласти 6,7% проти торішнього показника в -24,8%.

Буде зберігатися тенденція збільшення прибутковості виробництва м'яса птиці (без промислової переробки). Його рентабельність зросте до 17,3% - майже в 3,5 рази проти 5% в минулому році, а також прибутковість свинини, виробництво якої в минулому році була збитковою (-4,5%), в 2017 р складе 13,4%, вважає експерт.

Крім того, рентабельність виробництва молока збільшиться до 20,6% проти 18,2% в минулому році.

«Внаслідок прогнозованого зростання собівартості яєць на 20% при незначному зменшенні (-2,1%) ціни їх реалізації виробництво цього виду тваринницької продукції в 2017 р. стане збитковим. Його рентабельність прогнозується на рівні 13,2%. Це перший з 2006 р. випадок збитковості виробництва яєць. Тоді його рентабельність склала -6,8%», — зазначив Лупенко.

milkua.info

Союз хіміків та Федерація роботодавців (ФРУ) розробили проект «Стратегії розвитку хімічної галузі до 2030 року». Про це йдеться на сайті ФРУ.

«Наразі хімічна галузь України опинилася під загрозою зникнення. Така ситуація — результат відсутності послідовної системної економічної політики держави з розвитку та підтримки національної індустрії та її базових галузей», — наголосив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.

Як приклад радник президента Союзу хіміків України Ігор Гольченко навів те, що через запровадження заходів та санкцій щодо імпорту сировини, добрив та їхніх виробників, переважно з Російської Федерації. Так, у 2015 році, у порівнянні з 2014 роком, коли ці заходи було застосовано, імпорт, тим не менш, зріс майже вдвічі. Минулого року, порівняно з 2017 роком, обсяги імпорту дещо знизилися, але це жодним чином не вплинуло на виробництво, частка імпорту в якому становила до 80%. Звичайно, все це не могло не вплинути на роботу вітчизняних підприємств хімпрому та показники зайнятості.

«За 9 місяців 2018 року виробництво скоротилося до 57%, в галузі вивільнено 6 тис. робочих місць, — зауважив він. — Це свідчить про те, що обмежувальні заходи ефективно не спрацьовують, адже, крім агресивної політики РФ на внутрішньому та зовнішньому ринках, зростанню імпорту сприяють так звані нетипові зовнішньоторговельні операції, коли одні поставки підміняються іншими, має місце „чорне“, тобто без обкладання податками та митом, ввезення сировини та добрив. Дається взнаки й обтяжлива для українських виробників вартість природного газу».

Загалом проект Стратегії містить 10 таких пріоритетів: створення конкурентної сировинної бази, модернізація хімічних виробництв, розвиток внутрішньогалузевих технологічних ланцюгів на базі наявних виробництв, створення нових хімічних виробництв, необхідних для розвитку суміжних галузей промисловості, продукції високого технологічної переділу, сучасне агрохімічне забезпечення АПК, ефективне імпортозаміщення тощо.

Реалізація Стратегії дозволить:

 — довести частку вітчизняної продукції на внутрішньому товарному ринку в період до 2030 року в сегменті азотних добрив до 80%, комплексних добрив — до 35−40%, засобів захисту рослин (ЗЗР) — до 30%, інших агрохімікатів — до 70%;

— знизити частку імпортної продукції на внутрішньому товарному ринку в сегменті основної хімії і мінеральних добрив — до 40%;

— суттєво наростити випуск ЗЗР (наразі доля імпорту в даному сегменті перевищує 90%) й зменшити частку долю контрафактної продукції на внутрішньому ринку засобів захисту рослин;

— довести рівень забезпечення вітчизняною сировиною основної хімії та мінеральних добрив у період до 2030 року до 60−65%.

Основи стратегії представили уряду у другій половині 2018 року, а сам проект документа в грудні 2018 року відправлено уряду на розгляд.

За три дні до Нового року молочні господарства отримали повідомлення від переробних заводів про зниження ціни на 10% на молоко-сировину в ОДНОСТОРОННЬОМУ порядку, без переговорів та без пошуку компромісів, мотивуючи це нерентабельним виробництвом та зростанням цін на газ. Для молочних господарств це означає смерть.

В дискусіях представники молокопереробних заводів використовують «контраргументи»: ціна на молоко в Україні зросла на 25% за рік та є найвищою в Європі, що насправді є маніпулюванням суспільною думкою та невірними цифрами. Спростовуємо ці міфи.

ЦІНА НА МОЛОКО ЗРОСЛА НА 25% — МІФ

Середньозважена ціна сирого молока трьох ґатунків за рік зросла на 10,7% (грудень до грудня), а не на 25%! Основа аналізу — протоколи погодження цін, які заводи підписують із молочними господарствами з заводами-партнерами (за даними понад 100 господарств).

ЦІНА НА МОЛОКО В УКРАЇНІ — НАЙВИЩА В ЄВРОПІ — МІФ

Ціна українського сирого молока почала зростати лише з липня місяця, проте не протягом всього року, як, наприклад, у європейських виробників, чи в більшості інших молочних країн-експортерів. Процес ціноутворення на внутрішньому ринку відповідає глобальним економічним процесам виробництва молока, і це точно не бажання українських фермерів отримати віртуальні «надприбутки».

Більш стрімке зростання ціни молока-сировини, коригованої по енергії та вираженої в євро, — насправді існує лише на графіку, бо пов’язане не з власне зростанням ціни на внутрішньому ринку, а зі зміцненням національної валюти. Саме через зміну курсу, починаючи з липня, ціна виявилася вищою за середньоєвропейську. На даний час, коли курс послаблюється, ціна українського молока в грудні вже знизилась. Враховуючи прогнози фінансових аналітиків щодо курсу валют, тенденція триватиме. Крім того, у таких розрахунках використовується лише ціна екстраґатунку, якого на переробку надходить лише 31%, тобто реальна ціна всього валу молока є нижчою.

І наостанок питання, яке підбурює увесь молочний сектор:

ЧОМУ ПОЛЬСЬКЕ МОЛОКО ДЕШЕВШЕ, НІЖ СЕРЕДНЬОЄВРОПЕЙСЬКЕ ТА УКРАЇНСЬКЕ?

Польща — країна № 1 по експорту молочної продукції в Україну (торгівельне сальдо -92,85 тис. дол.). Ціна польського молока залишається нижчою, ніж середньоєвропейська та українська. Причини — модернізоване та енергоощадне виробництво як сировини, так і готової молочної продукції та потужна дотаційна підтримка з боку ЄС та уряду. Так, за даними сайту Єврокомісії, Польща в період 2014−2020 рр отримала 13,6 млрд євро в рамках програми сталого розвитку сільських територій, з яких 8,7 млрд від ЄС та 4,9 млрд євро від уряду.

ЧИ ПРОБЛЕМА ЗРОСТАННЯ ЦІН НА ГАЗ ТА ЕНЕРГОНОСІЇ ВИКЛЮЧНО УКРАЇНСЬКА? Як виходять із кризової ситуації в світі?

В світі тарифи на газ б’ють історичні рекорди: Німеччина 20-ти річний максимум, Іспанія — 30-ти річний. Стрімкі темпи продуктової інфляції колихають увесь світ.

Які рішення приймають у ЄС?

Виробники та переробники шукають порозуміння, залучаючи до діалогу владу. Серед результатів: вперше з 2006-го року Єврокомісія вносить зміни до Директиви 2006/112/ЄС про ПДВ і планує обнулити ставку ПДВ на майже всі харчові продукти, найперше — молочні як соціально значущі. При чому від поля до полиці.

Встановлюються справедливі торговельні практики співпраці між постачальниками готової продукції та торговельними мережами: обмеження торговельної націнки, а також частки імпортної продукції на полицях.

Тому, орієнтир на європейські ціни сировини (тим більше на польські) у тому варіанті, який подається зараз у «контраргументах» переробних заводів, повинен залишатися лише орієнтиром, який необхідно враховувати у розробці стратегій розвитку молочної галузі. Різке зниження цін у ручному режимі, порушуючи баланс ринкового ціноутворення, недопустиме. В інакшому варіанті, рівно в такій же ситуації завтра опиниться і інша частина молочної галузі - сировинна, а за нею і вся галузь!

Отож закликаємо партнерів оперувати реальними фактами. В такій ситуації варто разом обговорювати і оперативно шукати рішення, а не перекладати на плечі господарств економічні виклики всієї галузі. Лише діалогом та СПІЛЬНИМИ зусиллями можливо ефективно відстояти інтереси ВСЬОГО молочного сектору.

Пресслужба Асоціації виробників молока