Українські виробники добрив розробили стратегію, як обігнати іноземних виробників на українському ринку

29-січ-2019

Союз хіміків та Федерація роботодавців (ФРУ) розробили проект «Стратегії розвитку хімічної галузі до 2030 року». Про це йдеться на сайті ФРУ.

«Наразі хімічна галузь України опинилася під загрозою зникнення. Така ситуація — результат відсутності послідовної системної економічної політики держави з розвитку та підтримки національної індустрії та її базових галузей», — наголосив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.

Як приклад радник президента Союзу хіміків України Ігор Гольченко навів те, що через запровадження заходів та санкцій щодо імпорту сировини, добрив та їхніх виробників, переважно з Російської Федерації. Так, у 2015 році, у порівнянні з 2014 роком, коли ці заходи було застосовано, імпорт, тим не менш, зріс майже вдвічі. Минулого року, порівняно з 2017 роком, обсяги імпорту дещо знизилися, але це жодним чином не вплинуло на виробництво, частка імпорту в якому становила до 80%. Звичайно, все це не могло не вплинути на роботу вітчизняних підприємств хімпрому та показники зайнятості.

«За 9 місяців 2018 року виробництво скоротилося до 57%, в галузі вивільнено 6 тис. робочих місць, — зауважив він. — Це свідчить про те, що обмежувальні заходи ефективно не спрацьовують, адже, крім агресивної політики РФ на внутрішньому та зовнішньому ринках, зростанню імпорту сприяють так звані нетипові зовнішньоторговельні операції, коли одні поставки підміняються іншими, має місце „чорне“, тобто без обкладання податками та митом, ввезення сировини та добрив. Дається взнаки й обтяжлива для українських виробників вартість природного газу».

Загалом проект Стратегії містить 10 таких пріоритетів: створення конкурентної сировинної бази, модернізація хімічних виробництв, розвиток внутрішньогалузевих технологічних ланцюгів на базі наявних виробництв, створення нових хімічних виробництв, необхідних для розвитку суміжних галузей промисловості, продукції високого технологічної переділу, сучасне агрохімічне забезпечення АПК, ефективне імпортозаміщення тощо.

Реалізація Стратегії дозволить:

 — довести частку вітчизняної продукції на внутрішньому товарному ринку в період до 2030 року в сегменті азотних добрив до 80%, комплексних добрив — до 35−40%, засобів захисту рослин (ЗЗР) — до 30%, інших агрохімікатів — до 70%;

— знизити частку імпортної продукції на внутрішньому товарному ринку в сегменті основної хімії і мінеральних добрив — до 40%;

— суттєво наростити випуск ЗЗР (наразі доля імпорту в даному сегменті перевищує 90%) й зменшити частку долю контрафактної продукції на внутрішньому ринку засобів захисту рослин;

— довести рівень забезпечення вітчизняною сировиною основної хімії та мінеральних добрив у період до 2030 року до 60−65%.

Основи стратегії представили уряду у другій половині 2018 року, а сам проект документа в грудні 2018 року відправлено уряду на розгляд.

Більше новин
Український шрот дорожчає слідом за світовими тенденціями
27-бер-2020

Світова ціна на соєвий шрот залишається на високому рівні через побоювання ринку про перебої в роботі портів Аргентини, найбільшого світового експортера соєвого шроту.

У цій країні з 20 по 31 березня в країні оголошений карантин на національному рівні.

У період карантину порти продовжують працювати, однак щодня з'являється різна інформація про можливі закритті на карантин підприємства, котрі переробляють сою в портах, що дуже хвилює імпортерів. За тиждень (17-24 березня) вартість травневого соєвого ф'ючерсу злетіла на 11% і залишається на високому рівні. Згідно з останніми даними, портова інфраструктура Аргентини працює в звичайному режимі, проте навантаження проходять повільніше, ніж зазвичай.

Додаткову підтримку ціною в Чикаго робить зростання на китайському ринку соєвого шроту через перебої з поставками сої в Китай з Бразилії. Незважаючи на активну збиральну кампанію, порти Бразилії також працюють повільніше через карантинні заходів.

Через уповільнення поставок бразильської сої китайські імпортери зацікавилися американською пропозицією, що надає підтримку і соєвого ф'ючерсу в Чикаго. Найближчим часом ринок очікує інформації про чергову велику партію сої, закупленої Китаєм в США.

Завдяки зростанню котирувань на соєвий шрот в США, виросли ціни і в Україні на соняшниковий шрот. Експортні ціни за день підвищилися на 10$/т до 225 $/т FOB. На думку аналітиків, ціни продовжать висхідний тренд, з огляду на високий попит на український соняшниковий шрот з боку Китаю.

УкрАгроКонсалт

Детальніше
Світові ціни на зернові та м'ясо сягнули рекордного показника за 10 років
11-жовт-2021

Середнє значення індексу продовольчих цін у світі сягнуло у вересні 130 пунктів, тим самим оновивши рекордний рівень за 10 років. Про це свідчать дані звіту Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

Зазначимо, що індекс цін на зернові у вересні зріс на 2% проти серпня. Зокрема, світові ціни на пшеницю продовжили зростати й додали 4%, що на 41% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також на 3% зросли ціни на кукурудзу (на 38%) на тлі кращих прогнозів врожаю у США та Україні.

Середнє значення індексу цін на м'ясо склало у вересні 115,5 пункту. Показник практично не змінився порівняно з серпнем, але на 24,1 пункту (26,3%) перевищив відповідний показник минулого року.

agravery.com

Детальніше
Як змінилась географія молочного експорту в 2022 році
07-груд-2022

Показовою за останні роки і, особливо, останні місяці, є зміна географії українського молочного експорту. Василь Вінтоняк, директор Інфагро, на Молочному Бізнесі демонстрував наочний слайд з візуалізацією даної динаміки в грошовому виразі, повідомляє телеграм-канал UA-82.5.

Так, якщо в 2013 році, до початку війни, частка рф разом з іншими країнами СНД+ складала 90% грошових надходжень, в минулому році обсяг регіону прораховувався на рівні 50% (звісно, вже без рф). Якщо аналізувати молочний експорт за 10 місяців поточного року, цей напрям вже не є пріоритетним для української продукції (34%, з яких досить високі показники відзначались в перші місяці року, тобто до повномасштабного вторгнення агресора).

Протилежну динаміку відзначаємо для європейського регіону (ЄС+). Так, в 2013 році його частка в молочному експорті України була незначна (+4%) і формувалась з продажів технічного казеїну. Функціонування «Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі Україна-ЄС» з 2016 року дозволило сертифікувати українські молочні заводи і отримати квоти для продажів наших товарів в ЄС. Навіть попри досить несприятливу цінову кон’юнктуру ринку, в минулому році частка регіону вже складала 14% в грошовому виразі. 

Повномасштабна агресія і блокада портів з боку рф повністю перекроїла логістичні ланцюжки поставок, в тому числі зовнішніх. При цьому зняття квот і тарифних зобов’язань для України з боку ЄС спонукало активізації торгівлі. Як результат, за підсумками 10 місяців поточного року, Європа стала ключовим напрямом для української молочної продукції (з часткою 44% в грошовому виразі, а по результатах календарного року цифри мають ще зрости).

Також треба зазначити, що регіон Близький Схід – Північна Африка (MENA), не дивлячись на зниження частки в поточному році (16% в 2021 => 11% в 10’2022), також лишається серед пріоритетних напрямів для української молочної продукції і має розглядатись для наших експортерів і трейдерів як майбутній потенціал росту.

Детальніше
У Мінагрополітики розповіли, яку держпідтримку отримають аграрії у 2023 році
19-вер-2022

Проєкт держбюджету на 2023 рік не передбачає традиційних для останніх років програм держпідтримки аграріїв. Однак буде фінансування грантів та пільгового кредитування.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв’ю Landlord.

«Класичних програм не передбачено, але підтримка буде. Як вона виглядає: перше — ця підтримка не акумульована в Мінагрополітики, а поширена серед різних відомств.
У наступному році передбачено через Мінекономіки, бо вони розпорядники коштів, а ми адмініструємо програму — кошти на гранти для садівництва та теплиць. Тобто 1,36 млрд грн — для садівництва та тепличних господарств, зокрема це може бути відновлення та будівництво нових», — пояснив він.

Крім того, за словами Висоцького, у бюджеті-2023 передбачено кошти на програму «5-7-9» для доступного кредитування.

«Насправді Фонд розвитку підприємництва координується Мінфіном, і кошти — там, але ми знаємо, що левова частка отримувачів коштів за програмою кредитів «5-7-9» — це аграрії. Тому вони зможуть у 2023 р. користуватися відповідною програмою. Це й буде підтримка», — додав перший заступник міністра.

Також він зазначив, що розробляється закон, який дозволить компенсацію тіла кредиту та страхування.

«Наприклад, у нас є кредитування і компенсація відсотків за кредитом «5-7-9», а законопроєкт передбачає у критичних сферах, наприклад, переробці, компенсацію навіть частково й тіла кредиту.

Там чітко передбачена компенсація тіла кредиту, компенсація за страхування, що особливо важливо в умовах війни — війна робить складнішим залучення інвестицій. Тобто цей законопроєкт — ще один додатковий інструмент підтримки», — пояснив Висоцький.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок