Українські виробники добрив розробили стратегію, як обігнати іноземних виробників на українському ринку

29-січ-2019

Союз хіміків та Федерація роботодавців (ФРУ) розробили проект «Стратегії розвитку хімічної галузі до 2030 року». Про це йдеться на сайті ФРУ.

«Наразі хімічна галузь України опинилася під загрозою зникнення. Така ситуація — результат відсутності послідовної системної економічної політики держави з розвитку та підтримки національної індустрії та її базових галузей», — наголосив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.

Як приклад радник президента Союзу хіміків України Ігор Гольченко навів те, що через запровадження заходів та санкцій щодо імпорту сировини, добрив та їхніх виробників, переважно з Російської Федерації. Так, у 2015 році, у порівнянні з 2014 роком, коли ці заходи було застосовано, імпорт, тим не менш, зріс майже вдвічі. Минулого року, порівняно з 2017 роком, обсяги імпорту дещо знизилися, але це жодним чином не вплинуло на виробництво, частка імпорту в якому становила до 80%. Звичайно, все це не могло не вплинути на роботу вітчизняних підприємств хімпрому та показники зайнятості.

«За 9 місяців 2018 року виробництво скоротилося до 57%, в галузі вивільнено 6 тис. робочих місць, — зауважив він. — Це свідчить про те, що обмежувальні заходи ефективно не спрацьовують, адже, крім агресивної політики РФ на внутрішньому та зовнішньому ринках, зростанню імпорту сприяють так звані нетипові зовнішньоторговельні операції, коли одні поставки підміняються іншими, має місце „чорне“, тобто без обкладання податками та митом, ввезення сировини та добрив. Дається взнаки й обтяжлива для українських виробників вартість природного газу».

Загалом проект Стратегії містить 10 таких пріоритетів: створення конкурентної сировинної бази, модернізація хімічних виробництв, розвиток внутрішньогалузевих технологічних ланцюгів на базі наявних виробництв, створення нових хімічних виробництв, необхідних для розвитку суміжних галузей промисловості, продукції високого технологічної переділу, сучасне агрохімічне забезпечення АПК, ефективне імпортозаміщення тощо.

Реалізація Стратегії дозволить:

 — довести частку вітчизняної продукції на внутрішньому товарному ринку в період до 2030 року в сегменті азотних добрив до 80%, комплексних добрив — до 35−40%, засобів захисту рослин (ЗЗР) — до 30%, інших агрохімікатів — до 70%;

— знизити частку імпортної продукції на внутрішньому товарному ринку в сегменті основної хімії і мінеральних добрив — до 40%;

— суттєво наростити випуск ЗЗР (наразі доля імпорту в даному сегменті перевищує 90%) й зменшити частку долю контрафактної продукції на внутрішньому ринку засобів захисту рослин;

— довести рівень забезпечення вітчизняною сировиною основної хімії та мінеральних добрив у період до 2030 року до 60−65%.

Основи стратегії представили уряду у другій половині 2018 року, а сам проект документа в грудні 2018 року відправлено уряду на розгляд.

Більше новин
Кабмін скасував перелік критичного імпорту на товари
08-лип-2022

Кабінет Міністрів скасував перелік критичного імпорту на товари, проте частково залишив перелік критичного імпорту повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

«Кабмін скасував критичний імпорт на товари. Але для імпорту послуг обмеження ще продовжують діяти у частковому обсязі», — написав він у телеграмі у четвер.

Як зазначив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук за підсумками засідання Кабміну, уряд змінив назву ухвали № 153 від 24 лютого 2022 року з «Перелік товарів критичного імпорту» на «Про окремі питання забезпечення здійснення імпорту».

«Натомість, затверджено перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів. Визнано такими, що втратили чинність, критерії визначення товарів критичного імпорту в умовах воєнного стану», — зазначив Мельничук у телеграмі.

Як повідомлялося, НБУ обмежив валютні платежі за кордон із початку повномасштабної війни Росії проти України. При цьому центробанк дозволив оплату лише за переліком критичного імпорту, який затвердив Кабмін. Цей список з того часу розширювався 18 разів і сьогодні становить близько 90% усіх товарних категорій, зазначило міністерство.

 interfax.com.ua

Детальніше
Корови стануть банківською заставою
04-черв-2018

Rabobank запускає проект, який дозволяє контролювати поголів'я великої рогатої худоби на величезних відстанях.

Проект Moovement дозволить виробникам тваринницької продукції отримувати кредити під заставу худоби, йдеться в повідомленні Rabobank.

«Наша початкова ідея полягала в тому, щоб допомогти невеликим виробникам тваринницької продукції в країнах, що розвиваються. Оскільки у більшості з них немає землі, то у них відсутня застава, зазвичай необхідна для отримання банківського кредиту. Їх єдиними активами є їхня худоба. Але щоб корова стала запорукою, її потрібно контролювати 24 години на добу 7 днів на неділю», — розповів керівник проекту Роел Ван де Венн.

Після консультацій з австралійськими тваринниками, представники банку зрозуміли, що основна проблема полягає в контролі стад, які налічують тисячі голів і пасуться на величезних територіях.

«Фірма фахівців IT, що базується в Нідерландах, працює над пристроями стеження і вже випустила прототипи. Як тільки вони будуть протестовані, ми плануємо налагодити виробництво», — розповів Роел Ван де Венн.

На його думку, потенціал технології величезний, так як великі ранчо також є нормою в таких країнах, як США, Бразилія та Аргентина.

Крім того технологія може бути використана для аналізу продуктивності та контролю.

«Ми можемо давати поради фермерам в залежності від умов трави і води в реальному часі або стану худоби. Ми будемо будувати величезну базу даних, яка, безумовно, буде представляти цінність з плином часу», — вважає розробник.

milkua.info

Детальніше
Rabobank: дефіцит молока в світовій торгівлі виросте на 19,5 млн. тонн до 2022 року
21-черв-2018

Світовий дефіцит молока в період з 2017 по 2022 рік зросте на більш ніж 19,5 млн.тонн. Такий прогноз в рамках Global Dairy Congress у Варшаві представив Пітер Коппс, старший аналітик по молочному ринку Rabobank.

— «Торгівля молочними продуктами дуже цікава. Два фактори, що впливають на молочний сектор: зростання населення і ВВП», — заявив експерт, виступаючи на конгресі.

Пітер Коппс нагадав, що в період з 2010 по 2015 рік світове виробництво молока збільшилось на 12% до 780 млн. тонн. Значне зростання демонстрували Туреччина, Індія та Нова Зеландія. При цьому лише Росія і Україна продемонстрували зниження обсягів виробленого в цих країнах молока.

— «Прогнозований загальний розрив у світовій торгівлі молоком відновив зростання вперше з 2013 року коли він становив близько 20,1 млн.тонн. За нашими оцінками, в період з 2017 по 2022 рік дефіцит продовжить рости і складе понад 19,5 млн. тонн», — зазначив представник Rabobank.

Основною зміною є жваве очікування зростання в двох експортних регіонах Аргентина і Австралія, сказав Пітер Коппс, зазначивши, що зростання поставок в таких регіонах як Туреччина і Україна відображає тенденцію збільшення торгівлі на локальному рівні.

milkua.info

Детальніше
Реєстр органічних виробників вирішить багато проблем ринку
15-трав-2018

Створення державного реєстру операторів органічного ринку дозволить мінімізувати появу підприємств, які займаються псевдоорганікою.

Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Вона зазначила, що в питанні шахрайства в сфері органічного виробництва дуже важливий законопроект № 5448 «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обороту і маркування органічної продукції» і не тільки.

«Найефективнішим засобом вирішення цих питань є створення державного реєстру операторів органічного ринку, коли дійсно буде відкрита база даних і можна буде побачити реально всю інформацію. Це буде знімати багато питань. Тому створення такого реєстру або бази даних — для нас сьогодні завдання № 1 паралельно із завершенням роботи над законопроектом», — вважає Трофімцева.

За її словами, ще одним важливим питанням для виробників органічної продукції є рейдерство. Для органічного виробника, коли перехідний період землі 3 роки і доводиться втрачати цю ділянку, — це дуже болісний процес.

«Частина цих питань вирішиться за умови прийняття законопроекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який є передумовою відкриття ринку землі в Україні. Це базовий законопроект, який врегульовує питання земельних відносин. В цілому питання захисту земель, що знаходяться під органічним виробництвом, — це комплексне питання», — зазначила Трофімцева.

Заступник міністра підкреслила, що вже є випадки рейдерства з землями, які пройшли перехідний період і мали статус органічних.

«Не можу сказати, що вже знайдені ефективні інструменти захисту саме для органічних земель. Але мені здається, що нам разом з сертифікаційними органами та виробниками варто подумати, що можна зробити. Хочу сказати, що чим ближче Україна буде до відкриття цивілізованого ринку землі, тим менше таких прогалин залишатиметься на законодавчому рівні», — вважає Трофімцева.

agroportal

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок