Пріоритетом під час виходу з коронакризи є підтримка українського виробника, — Шмигаль

За підсумками 10 місяців цього року Україна поставила молочних продуктів на зовнішні ринки на суму 225,6 млн дол., що на 73,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це поінформувала аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.

Експорт сирів склав 7,4 тис. тонн, що на 16,4% більше, ніж торік. Основним покупцем українського сиру за аналізований період став Казахстан — 48%, або 12,6 млн дол. Зокрема у вересні туди поставили продукції на 1,7 млн дол. Другим найбільшим ринком є Молдова — 6,3 млн дол, або 23,9% у структурі. До Єгипту за десять місяців було поставлено сиру на 2,9 млн дол. (11% у структурі).

Імпорт сиру за 10 місяців зріс на 42,8% у натуральному виразі та склав 7,7 тис. тонн, в грошовому виразі він зріс на 58,45% — до 35,6 млн дол.

Експорт сироватки молочної за аналізований період склав 27,5 тис. тонн, що на 38,4% більше ніж торік. У вартісному виражені це склало 21,6 млн дол. (+92,2%). Основним покупцем є Китай (10 млн дол, або 46,7% всього експорту).

За даними митної статистики експорт масла у січні-жовтні склав 24,5 тис. тонн, що на 152% більше, ніж торік. Це принесло країні 96,8 млн дол., що в три рази більше, ніж було у 2016-му. Трійка найбільших покупців залишається незмінною: Туреччина (18,2 млн дол.), Марокко (16,6 млн дол.) та Нідерланди (10 млн дол.).

Імпорт масла за аналізований період склав лише 470 тонн, що на 52% менше, ніж в минулому році. В грошовому виразі імпорт скоротився на 17%, до 2,8 млн дол.

Купують масло у: Нідерландів (1,4 млн дол.), Німеччини (564 тис. дол.) та Франції (360 тис дол.).

Експорт молочних продуктів. Січень-жовтень 2017 р. (млн дол.)

Джерело: за даними ДФСУ

milkua.info

Перебої електропостачання — спільна проблема виробників, переробників свинини та роздрібної торгівлі та споживачів, що з жовтня стала однією з пріоритетних. Про те, як відключення електроенергії впливають на роботу вітчизняного ринку свинини, дізнаєтеся з «розвідки» аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Відключення електроенергії — основний бар’єр для роботи операторів ринку свинини, одностайно констатують виробники та переробники свинини. Так, аварійні та планові відключення електропостачання безпосередньо впливають як на цінову ситуацію на ринку свинини, так і на сам формат роботи його операторів.

Так, вже місяць переробники стикаються з відмовами від попередньо замовленої охолодженої свинини, переносів поставок та вимушеним переглядом графіків виробництва та/чи відвантаження готової продукції. У зв’язку з цим в середині жовтня чимало операторів мали значні перехідні залишки продукції та її повернення, тож у відповідь на це переробники зменшили обсяги заготівлі та завантаженість забійних цехів щонайменше на 20-30%. Відповідні зміни попиту істотно вплинули і на планову реалізацію товарних партій виробників свинини, що посилило тиск на ціни на тлі сезонно активнішого приросту живої маси тварин.

Зокрема, з другої декади жовтня перебої електропостачання підсилили сезонне просідання цін закупівлі свиней забійних кондицій: якщо протягом другого тижня жовтня середня ціна на свинину живою масою становила 73,9 грн/кг, то за чотири тижні показник понизився до 61,7 грн/кг (-16,5%).

Проте цінові коливання — не єдині зміни, що спостерігають оператори ринку, адже витрати на енергоресурси ростуть. Так, вартість кіловата електроенергії, отриманого від дизельного генератора, удвічі-тричі вища за стандартну. Але як виробники, так і переробники змушені йти на такі витрати, оскільки довготривале відключення електроенергії призводить до більших виробничих втрат та вищої собівартості продукції. Підприємства, які не встигли заздалегідь «підстрахуватися» для забезпечення безперебійної роботи наразі змушені адаптуватися під графіки відключень, очікуючи по 3-5 тижнів на поставку генераторів з-за кордону. Проте не всі технологічні процеси можна підлаштувати під графік (наприклад, кормовиробництво), тож резервне джерело живлення ― необхідна умова роботи сьогодні.

Асоціація «Свинарі України» 

Виробництво курятини в Бразилії в 2021 році, за прогнозами, зросте на 4%, досягнувши рекордних 14,4 млн. тонн. Країна займає перше місце в світі за обсягами експорту м’яса птиці та третє – за обсягами виробництва.

Нарощування виробництва в Бразилії наступного року стимулюватиметься збільшенням експорту та внутрішнього попиту. Споживання курятини, ймовірно, досягне рекордного значення – майже 10,5 млн. тонн, збільшившись на 4,5%, у разі, якщо бразильська економіка у 2021 році відновиться на 3,5%.

За перші 8 місяців 2020 року доходи від експорту курячого м’яса Бразилії впали на 11,3%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це було зумовлено, зокрема, зниженням курсу бразильської національної валюти та подорожчанням кормів.

Середні витрати на виробництво курячого м’яса за перші 7 місяців 2020 року зросли на 23% порівняно з аналогічним періодом 2019 року. На це вплинули подорожчання кормів (кукурудза та соєве борошно), що становлять трохи більше 70% загальної собівартості виробництва курятини. Виробники стурбовані зростанням собівартості продукції через рекордний експорт сої та кукурудзи протягом 2020 року. Прогнозується, що потужний міжнародний попит на кукурудзу та сою будуть спостерігатися й наступного року, але, як очікується, витрати на корми стабілізуються.

Експорт курятини з Бразилії у 2021 році має зрости більш ніж на 3%, досягнувши майже 4 млн. тонн. Бразилія має добре диверсифікований ринок для експорту курятини, до того ж поставки птиці менш залежать від Китаю, ніж експорт інших видів м’яса, наприклад, свинини. На Китай та Гонконг припадає близько 20% експорту бразильської курятини, тоді як на Близький Схід та Африку припадає майже 50%.

Meat-Inform

Закупівельні ціни на молоко в Україні тримаються практично без змін із окремими точковим укріпленням. Проте, це ще навіть не довоєнні показники.

За чотири місяці повномасштабної війни молочна галузь України змогла адаптуватися до абсолютно нових реалій та продовжує вирішувати нові виклики: від браку кадрів на фермі до проблем на кордоні при експорті.

За даними моніторингу 21 червня, середня ціна на молоко виросла на 4 копійки — до 10,17 грн/кг (без ПДВ) порівняно із попереднім моніторингом на початку червня. Втім, середньозважена ціна на молоко залишається на 4% нижчою, ніж у січні поточного року. Кілограм екстра ґатунку переробники купують в середньому по 10,57 грн, що на 4 коп. вище ціни попередніх двох тижнів. Вищий ґатунок коштує 10,03 грн/кг (+6 коп.), а перший — 9,91 грн (+3 коп.). Підтримку цінам складає поступове пожвавлення експорту молочних продуктів та повернення частини українців з-за кордону.

За даними Прикордонної служби, щодоби в Україну повертається близько 30 тис. українців. Це, у свою чергу, дає змогу посилити попит на молочну продукцію на внутрішньому ринку.

Крім того, експорт молочних продуктів, хоч і в менших обсяг, ніж того потребує ринок, та все ж відбувається. Наразі на світовому молочному ринку сформувалися сприятливі ціни на молочні продукти, що надає підтримку внутрішньому ринку. За даними, Державної митної служби, за чотири місяці 2022 року було експортовано молочних товарів на 47,4 млн дол., що на 16,1% менше, ніж за відповідний період минулого року. Більше половини експорту складало на масло (12,5 млн. дол.) та згущені молоко і вершки (18,9 млн. дол.). Основними торговими партнерами для України на сьогодні є країни ЄС (Польща, Нідерланди) та Молдова.

Наразі ріст цін на молоко у дві-чотири копійки з розривом у два тижні досить слабкий в порівнянні з інфляційними процесами, які відбуваються. Через суттєве здороження ПММ та інших складових собівартості ціни на молоко невиправдано низькі. І така ситуація спостерігається не тільки в Україні, а й усіх топових країнах виробниках молока. Молочний ринок «лихоманить», і рекордні ціни на молочні продукти не в змозі покрити собівартості виробництва. Середня ціна на молоко в Європі за рік виросла майже на третину до рекордних 46 євро/ц.

Подальший розвиток цінової кон’юнктури буде залежати від активності зовнішньої торгівлі та загального клімату на світовій арені. Основний акцент буде на експорті, так як внутрішнє споживання буде обмежене купівельною спроможністю.

Джерело: опитування АВМ