Припинення дії в Україні зернових стандартів не впливатиме на експорт - експерт

За сприяння ЄС  Міністерство аграрної політики та продовольства України запустило Державний аграрний реєстр (ДАР) — онлайн платформу для підтримки фермерів, повідомляє пресслужба відомства. 

Тепер платформа відкрита для реєстрації для всіх українських аграріїв. Вона працює подібно до реєстрів сільгоспвиробників, які існують у всіх країнах-членах ЄС. Агровиробники, зареєстровані в ДАР, зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, а також позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів. Найближчим часом у ДАР з'являться перші програми допомоги дрібним фермерам, які вирощують сільськогосподарські культури або тримають корів.

«Незабаром в ДАР з’являться перші програми підтримки завдяки фінансовій допомозі Європейського Союзу. Ми закликаємо всіх міжнародних партнерів приєднуватися до платформи ДАР, щоб підтримати агровиробників України у швидкий, прозорий та безпечний спосіб», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Запуск Державного аграрного реєстру є важливим кроком на шляху підготовки України до членства в Європейському Союзі. ДАР відповідає директивам ЄС щодо програм державної підтримки сільського господарства. Окрім таких очевидних переваг, як зручність, прозорість, швидкість та підзвітність у сфері адміністрування підтримки для сільгоспвиробників, ДАР також надає потужний аналітичний інструмент для аналізу фактичного стану аграрного виробництва та статусу його виробників. Дуже важливо, щоб й інші партнери з розвитку України допомагали уряду посилити ДАР, використовуючи його у майбутньому для надання допомоги в аграрному секторі», — наголосив Фредерік Куне, керівник відділу співробітництва Представництва ЄС в Україні.

Реєстрацію в ДАР займатиме кілька хвилин, аграрії зможуть у режимі реального часу отримати доступ до інформації про наявні програми державної підтримки та подати заявку на них онлайн з дому чи офісу. Під час реєстрації фермер також зможе перевірити в особистому електронному кабінеті дані про свою діяльність, земельні ділянки, тварин тощо. Для реєстрації фермеру потрібен лише електронний підпис. 

Зареєструватися в ДАР можуть виробники сільськогосподарської продукції незалежно від розміру, організаційно-правової форми чи напрямів діяльності. Після реєстрації уся ключова інформація про виробника автоматично підтягується в ДАР і може бути перевірена сільгоспвиробником.

Щоб подати заявку на участь у програмі підтримки, сільгоспвиробник, що відповідає вимогам програми, має заповнити онлайн-форму, за необхідності додати скан-копії документів, і підписати заявку своїм кваліфікованим електронним підписом. Процес обробки заявки можна відстежувати в персональному електронному кабінеті у ДАР в режимі реального часу.

Державний аграрний реєстр (ДАР) — це автоматизована електронна система, створена Мінагрополітики за технічної допомоги Європейського Союзу для ефективного і прозорого розподілу та адміністрування усіх видів підтримки для українських аграріїв, що надаються в межах державних програм, у вигляді грантів від міжнародних партнерів, а також будь-яких інших видів технічної допомоги.

Доступ до ДАР: www.dar.gov.ua

milkua.info

Нещодавно були опубліковані знімки американської аерокосмічної компанії Maxar Technologies, які фіксують, як українське зерно вантажиться на два російські кораблі. За даними сайту відстеження суден MarineTraffic.com, обидва судна вийшли з порту: перше йде Егейським морем в Бейрут (Ліван), а друге все ще перебуває в Чорному морі.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу ICTV розповів, яка інформація надходить із окупованих територій, та в які країни росія уже спробувала реалізувати награбоване українське збіжжя.

«Джерелом інформації щодо фактів перевантаження і переміщення вкраденого зерна з України є перш за все супутникові знімки. Разом з тим, відповідно до інформації з регіонів, зокрема від елеваторів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, уже зафіксовано, що близько півмільйона тонн зерна вкрадено. Це відбувається в усіх тимчасово окупованих областях — Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій. Зерно спрямовується або на територію росії, перш за все з Харківської, Донецької, Луганської областей, або на територію Криму з Запорізької та Херсонської областей», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, міжнародні партнери України вже повідомили, що була спроба реалізувати це зерно в Єгипті та Лівані, але вони відмовився купувати крадене. Потім супутникові знімки зафіксували перебування кораблів окупанта з українським зерном у Сирії.

Агресор, на думку Тараса Висоцького, не погребує відбирати і вже новий врожай. Адже на нині тимчасово окупованих територіях є значна частина посівів в сівозміні озимої пшениці. Наші фермери її успішно посіяли в мирний час восени 2021 року, і вона зараз в хорошому вегетаційному стані.

«Ми надіємося, що до початку збору, який у південних регіонах розпочнеться буквально за декілька тижнів, все-таки вдасться перемогти і деокупувати ці території, бо за інших обставин поведінка окупантів вказує на високу ймовірність просто прямих крадіжок цього збіжжя», — переконаний перший заступник Міністра.

Він також прокоментував перемовини Уряду з міжнародними партнерами щодо вивозу українського зерна морем, адже наші порти досі заблоковані.

«Тема забезпечення міжнародної продовольчої безпеки, а її неможливо реалізувати без експорту сільгосппродукції з України, обговорюється щоденно. Ми це робимо з міжнародними організаціями, на кшталт ООН, а також безпосередньо з країнами ЄС, Великобританією, США, з країнами-імпортерами нашого зерна. Усі вже зрозуміли, що є буквально декілька тижнів для того, щоб розблокувати порти, в тому числі військовим шляхом, і відновити експорт. Бо хоча і є альтернативи, які дозволяють експортувати, але йдеться про незначні обсяги в порівнянні з портами», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, є декілька варіантів, як відновити експорт українського зерна через наші морські порти. Один із них — військові конвої, які нерідко застосовуються в міжнародній практиці. Наприклад, військові супроводжують грузи до берегів Сомалі, де є великий ризик піратських нападів, до Північної Кореї.

«Інший фактор — це забезпечення України достатньою кількістю протикорабельної зброї, яку можна у нас розмістити і гарантувати відсіч російського морського флоту», — резюмував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua

У січні-вересні 2017 року обсяги експорту продукції м’ясної групи збільшилися проти відповідного періоду 2016 року в майже 1,5 разу — з 271 млн дол. США до 397 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського зберігається позитивна тенденція збільшення обсягів експорту м’яса та субпродуктів.

Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то 2017 року переважали поставки на ринки країн Європи та Азії.

За 9 місяців 2017 року найбільше вітчизняної м’ясної продукції закупили Єгипет (17,1%), Нідерланди (14,3%), Ірак (8,8%), Білорусь (8,4%) та Азербайджан (7,6%).

Постійними крупними імпортерами залишаються також Гонконг, Німеччина, Грузія та Казахстан.

За три квартали 2017 року експорт до названих країн займав близько 74% у загальній вартості проданого за кордон українського м’яса, зазначив Микола Пугачов.

milkua.info

Наприкінці минулого тижня у Національному природному парку «Нижньодніпровський» (Олешківський район, Херсонська область) загинуло 20 лебедів. Зразки біоматеріалу птахів було проаналізовано. У вівторок, 2 березня Держпродспоживслужба повідомила, що причиною загибелі лебедів був вірус пташиного грипу типу А1 субтипу Н5.

Наразі представники Держпродспоживслужби вживають заходів щодо запобігання подальшому поширенню вірусу.

«Пташиний грип зараз активно розповсюджується світом, у тому числі і в Європі, через диких перелітних птахів. Розпочався сезон весняної міграції, тож всім, хто утримує домашню птицю в господарствах бажано дотримуватися рекомендацій щодо профілактики захворювання. А саме: бажано організувати безвигульне утримання птиці; утримувати домашню птицю в умовах, що виключають її контакт зі сторонньою птицею; забезпечити належні санітарні умови утримання домашньої птиці тощо», – зазначає очільниця Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Meat-Inform