Голова Асоціації тваринників Ірина Паламар разом з замміністра АПК Ольгою Трофімцевою відвідали потужності лідера з експорту яловичини в Україні

05-лип-2017

3 липня 2017 року за ініціативи Асоціації тваринників України була проведена виїзна поїздка в Носівський район Чернігівської області голови Ірини Паламар та заступника Міністра АПК з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої до одного з лідерів експорту яловичини в Україні – ТОВ «Агрікор Холдинг. До робочої зустрічі також приєдналися - перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Леонід Сахневич та начальник Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської області Юрій Павлішен.

Метою зустрічі, організованої Асоціацією тваринників України, стала підтримка на державному рівні вітчизняних експортерів продукції тваринництва та вирішення проблем, пов’язаних із виробництвом  та експортом яловичини.

Учасники заходу відвідали тваринницькі комплекси ТОВ «Агрікор Холдинг», познайомилися з умовами вирощування м’ясного поголів’я ВРХ та поспілкувалися особисто з керівництвом ТОВ «Агрікор Холдинг» - директором Олегом Швидченком, головним технологом м’ясного скотарства Олександром Будніком, керівником відділу тваринництва Юрієм Гудзем та комерційним представником відділу тваринництва Олександром Юрпольським щодо проблем, з якими зіштовхується підприємство на всіх етапах виробництва – від вирощування тварин до організації експорту та власне експортування продукції.

Серед найбільш хвилюючих питань, що обговорювалися під час зустрічі, стало недосконалість нововведеної процедури карантинування тварин для експорту та недоліки в роботі Держпродспоживслужби Чернігівської області, серед як затримка строків розгляду довільної документації, здійснення певних технічних те ветеринарні перепон тощо. 

Не менш болючим питанням для підприємств є 10% мито, яке на сьогоднішній день вони змушені сплачувати за експорт своєї продукції. Така велика сума податку є надто обтяжливою для економіки підприємства, яке могло б вкласти ці гроші в подальший розвиток. Дане питання було вирішено винести на розгляд МінАПК, а також запропоновано альтернативні рішення щодо оподаткування підприємств-екпортерів. Зокрема, запропоновано ввести на законодавчому рівні більш гнучкий підхід до оподаткування, застосувавши диференціацію процентного показника мита, наприклад, в залежності від обсягу експортованої продукції. Це дало б змогу розвиватися у напрямку експорту не лише великим підприємствам, але й малим, чи середнім.

Серед інших питань щодо держпідтримки тваринників жваву дискусію викликало обговорення вакцинації тварин. Голова АТУ Ірина Паламар зазначила, що в держбюджеті на 2017 рік державою була передбачено безкоштовні вакцини, але на жаль, підприємство «Агрікор Холдинг» не отримало жодної безкоштовної вакцини, тому змушене було всі закупати.

За результатами зустрічі було вирішено організувати за підтримки АТУ та МінАПК круглий стіл, де головним питання стане обговорення експорту продуктів тваринництва та розглядатимуться всі вищезазначені питання.

«Дана зустріч стала реальним, дієвим  кроком до налагодження конструктивного діалогу між бізнесом та владою, - зазначила голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. – Подібні візити на виробництво - в поле, на ферму,  і пряме спілкування з виробником допоможуть представникам влади, законодавцям краще зрозуміти реальні проблеми тваринників і повернутися до них обличчям».

Довідка про підприємство

ТОВ «Агрікор Холдинг» —найбільший виробник ВРХ м’ясного напрямку щодо продуктивності в Україні.

Підприємство має статус племінного заводу з розведення 7 порід ВРХ м'ясного напрямку: абердин-ангус, лімузин, шароле, симентальська м'ясна, південна м'ясна, поліська м'ясна, знам'янський тип поліської м'ясної.

Станом на 1 липня 2017 року поголів’я ВРХ м’ясного напрямку на підприємстві складає близько 6000 голів (близько 23% усього поголів’я м’ясного ВРХ в Україні, що утримується у сільськогосподарських підприємствах).

З 2016 року підприємство експортує ВРХ м’ясного напрямку живою вагою у країни Закавказзя, Центральної та Середньої Азії, Північної Африки (Азербайджан, Грузія, Узбекистан, Ліван, Іорданія, Єгипет).

«Агрікор Холдинг» може відвантажувати до 2000 голів товарних бичків та теличок на рік живою вагою, в залежності від породи по 550-700 кг (бички) та 400-550 кг (телички). Забезпечена повна простежуваність тварин, включно з історією батьків.

Земельний банк підприємства становить 39 тис. га. Стадо ВРХ повністю забезпечено кормами власного виробництва та випасами багаторічних трав. Худоба утримується безприв’язно. Ферми розташовані у Борзнянському (3 маточних) та Носівському (1 маточник, 1 відгодівельний майданчик) районах Чернігівської області.

Ферма з відгодівлі ВРХ м’ясного напрямку у Носівському районі, яку відвідала заступник міністра АПК з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, є найбільшою по даному напрямку в Україні.

 

  

Більше новин
Ціни на пальне напередодні посівної починають знижуватись
21-бер-2022

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» підтримує прийняття Верховною Радою України Закону про податкові зміни на час воєнного стану, що зокрема передбачає нульову ставку акцизу на бензин, дизельне паливо та скраплений газ, а також зниження ПДВ з 20 до 7%.

На переконання підприємств-членів ВАР, нововведення Закону вже стали дієвим механізмом зі стримання і нівелювання росту цін на пальне, що є вкрай важливим в умовах нинішнього гострого дефіциту як власне пального, так і обігових коштів у сільгоспвиробників.

«Реалізація весняної посівної кампанії цьогоріч є, по суті, нашим другим фронтом. І вартість палива є чи не найкритичнішим питанням для всіх українських аграріїв. Сьогодні ми бачимо високу ціну на нафту й газ у всьому світі. Тож відповідне законодавче рішення, покликане знизити ціни на паливо напередодні посівної, є надзвичайно важливим і своєчасним. Закон вступив у силу кілька днів тому, а ми вже фіксуємо перші позитивні результати», — наголошує голова ВАР Андрій Дикун.

За словами Дикуна, в рамках ВАР така програма вже здійснюється на базі кооперативу ПУСК. «Наші члени, хто зробив замовлення на отримання пального, вже мають можливість його придбати за доступнішою ціною», — говорить голова ВАР.

«Наразі ціни на пальне почали знижуватись. І вже зараз зрозуміло, що по мірі того як швидко буде постачатись на ринок паливо, з якого непотрібно сплачувати акциз, ми спостерігатимемо ще відчутніший рух цін вниз. А це в свою чергу, підтримає посівну», — переконаний виконавчий директор кооперативу «ПУСК» Олександр Буюклі.

uacouncil.org

Детальніше
Україна за час війни експортувала майже 8 млн т кукурудзи
05-жовт-2022

Лідером у вересні за постачанням на зовнішні ринки з України залишається кукурудза — 2,3 млн т.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Такі показники відправок цієї культури пов’язані з тим, що в Україні залишилося багато минулорічних залишків. Однак частка кукурудзи в цьому місяці є вже не настільки більшою у порівнянні з пшеницею, як це було в серпні, коли відправки пшениці були меншими за кукурудзу на 1 млн т. Частка пшениці у вересні становить фактично 2 млн т, що на 1,2 млн т більше, ніж у серпні, але на 57% менше, ніж торік за цей же період», — уточнюється у повідомленні.

Загалом із початку війни з України вивезли майже 8 млн т кукурудзи та 3,4 млн т пшениці.

Третю позицію за обсягом відправок посідає ріпак — 887 тис. т, що на 42,4% більше, ніж у серпні, та на 1% більше, ніж за вересень 2021 року.

«Показник соняшникової олії за вересень у порівнянні з серпнем збільшився на 46% і сягає 569 тис. т. І це також у два рази більше, ніж торік», — додають у міністерстві.

Ячменю відвантажено 397 тис. т, що на 190 тис. більше, ніж у серпні, але майже на 600 тис. т менше, ніж за вересень минулого року.

За перший місяць осені збільшився відсоток експорту шротів — 391 тис. т проти 286 тис. т у серпні. Також у бік збільшення змінилися цифри постачання соєвих бобів — 240 тис. т, що удвічі більше в порівнянні з серпнем.

«Загальна картина обсягу агропродукції, який фактично перетнув кордон України, у відсотках за вересень така: 32,9% посідає кукурудза, 27,76% — пшениця, 2,96% — насіння соняшнику, 8,25% — соняшникова олія, 5,69% — шроти, ячмінь — 5,79%, ріпак — 12,77%, соєві боби — 3,5%, соєва олія — 0,37%», — додають у міністерстві.

Загальний обсяг відправок за 7 місяців у розрізі культур: 7,9 млн т — кукурудза (41,04%); 3,4 млн т — пшениця (17,75%); 1,7 млн т — насіння соняшнику (8,84 %); 1,9 млн т — соняшникова олія (9,76%); 1,6 млн т — ріпак (8,21%); 1,081 млн т — шроти (5,57%); 741 тис. т — соєві боби (3,82%), 843 тис. т — ячмінь (4,35%); 126 тис. т — соєва олія (0,65%).

agroportal.ua

Детальніше
Українська молочка не складе конкуренцію продукції країн ЄС
19-черв-2017

Українська молочна продукція неконкурентна за ціною в порівнянні з продукцією деяких країн ЄС через більш високу вартість і недостатньо високу якысть сировини.

Таку думку висловив директор департаменту з зовнішньоекономічної діяльності та сертифікації «Лакталіс-Україна» Володимир Мартинчук.

«У Євросоюзі немає сортності. Все молоко, яке у нас сорту «екстра», у них просте молоко, а решта вибраковується або застосовується для виробництва технічного казеїну. Крім того, сировина в Португалії, Польщі, наприклад, дешевше, ніж у нас, — в зимовий період ціна великих господарств була вищою, ніж ціна на молоко в Польщі. Якщо перерахувати по відсотку білку і жиру, врахувати сортність, то у них сировина дешевша», — говорить Мартинчук.

За його словами, коли ставка ввізного мита для європейської продукції буде знижена до нуля, є ризик для українського ринку. Він буде заповнюватися польською продукцією, і без держпідтримки конкурувати буде складно.

«Можна застосувати практику скорочення ПДВ, як в ЄС, щоб на молочну продукцію було не 20%, а 8-10%, але при ввезенні з ЄС необхідно застосовувати ставку 20%. Також це може бути цільова дотація на розвиток виробництва молока високої сортності, програма підтримки виробничих молочних кооперативів», — вважає Мартинчук.

milkua.info за матеріалами «Українські новини»

Детальніше
Китай і Африка стануть драйверами зростання світового попиту на молочну продукцію — Rabobank
06-вер-2021

Китай і Африка стануть драйверами зростання світового попиту на молочну продукцію.

Про це йдеться в прогнозі Rabobank, пише The DairyNews.

Експерти відзначають, що до 2030 року КНР залишиться в статусі найбільшого світового імпортера молочної продукції. При цьому, на позиції найбільш перспективних нетто-імпортерів даної категорії продовольства поступово вийдуть країни африканського континенту, на які, як очікується, до зазначеного часу буде становити більше 35% зростання світового населення.

У документі додається, що трансформація глобальної вікової структури спричинить за собою зростання попиту на молоко, сири, йогурт і олігосахариди грудного молока.

DairyNews.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок