Уряд впроваджує системну підтримку фермерства в Україні

21-лип-2017

Програма підтримки українського фермерства, роботу над якою завершує Уряд, буде профінансована на рівні не менш як 1 млрд гривень у бюджеті на 2018 рік.

«Найближчими тижнями маємо вийти на фіналізацію рішення: у проекті бюджету на 2018 рік Уряд запропонує Парламенту виділити 1 млрд грн на підтримку невеликих фермерських господарств для того, щоб на селі було не тільки вирощування, а й переробка продукту, створювалися робочі місця», - повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час робочого візиту урядової делегації до Тернопільської області.

Символічно, що візит відбувся саме на Тернопільщину, де майже 30 років тому були зареєстровані перші фермерські господарства в Україні.

Програма підтримки фермерства напрацьовується в тісній співпраці Мінагрополітики із сільгосптоваровиробниками та представниками Асоціації фермерів. Програма спрямована, перш за все, на стимулювання переробки аграрної продукції всередині країни, надання доступу до кредитних ресурсів, а також максимальне залучення фермерів до програм державної підтримки, зокрема, із пільгового забезпечення сільгосптехнікою.

«Завдяки системності дій Уряду, Програма підтримки фермерства не буде декларативною, а спиратиметься на потужний фінансовий ресурс, який дозволить забезпечити практичну імплементацію її положень», - підкреслив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Перший заступник Міністра також звернув увагу на нерівномірність підприємницької активності в сільський місцевості та в середньому по країні – 43,5 підприємці на 1000 осіб та лише 2,5 фермери на 1000 сільських жителів, що свідчить про необхідність стимулювання останніх та актуальність розробки профільної програми підтримки.

Довідково:

На початок 2017 року в Україні діє 33682 фермерських господарства, в обробітку яких перебуває 4,4 млн га. В середньому на одне фермерське господарство припадає 131,7 га сільськогосподарських угідь.

Із загальної кількості фермерських господарств понад 80% мають в обробітку земельні ділянки площею до 500 гектарів.

У загальній структурі виробництва валової продукції сільського господарства частка фермерських господарств залишається незначною – на рівні 6-8% на рік.

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
В Україні за рік зникла худоба цілої області
14-груд-2018

Система дотацій, за якої в Мінагрополітики запропонували господарствам населення отримувати гроші на кожну вирощену голову молодняка ВРХ, не стримала спаду в тваринницькій галузі.

Про це можна зробити висновки з інформації, опублікованої Державною службою статистики України.

Так, станом на 1 грудня 2018 р., в Україні нараховується 3 млн 653 тис. голів ВРХ. Падіння чисельності за рік склало 153 тис. голів, або понад 4%. Для порівняння, в Київській області утримується 130 тис. голів худоби, Дніпропетровській —145 тис., Волинській — 138 тис., а в Кіровоградській узагалі — 98 тис. Тобто за рік в Україні зникло більше корів, ніж є зараз в багатьох областях держави.

Ріст кількості худоби зафіксовано тільки у чотирьох областях: Житомирській, Київській, Луганській та Закарпатській. Найбільше ж худоби вирізали на Миколаївщині — тут поголів'я зменшилось за рік на 32%! При цьому окремо в господарствах населення падіння виявилось ще більшим — 35,5%. Суми дотацій, отримані господарствами України, не здатні вирішити ситуацію та стримати падіння.

Зокрема Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької області нещодавно похвалився досягненнями в реалізації програми дотацій на вирощування молодняка ВРХ. На Хмельниччині, де третє за кількістю поголів'я худоби в Україні, її кількість теж іде на спад. За рік в області видано 18,2 млн грн дотацій у межах зазначеної програми. Ці кошти отримали 9 330 заявників для вирощування 16 тис. голів молодняка. Загалом же в господарствах населення області утримується 166 тис. голів худоби, тобто лише 9,6% від цієї кількості — молодняк, на вирощування якого було отримано гроші.

milkua.info

Детальніше
АЧС у Азії та Європі — в чому різниця?
12-лист-2020

Африканська чума свиней у Європі та Азії проявлялася по-різному. У Європі надходило багато повідомлень про поширення захворювання у дикій фауні. Щодо Азії, то більшість випадків фіксували у господарствах і тільки зрідка повідомляли про випадки інфікування диких кабанів.

Є кілька причин такого різного прояву захворювання. В першу чергу, важливу роль відіграє ситуація в галузі щодо біобезпеки. Так, для прикладу, коли тварин продають та транспортують у неналежних для цього умовах, шанси на поширення вірусу зростають.

Важливу роль відіграє і послідовне інформування про вірус. З цілої низки причин, починаючи від неоптимальної ветеринарної інфраструктури і закінчуючи політичними мотивами, не всі спалахи АЧС фактично потрапляють в систему звітності Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (MEБ). Завдяки послідовному інформуванню про спалахи всіх випадків АЧС з'являється картина, яка може бути актуальна і для інших країн Азії, звідки, схоже, надходить не настільки докладна інформація, як від Росії та Південної Кореї.
Зрештою, якщо вірус поширюється серед диких кабанів, існує постійний ризик контамінації сільськогосподарських свиней у будь-який момент. Крім того, до тих пір, поки спалахи вірусу реєструють у дикій фауні, експорт м'яса свиней з країни неможливий.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

Детальніше
Мінагрополітики заявило про переорієнтацію агробізнесу в умовах війни
12-вер-2022

Аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода".

Український агробізнес переорієнтується в умовах війни з Росією і дедалі більше робить ставку на олійні культури. Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомило напередодні DW.

За словами чиновника, аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода", укладена в липні за посередництва ООН та Туреччини. Тому фермери все більше сіють ріпак, соняшник та сою.

"Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно, відповідатиме торішній. Ріпак вже посіяний на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури", – наголосив Висоцький.

Він нагадав, що між Україною та Польщею було підписано меморандум щодо будівництва трубопроводу, який транспортуватиме олію з України до Польщі. Він має запрацювати вже наступного року.

"Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту олії. Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність – до 2 млн тонн олії на рік", - додав перший заступник міністра.

Станом на 9 вересня в Україні було зібрано 392 тис. тонн соняшникового насіння при врожайності 15,6 ц/га з 251,4 тис. га (5% посівних площ).

korrespondent

Детальніше
Макуха з гарбузового насіння може замінити соєвий шрот в раціонах молочних корів
24-лют-2021

Дослідження групи вчених з Китаю показало, що макуха з гарбузового насіння, побічний продукт виробництва гарбузової олії, може успішно замінити соєвий шрот в раціоні молочних корів, не надаючи при цьому негативного впливу на молочну продуктивність і ферментацію в рубці.

Крім того, було виявлено поліпшення антиоксидантної системи організму дійних корів. Дослідження проходило за участю кількох десятків тварин голштинської породи. Якщо його висновки підтвердяться, макуха з гарбузового насіння може стати однією з дешевих альтернатив соєвого шроту.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок