АЧС у Азії та Європі — в чому різниця?

12-лист-2020

Африканська чума свиней у Європі та Азії проявлялася по-різному. У Європі надходило багато повідомлень про поширення захворювання у дикій фауні. Щодо Азії, то більшість випадків фіксували у господарствах і тільки зрідка повідомляли про випадки інфікування диких кабанів.

Є кілька причин такого різного прояву захворювання. В першу чергу, важливу роль відіграє ситуація в галузі щодо біобезпеки. Так, для прикладу, коли тварин продають та транспортують у неналежних для цього умовах, шанси на поширення вірусу зростають.

Важливу роль відіграє і послідовне інформування про вірус. З цілої низки причин, починаючи від неоптимальної ветеринарної інфраструктури і закінчуючи політичними мотивами, не всі спалахи АЧС фактично потрапляють в систему звітності Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (MEБ). Завдяки послідовному інформуванню про спалахи всіх випадків АЧС з'являється картина, яка може бути актуальна і для інших країн Азії, звідки, схоже, надходить не настільки докладна інформація, як від Росії та Південної Кореї.
Зрештою, якщо вірус поширюється серед диких кабанів, існує постійний ризик контамінації сільськогосподарських свиней у будь-який момент. Крім того, до тих пір, поки спалахи вірусу реєструють у дикій фауні, експорт м'яса свиней з країни неможливий.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

Більше новин
Ціна сирого молока в Україні продовжує зростати
12-жовт-2017

Причини зростання закупівельних цін на молоко в Україні — сезонне зниження виробництва, стабільний попит на якісне фермерське молоко, збільшення експортної вартості біржових товарів, перш за все масла і сирного продукту.

Додатковим каталізатором зовнішніх продажів є зміцнення долара щодо гривні.

Високі закупівельні ціни на молоко сприяють зростанню виробництва якісної сировини в сільгосппідприємствах, яка нарешті стала користуватися попитом. Така динаміка простежується останні місяці в даних по офіційних обсягах виробництва і переробки.

Це хороший сигнал. На ринку все більше інформації про бажання виробників і далі інвестувати в галузь. Ціна буде триматися на високому рівні ще як мінімум 5−6 місяців і створить хороший буфер для фінансового року, як 2017, так і 2018 навіть у випадку істотного річного зниження.

Незважаючи на прогнози початку вересня, закупівельна ціна на молоко не досягла 10 грн/кг в кінці місяця, хоча і підібралася до цієї позначки дуже близько. Діапазон ціни якісної сировини від великих ферм в другій половині вересня становив 9,20−9,90 грн/кг, але, з урахуванням даних дрібних виробників, середня ціна молока від сільськогосподарських підприємств в кінці вересня за даними моніторингу Інфагро складала 9,10 грн/кг.

Ціна сировини від господарств населення — в діапазоні від 4,50 до 6,00 грн/кг. У вересні розподіл ціни по країні був рівномірним з окремими спалахами «молочних воєн» з підняттям цін до 6,50-7,50 грн/кг.

milkua.info за матеріалами infagro

Детальніше
Білорусь посилить обмеження для ввезення свинини з України, Польщі та Латвії
20-жовт-2017

Білорусь прийме додаткові заходи для обмеження ввезення свинини з регіонів України, Польщі та Латвії, де були зареєстровані нові випадки захворювання на африканську чуму свиней.

Як повідомляє Департамент ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгосппроду Білорусі, вони розробляють додаткові заходи щодо недопущення ввезення на територію Білорусі з цих регіонів живих свиней, свинини і продуктів її переробки, шкіряної, рогокопитного і кишкової сировини, щетини, мисливських трофеїв, отриманих від сприйнятливих видів тварин та іншої продукції.

У департаменті Мінсільгосппроду інформують про необхідність вжити додаткових заходів контролю щодо забезпечення біологічного захисту великих свинарських комплексів, свинарських ферм і господарств усіх форм власності.

PigUA.info за матеріалами agriculture.by

Детальніше
Регулювання сфери ГМО в Україні потребує осучаснення з урахуванням європейського досвіду
21-жовт-2022

19 жовтня в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики відбулося обговорення проблеми державного регулювання ринку генетично-модифікованих організмів (ГМО). На круглому столі були присутні: керівництво Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров'я, експерти та фахівці галузей, які є дотичними до вирішення цієї проблеми.

Регулювання ринку ГМО в останні роки набуло гострої необхідності, оскільки чинний Закон України від 2007 року «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» є недосконалим. Зокрема, він не містить механізмів контролю у сфері поводження з ГМО, має велику кількість неузгодженостей та неточностей, а значна частина норм — розмиті.

У підсумку за 15 років існування такого документа в Україні не було зареєстровано жодної ГМО-продукції. Тобто, де-юре ГМО у нас відсутнє: не виробляється, не вирощується і не використовується. А де-факто в останні роки в країні сформувався тіньовий ринок ГМО-продукції, яка перебуває в обігу поза будь-яким контролем. Це порушує інтереси й права споживачів, які не знають, що саме вони споживають. Також це загрожує репутації і статусу нашої держави як великого експортера сільськогосподарської продукції рослинного походження. Україна повинна гарантувати чесні торговельно-економічні відносини.

Перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький наголосив: «Ні в кого немає сумніву, що треба встановити чіткі, прозорі, зрозумілі правила гри на цьому ринку. Хотів би зауважити, що новий законопроект, який був презентований народним депутатам на минулому тижні, є урядовим, і тому опрацьовувався усіма причетними центральними органами влади, — не лише Мінагрополітики, а й МОЗу, Міндовкілля, Держпродспоживслужбою, Держекоінспекцією. Ми спеціально зібрали стейкхолдерів із різних сфер: приватних, державних, наукових, законодавчих, — аби ще раз ґрунтовно обговорити всі деталі».

За його словами, у світі є різні моделі регулювання ринку ГМО, але оскільки Україна має мету стати членом Європейського Союзу, то новий законопроект № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» був написаний на базі європейської моделі.

«У країнах Європи ситуація з ГМО різна, вони мають право приймати індивідуальні рішення. Наприклад, є країни, в яких заборонено вирощування ГМО, але дозволено його використання. В інших може бути дозволено і перше, і друге, але певних видів. Наша ціль, передовсім, полягає в тому, щоб чітко прописати процедуру, а потім вже приймати політичне рішення — які обмеження чи запобіжники, обов'язки чи заборони встановлювати. Процедура має бути чітко прописана, всі мають розуміти, які діють правила з точки зору випробування, оцінки впливу та загроз, прозорості, простежування», — відзначив перший заступник Міністра агрополітики.

Він додав, що навіть, якщо в Україні буде ухвалено рішення неготовності впровадження ринку ГМО і відтермінування цього процесу, процедуру все одно треба погодити. «Це буде нашою, так би мовити, євроінтеграцією, і це означатиме, що в нас правила адаптовані, процедура відповідає європейській і вона дозволяє оцінити всі ризики», — резюмував Тарас Висоцький.

Заступник Міністра охорони здоров’я, Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін зазначив, що МОЗ всіляко підтримує необхідність оновлення регулювання сфери ГМО. «Розуміємо, що поточні діючі норми є фрагментованими і недієвими та не відповідають законодавству ЄС. Для нас важливо оцінювати рівні ризику та відповідно забезпечувати моніторинг можливого впливу ГМО на здоров'я людей. Ця норма прописана в проекті Закону і саме від МОЗ вона вимагатиме ще цілої низки підзаконних документів», — підкреслив Ігор Кузін.

minagro.gov.ua

Детальніше
Світовий ринок качиного м'яса може вирости на 1,3 мільярда доларів за три роки
16-лип-2021

У минулому році зростання світового ринку склало 2,09%, і очікується, що країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону забезпечать середньорічний темп зростання 2%.

На думку дослідників ринку Technavio, ринок качиного м'яса може вирости на 1,3 мільярда доларів за три роки. У минулому році світовий ринок качиного м'яса збільшився на 2,09%, чому сприяло зростання попиту з боку країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, таких як Китай, Японія і Малайзія. 80% зростання ринку припали на Азіатсько-Тихоокеанський регіон в 2019 році. Такі фактори, як підвищення обізнаності про здорове харчування, зручність, пов'язане з готовою до вживання продукцією і розширення мереж швидкого харчування, стимулюють зростання ринку в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. На думку аналітиків, зростання ринку в цьому регіоні буде випереджати зростання ринку на Близькому Сході і в Африці. Якщо судити по продукту, то найбільше зростання ринку спостерігався в сегменті свіжого м'яса качки.

 ptichki.net

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок