Практичний посібник для ветеринарних лікарів про ЗВД ВРХ вийшов українською мовою

Минулого місяця від африканської чуми свиней постраждало 133 країн. Загалом було зафіксовано 464 спалахи захворювання, найбільше – в Румунії, повідомляє видання PigUA.info з посиланням на Всесвітню організацію охорони здоров’я тварин (МЕБ).

Лідерами з поширення АЧС є Румунія (160 випадків за місяць), Угорщина (134) та Латвія (46). Хоча вірус поширюється здебільшого серед диких кабанів, будь-яке розповсюдження загрожує галузі свинарства.

У сусідній Польщі в листопаді зафіксували 37 спалахів африканської чуми свиней. Вірус в країн поширюється все далі на захід і є загроза проникнення АЧС на територію Німеччини.

Що ж до інших країн то в Болгарії минулого місяця було зареєстровано 33 спалахи африканської чуми свиней, на Філіппінах – 24, у Південній Кореї – 10, у Зімбабве – 6, у Китаї – 3, в Молдові – 3, ПАР – 2, а в Бельгії – 2.

В Україні в листопаді зафіксували 4 випадки АЧС. Останній спалах вірусу, за повідомленнями Держпродспоживслужби, виявили 28 листопада в особистому селянському господарстві в селі Стара Олександрівка Пулинського району Житомирської області.

Meat-Inform

За півтора року очікується стагнація аграрного ринку, трейд теж падає. Щоб цього не сталося, державі набагато дешевше коштуватиме допомогти фермерам зараз. В іншому випадку держава втратить робочі місця, податки і не матиме надходження валюти.

Про це АgroPortal.ua повідомив власник Групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян.

«Думаю, що наступного року буде різкий обвал виробництва пшениці, ячменю та кукурудзи. Соняшнику та сої буде достатньо, адже це високомаржинальні культури. Економічно вигідно буде сіяти соняшник, тому наступного сезону багато аграріїв виберуть саме цю культуру», — припускає Рафаель Гороян.

Також він зазначив, що в країні намічається глобальний тренд, коли сіятимуть лише великі компанії, які мають міцну фінансову подушку. А найбільше страждатимуть середній та дрібний фермер.

«Можна очікувати серйозних змін на ринку — багато хто піде, але прийдуть нові. Зараз усе йде до того, що навіть великі українські компанії будуть банкрутувати. Замість них прийдуть або великі іноземні компанії, або державна політика буде спрямована у бік дрібного і середнього фермера», — прогнозує Рафаель Гороян.

За його словами, щоб за два роки ми не побачили стагнації аграрного сектору, державі в найкоротший термін потрібно дотувати агровиробників під держгарантії.

Кількість фермерських господарств в Україні за рік зросла на 455 одиниць. Серед причин такого зростання — надання фермерам дотацій від держави. Про це розказала голова Всеукраїнської громадської організації «Рада жінок—фермерів України» Людмила Клебанова.

«Зараз реєструються, для того, щоб отримати державну дотацію, що можливо тільки в тому випадку, якщо фермер — юридична особа. Також фермери почали орієнтуватися на завоювання ринків збуту — та ж ягода може бути конкурентна, а як її продавати, якщо ти не зареєстрований?», — повідомила вона.

Однак, з показниками офіційної статистики щодо зростання кількості фермерських господарств згодні не всі. Так, керівник Одеської асоціації фермерів і землевласників Володимир Варбанець вважає, що кількість господарств в Україні насправді не росте.

«Одні — відкриваються, інші — закриваються, але зростання, як такого, немає», — сказав він.

На думку Володимира Варбаньця основна причина нульового росту — це відсутність вільних ділянок. Адже вся земля вже розпайована, а для того, щоб новоспеченому агропідприємцю взяти землю в оренду, потрібно запропонувати власнику більш високу ціну. Фермери—початківці такої суми, як правило, не мають.

agroinsider

У Верховній Раді зареєстрували законопроект №4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами».

Про це свідчать дані офіційного сайту ВРУ.

Проєкт закону спрямований на комплексне врегулювання вимог до безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами та спрямований на забезпечення захисту здоров’я громадян та інтересів споживачів.

Проєкт закону розроблено з метою мінімізації ризиків завдання шкоди здоров’ю громадян від споживання харчових продуктів, приведення законодавства України у відповідність до законодавства Європейського Союзу заходів, які застосовуються матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами та з метою реалізації статті 64 Угоди про асоціацію.

Крім того, проєкт закону передбачає:

• застосування термінології, що міститься у відповідному законодавстві ЄС;
• визначення повноважень органів виконавчої влади у сфері виробництва, обігу та використання матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
• встановлення загальних вимог до матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами, включаючи активні та інтелектуальні матеріали та предмети;
• встановлення спеціальних вимоги до окремих груп матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
• запровадження вимог до перероблених пластикових матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
• встановлення порядку державної реєстрації об'єктів, що використовуються у виробництві матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
• особливості державної реєстрації процесів переробки пластику;
• положення щодо внесення змін, зупинення дії та скасування рішення про державну реєстрацію об'єктів;
• вимоги до маркування, декларування відповідності та вимоги до забезпечення простежуваності матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
• положення, щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;
• положення щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку.

Зауважимо, що положення проєкту закону не стосуються предметів і матеріалів, що постачаються як антикваріат, захисних матеріалів або оболонок, зокрема, матеріалів, що покривають сирну кірку, м’ясні напівфабрикати або фрукти, які є частиною харчового продукту і можуть споживатись разом з ним, стаціонарного обладнання для централізованого або нецентралізованого водопостачання, а також нехарчову продукцію, організаційно-правові засади обігу якої визначені Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

agravery.com