Застосування антибіотиків у тваринництві: дослідний етап дослідження завершився

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів та компетентний орган Республіки Туреччина погодили ветеринарний сертифікат для свіжого, охолодженого, замороженого м'яса великої рогатої худоби, призначеного для постачань до Туреччини з України.

До цього в Україні працювала технічна місія з Туреччини.

Експерти оцінювали систему держконтролю за виробництвом яловичини. Зокрема, турецькі інспектори перевірили ряд господарств і забійних підприємств, які зацікавлені в експорті своєї продукції.

Україна за підсумками 2017 року експортувала 41,87 тис тонн свіжого та замороженого м'яса ВРХ, що на 19,38% більше показника 2016 року (35,09 тис тонн).

Основним покупцем свіжої та охолодженої яловичини в 2017 році була Білорусь (на 31,94 млн доларів), якій поставили 12,21 тис тонн продукції.

Заморожену яловичину експортували в Азербайджан (на 20,12 млн доларів), Казахстан (на 18,61 млн доларів) і Білорусь (на 17,59 млн доларів). Експорт в ці країни становив 18,32 тис тонн, 6,43 тис тонн і 6,08 тис тонн замороженої яловичини відповідно.

milkua.info

Чого чекати українському агробізнесу в новому році? Економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак ділиться прогнозами.

Нагадаємо, що експерти назвали основні ризики отримання дотацій аграріями в 2018 році.

За словами Ярмака, він скептично ставиться до прогнозів, але разом із тим вважає прогнозування важливим процесом для розвитку.

За його прогнозами:

Україна змістить Аргентину з другої позиції в світовому рейтингу експортерів меду і стане другим найбільшим експортером меду до США. Також відчутно збільшиться врожайність соняшника, завдяки значному збільшенню кількості бджолосімей в Україні.

Закріплення на позиції четвертого найбільшого експортера малини в світі і третього в Європі. Збільшення експорту ще на 35−40%.

Початок системного експорту сиру до країн ЄС.

Початок кооперативної переробки молока на абсолютно новому кооперативному заводі для потреб експорту. Однак тут я думаю, що ситуація може затягнутися до 2019 року.

Різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн Південно-Східної Азії.

Різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн ЄС та Великобританії.

Початок системних поставок продуктів харчування до Канади в рамках договору про вільну торгівлю.

Створення перших кооперативних фідлотів з відгодівлі бичків/кастратів молочних порід до м'ясних кондицій, та стрімке збільшення експорту як живих тварин, так і яловичини.

Малоймовірно, але дуже хотілося б, щоб було створене хоча б одне підприємство з глибокої обвалки яловичини. Реальніше, що це відбудеться десь в 2019—2020 роках.

Стрімкий розвиток виробництва та експорту нішових культур.

«Це такий-собі коротенький список моїх очікувань та сподівань, або оптимістичних прогнозів», — підсумував Андрій Ярмак.

milkua.info за матеріалами agropolit.com

Виробництво м'яса та молочних продуктів в Європі має бути знижено на 50% до 2050 року, щоб досягти цілей Паризької угоди. Такі дані містяться в доповіді What is the Safe Operating Space for EU livestock? незалежного фонду Rural Investment Support For Europe (RISE).

Про це повідомляє видання The Independent.

Автори закликають Європейську комісію до розробки відповідних заходів, спрямованих на зниження виробництва продукції тваринництва. Зокрема, експерти пропонують ввести додаткові податки та продаж субсидованих м'ясних продуктів для споживачів з низьким рівнем доходів.

Як зазначили автори, вони сподіваються, що в результаті споживачі будуть готові платити більше за високоякісне м'ясо, яке було вироблено в екологічних умовах з урахуванням норм з охорони навколишнього середовища та ландшафту, а також дотриманням відповідних вимог щодо утримання тварин.

У доповіді говориться, що в даний час жителі Європи споживають в середньому в два рази більше м'яса, ніж рекомендовано національними агентствами продовольства.

Згідно з підрахунками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), тваринництво є найбільшим в світі споживачем земельних ресурсів. Території для випасу худоби та угідь під кормові культури становлять майже 80% всіх сільськогосподарських земель.

Раніше фахівці некомерційних організацій Institute for Agriculture and Trade Policy і GRAIN прийшли до висновку, що найбільші виробники м'яса і молочних продуктів можуть стати головним джерелом викидів СО2 до 2050 року. Як відзначили експерти, без прийняття додаткових заходів індустрія тваринництва буде займати 80% від емісійного бюджету СО2 до середини століття.

В даний час Китай, США, Євросоюз, Канада, Бразилія, Аргентина, Австралія і Нова Зеландія відповідальні за 60% світових викидів парникових газів від виробництва м'яса і молока. В цілому п'ять найбільших світових виробників м'ясних і молочних продуктів (JBS, Tyson, Cargill, Dairy Farmers of America і Fonterra) щорічно виробляють більший обсяг викидів парникових газів, ніж нафтові компанії Exxon, Shell або BP.

milkua.info

Посилення податкового навантаження на дрібний та середній бізнес призведе до його ліквідації, а не до наповнення бюджету. Про це у коментарі УНН заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, коментуючи податкові зміни, які вступили у дію з 1 січня 2022 року.

Ідеться про закон “Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень” (законопроект № 5600), який ще називають “ресурсним”. Він передбачає, що усі суб’єкти господарювання, які розводять свійську птицю, більше не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування 4 групи.

"Це може створити ситуацію певного монополізму. Бо є великі виробники. Вони теж втратять, але хоча б виживуть. Натомість, малі і середні перестануть існувати. Податкове законодавство до змін давало змогу малим і середнім виробникам працювати, виготовляти продукцію, створювати конкуренцію на ринку. Відтак, не можна десь брати, а десь — додавати. Бо постраждалі категорії виробників матимуть серйозні проблеми", — коментує Козаченко.

На тлі пандемії Україна опинилася в складних економічних умовах, продовжив Карпенко.

"І інші країни — також. Однак вони навпаки підтримують бізнес, а не обтяжують його. Зрозуміло, що не вистачає коштів у бюджеті. Але треба було не поспішати із прийняттям такого серйозного рішення. Нам треба підтримувати галузь птахівництва, створювати нові напрямки, які й дадуть нові надходження у бюджет", — додав він.

Низка асоціацій звернулася до Офісу президента, прем’єр-міністра та Верховної Ради із таким самим закликом — виправити згубну ситуацію.

Вони стверджують, що аномальне зростання цін на енергоносії та корми і так призвели до скорочення вітчизняного виробництва. Якщо до цього додати ще податковий тиск — Україна може втратити власну галузь виробництва м’яса птиці та буде змушена імпортувати продукти, ризикуючи продовольчою безпекою країни. 

Джерело: УНН