Підвищення якості українського молока розширює експортні можливості виробників

Міністерство аграрної політики та продовольства України задля забезпечення сільгоспвиробників насінням для проведення посівної в Україні скасовує на час воєнного стану додаткові процедури із сертифікації насіннєвого матеріалу.

Скасовано додаткові процедури із сертифікації насіння, зазначають у відомстві.

Згідно Наказу №132 від 01.03.2022 року Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції м забезпечитиає:

• безперешкодний процес реалізації насіння і садивного матеріалу суб’єктами насінництва та розсадництва врожаю 2021 року та залишків минулих років, необхідного для посіву, без додаткових процедур із сертифікації;
• визнання іноземних сертифікатів на імпортоване насіння без застосування додаткових процедур із сертифікації.

Також Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів рекомендовано визнавати сертифікати видані іншими країнами без проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), за наявності фітосанітарного сертифіката країни-експортера при розмитненні насіннєвого матеріалу.

Наказ виданий відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124 та з метою забезпечення проведення весняно-польових робіт у 2022 році у період ситуації запровадження воєнного стану

milkua.info

Союз хіміків та Федерація роботодавців (ФРУ) розробили проект «Стратегії розвитку хімічної галузі до 2030 року». Про це йдеться на сайті ФРУ.

«Наразі хімічна галузь України опинилася під загрозою зникнення. Така ситуація — результат відсутності послідовної системної економічної політики держави з розвитку та підтримки національної індустрії та її базових галузей», — наголосив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.

Як приклад радник президента Союзу хіміків України Ігор Гольченко навів те, що через запровадження заходів та санкцій щодо імпорту сировини, добрив та їхніх виробників, переважно з Російської Федерації. Так, у 2015 році, у порівнянні з 2014 роком, коли ці заходи було застосовано, імпорт, тим не менш, зріс майже вдвічі. Минулого року, порівняно з 2017 роком, обсяги імпорту дещо знизилися, але це жодним чином не вплинуло на виробництво, частка імпорту в якому становила до 80%. Звичайно, все це не могло не вплинути на роботу вітчизняних підприємств хімпрому та показники зайнятості.

«За 9 місяців 2018 року виробництво скоротилося до 57%, в галузі вивільнено 6 тис. робочих місць, — зауважив він. — Це свідчить про те, що обмежувальні заходи ефективно не спрацьовують, адже, крім агресивної політики РФ на внутрішньому та зовнішньому ринках, зростанню імпорту сприяють так звані нетипові зовнішньоторговельні операції, коли одні поставки підміняються іншими, має місце „чорне“, тобто без обкладання податками та митом, ввезення сировини та добрив. Дається взнаки й обтяжлива для українських виробників вартість природного газу».

Загалом проект Стратегії містить 10 таких пріоритетів: створення конкурентної сировинної бази, модернізація хімічних виробництв, розвиток внутрішньогалузевих технологічних ланцюгів на базі наявних виробництв, створення нових хімічних виробництв, необхідних для розвитку суміжних галузей промисловості, продукції високого технологічної переділу, сучасне агрохімічне забезпечення АПК, ефективне імпортозаміщення тощо.

Реалізація Стратегії дозволить:

 — довести частку вітчизняної продукції на внутрішньому товарному ринку в період до 2030 року в сегменті азотних добрив до 80%, комплексних добрив — до 35−40%, засобів захисту рослин (ЗЗР) — до 30%, інших агрохімікатів — до 70%;

— знизити частку імпортної продукції на внутрішньому товарному ринку в сегменті основної хімії і мінеральних добрив — до 40%;

— суттєво наростити випуск ЗЗР (наразі доля імпорту в даному сегменті перевищує 90%) й зменшити частку долю контрафактної продукції на внутрішньому ринку засобів захисту рослин;

— довести рівень забезпечення вітчизняною сировиною основної хімії та мінеральних добрив у період до 2030 року до 60−65%.

Основи стратегії представили уряду у другій половині 2018 року, а сам проект документа в грудні 2018 року відправлено уряду на розгляд.

Наступного року для аграріїв запровадять безкоштовні кредити.

Про це повідомив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман на брифінгу під час робочої поїздки до Полтавщини.

«На наступний рік ми закладаємо серйозну підтримку аграрного сектору. Ми зробимо безкоштовні кредити для підтримки українських аграріїв. Ви побачите, що у 2108 році ми будемо мати гарні показники в аграрному секторі», — сказав Гройсман.

milkua.info за матеріалами Укрінформ

Якщо найближчим часом українські свиногосподарства не змінять стратегій управління та виробництва, велика частка операторів ринку можуть взагалі припинити діяльність, вважає виконавчий директор Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко.

На думку експерта, майбутнє галузі – за великими консолідованими компаніями чи об’єднаннями підприємств. Що ж до майбутнього співіснування тваринних комплексів поряд із такими консолідованими компаніями, Микола Бабенко зазначає: «Є декілька сценаріїв. Зрозуміло, що кон’юнктура для таких компаній погіршиться — в першу чергу м’ясопереробні підприємства використовуватимуть власну або кооперативну сировину. Крім того, за рахунок оптимізації витрат, собівартість м’яса в інтегрованих компаніях або кооперативах стане нижчою, що знову ж вдарить по конкурентоздатності окремих свинокомплексів. А ще в Україні поширені в агробізнесі підприємства – соціальні проекти, які працюють не заради прибутку, а заради працевлаштування пайовиків. З відкриттям ринку землі «соціальні проекти» втратять сенс, з 2021 року нас очікує масове закриття неефективних свинокомплексів і молочних ферм. Просто лишити все, як є, вже не вийде».

Пан Бабенко вважає, що стабільний розвиток галузі свинарства можливий за умови об’єднання невеликих підприємств та зниження собівартості виробництва.

Meat-Inform