Останнім часом господарства почали виявляти в молоці антибіотики таких груп, які взагалі не використовують у лікуванні тварин.
«До лабораторії Uman Labs неодноразово зверталися з проханням з’ясувати причину таких випадків. Ми дослідили і вивчили весь шлях потрапляння антибіотика в молоко. Встановили, що в 90% зразків досліджених силосованих кормів (силос та сінаж) були присутні антибіотики групи беталактамів, зокрема в 10% — цефалоспорини. Крім того, антибіотики цієї групи виявляли в жомі», — розповідає директор лабораторії Андрій Білан.
Цвілеві гриби та їх спори широко поширені в природі — грунті, воді, повітрі, кормі. При сприятливій температурі — 5−15 °С, вологості — 18−30% та обмеженому доступі кисню вони проростають у кормі, утворюючи ниткоподібні, павутиноподібні, ватоподібні, слизові нальоти. Уражений пліснявою корм відрізняється темнішим кольором, неприємним запахом.
Найбільш часто корми вражають цвілеві (мікроскопічні) гриби родів Aspergillus, Penicillium, Mucor, Fusarium, Rhisopus, Cladosporium. Разом з цвіллю в кормі розмножуються різноманітні кислотостійкі бактерії і коки, що викликають розкладання корму.
Під впливом грибної і бактеріальної флори не тільки змінюється фізичний стан корму, а також відбуваються і глибокі хімічні перетворення, які пов'язані з розпадом білків, вуглеводів, клітковини і утворенням політоксичних речовин. Деякі цвілеві гриби виділяють в корм отруйні продукти своєї життєдіяльності, як, наприклад, глікозиди, антибіотики, алкалоїдоподібні речовини. У цій стадії розвитку цвілеві гриби особливо небезпечні для тварин.
«Періодичне дослідження кормів на наявність антибіотиків дасть змогу уникнути непорозуміння з переробниками молока», — відзначає Андрій Білан.
