Плани роботи свиногосподарств на липень

Українська курятина витримує достойну конкуренцію на ринку Європи, але розвитку експортного потенціалу заважають надто мізерні безмитні квоти. Про це у коментарі УНН заявив голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал.

"Вартість української курятини на європейському ринку значно менша, але вона не відрізняється по якості, а інколи навіть більш якісна, ніж у тій же Польщі чи в інших країнах. У першу чергу, це пов’язано з тим, що даний напрямок експорту розпочався ще у далеких 2006-2007 роках, коли активно нарощувались обсяги виробництва та відкривались нові ринки", - пояснив він.

Окрім курятини, Україна постачає до ЄС низку інших агропродуктів, але переважна їх більшість не є товарами із доданою вартістю, каже Шаповал.

"Ми постачаємо багато органічної сировини, ряд зернових, мед. Наприклад, мед потім фасується, але додана вартість на нього створюється у країнах ЄС, а не в Україні. Саме це загрожує тим, що наша країна може стати просто сировинним придатком ЄС", - зауважив експерт.

Українські птахівники планують й надалі розвивати свій експортний потенціал щодо курятини. Європейська комісія "дала добро" та ініціювала збільшення імпортних квот для українського продукту з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн у рік.

Міжнародна преса пов'язує цей безпрецедентний крок з Юрієм Косюком (МХП), який "своїм геніальним ходом" змусив Європу переглянути торгову політику щодо України.

Але пропозицією ЄК не задоволені депутати Європарламенту. Зокрема – поляки, які стали на захист національних аграріїв. Вони вважають, що експорт української курятини до ЄС досяг рекордних показників, тож збільшувати квоти на поставки продукції недоцільно.

Невдоволення польських фермерів є зрозумілим, каже Шаповал. Вони захищають внутрішній ринок, диктуючи свої правила гри, додав він.

"Звісно, що вони себе лобіюють. Але давайте дивитись з точки зору того, що рано чи пізно український ринок у рамках Угоди про вільну торгівлю повністю відкриється для європейських продуктів харчування. Звідси виникне проблема конкуренції із даними продуктами на вітчизняному ринку, що вже можна спостерігати в західних регіонах України, де переважає польська продукція.

Якщо ми говоримо про зону вільної торгівлі, то тут варто приймати те, що у деяких позиціях ми є слабшими, наприклад, по молочній продукції. Але Україна є набагато сильнішою у виробництві курятини. Це захист свого ринку, і якщо там була лазівка, то МХП молодці, що знайшли, як її використати", - пояснив експерт.

Поряд з цим, на думку Шаповала, збільшити "курячі" квоти до 70 тис. тонн на рік - замало.

"Щоб Україна не шукала різних лазівок, а Угода про вільну торгівлю була взаємовигідною, то варто ставити адекватну квоту, а це як мінімум 150 000 т", - вважає експерт.

Джерело: УНН

Через спалах пташиного грипу у Держпродспоживслужбі вирішили позапланово перевірити птахогосподарства усіх форм власності, повідомляє УНН.

"У зв’язку з необхідністю посилення заходів біологічної безпеки в птахогосподарствах різної форми власності для недопущення поширення збудника грипу птиці на території України Держпродспоживслужба напрацювала пропозиції щодо доцільності проведення протягом І кварталу 2020 року позапланових заходів державного ветеринарно-санітарного контролю (нагляду) щодо суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирощуванням, утриманням, реалізацією живої птиці", - повідомили у відомстві.

Як раніше повідомляли експерти, найбільш вразливі до пташиного грипу - домашні та фермерські господарства. Через брак коштів такі господарства часто нехтують біобезпекою, зокрема, як правило, не проводять необхідних щеплень.

Окрім того, основним переносником пташиного грипу є дикі птиці, які мігрують, доступ до контакту з якими має домашня птиця на вільному вигулі.

Що стосується промислових птахофабрик, то там, за словами експертів, ризик підхопити пташиний грип - рівний нулю.

“По-перше, тому, що птиця, яка вирощується промисловими господарствами, ізольована від комунікації із дикими птахами. По-друге, тому, що промислові господарства роблять щеплення від хвороби Ньюкасла, яка дуже пов’язана із пташиним грипом, і по факту захищає від захворювання, по 5-6 разів на рік. Тоді як у приватних господарствах таких щеплень майже ніхто не робить”, — розповів спеціаліст по птахівництву Євген Хайлов. 

Нагадаємо, на час спалаху пташиного грипу експерти радять утриматися від споживання “домашньої” курки.

Джерело: УНН

За перші два місяці поточного року в Україну з-за кордону ввезли 13,9 млн голів живої сільськогосподарської птиці. Таким чином імпорт курей, качок та інших птахів зменшився на 0,4%, порівняно з показниками січня та лютого 2020 року, повідомляє AgroTimes з посиланням на Державну митну службу.

Попри зменшення обсягів імпорту, ціна на птицю зросла. Тому у вартісному еквіваленті закордонні закупівлі склали 9,6 млн доларів. Це на 15% більше, ніж вартість імпорту за перші два місяці минулого року.

Топ-3 країни, в яких закуповують птицю українські імпортери – це Угорщина (43,4%), Польща (23,1%) та Німеччина (13%).

У той же час, скорочуються обсяги експорту м’яса птиці з України. Протягом перших двох місяців 2021 року українські експортери відвантажили за кордон 56,3 тис. тонн курятини та субпродуктів птиці. Таким чином, обсяги продажів на міжнародному ринку зменшились на 16,8%, порівняно з показниками січня-лютого 2020 року.

Meat-Inform

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства наказом від 14.07.2020 № 1329 затвердило 72 форми міжнародних сертифікатів, які сьогодні було опубліковано в Офіційному віснику України. Про це повідомила Держпродспоживслужба.

Зазначені міжнародні сертифікати призначені для супроводження продуктів тваринного походження при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України і засвідчують їх безпечність.

Кожна окрема форма міжнародного сертифікату призначена для окремої товарної групи. Зокрема, затвердженими формами міжнародних сертифікатів охоплено такі товарні групи, як:

• свіже м’ясо різних видів тварин – 16 форм;
• корми для тварин і кормові матеріали для кормів, у т.ч. сіно і солома – 11 форм;
• молоко і молочні продукти – 5 форм;
• яйця і продукти з них – 2 форм;
• риба, мед, продукти бджільництва, равлики, желатин, колаген, пух і пір’я, жири і продукти переробки жиру та ін. продукти тваринного походження – 38 форм.

Зазначені форми розроблені на виконання наказу Мінекономіки від 16.11.2018 №553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки» та є частиною міжнародних зобов’язань України щодо здійснення міжнародної торгівлі.

Наказ набуває чинності через один місяць з дня його офіційного опублікування, тобто з 24 серпня 2020 року.