Перелік товарів критичного імпорту буде змінюватися на користь української промисловості

На сьогоднішній день всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662−97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі».

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.

Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.

За словами заступника міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому — 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», — зазначила Олена Ковальова.

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра ґатунку). 100/400 — це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

«Разом з тим, пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на виклики галузі в бюджеті цього року передбачено висока сума на розвиток тваринництва — 4 млрд грн. Разом з тим, для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», — відмітила Олена Ковальова.

minagro

Відмова від приймання молока другого ґатунку за браку сировини перетвориться на окозамилювання. Так вважає голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише agrotimes.ua. 

«Так само, як і в 2020 році обсяг молока першого ґатунку несподівано зріс у 800 разів», — пояснив він.

На думку Вадима Чагаровського, для того, щоб боротися з низькою якістю молочної сировини, яка надходить від особистих селянських господарств, по-перше, треба відбудувати зовсім іншу логістичну систему заготівлі молока.

«А по друге, необхідно дійсно створити умови переходу одноосібних селянських господарств у сімейні молочні ферми, — наголосив він. — У нас утримується 1,68 млн корів, це приблизно 1 млн господарств. Необхідно, щоб за кілька років відбулися зміни, і одне господарство утримувало б щонайменше 25 корів. Фактично 1 млн одноосібних селянських господарств перетворити на 40 тис. сімейних молочних ферм».

Це — завдання держави, яка повинна створити умови, підтримати проєкт сімейних молочних ферм, додав Вадим Чагаровський.

Нагадаємо, з 1 січня 2020 року в Україні розпочався перехідний період із наближення до європейських вимог шляхом поетапного підвищення граничних значень для критеріїв до сирого молока. З 1 січня 2023 року припиняється приймання молока другого ґатунку на харчові цілі.

Дослідження учених з Геттінгенського університету щодо годування птиці кормами з комах та мікроводоростей показали, що обидва джерела білка є відповідною стійкою альтернативою соєвому шроту.

Незважаючи на те, що вегетаріанські та вегетаріанські дієти стають все більш популярними у Західній Європі, у всьому світі зростає попит на продукти тваринного походження. Однак вирощування кормів для тварин часто супроводжується змінами землекористування, такими як вирубка лісів, і тому вчені шукають альтернативні види кормів.

Дослідницька група вивчила, вплив на курчат-бройлерів відгодівлі за допомогою кормів, основними джерелами білка яких були соєвий шрот, спіруліна або комахи.

Мясо курей, яких годують личинками личинок чорного солдата, за якістю таке ж як і мясо птахів, що вживали корми на основі шроту. Додавання до корму спіруліни робить забарвлення мяса більш інтенсивним, а смак – насиченішим.

Доктор Брайан Алтманн, провідний науковий співробітник Геттінгенського університету, сказав: «В цілому, обидва корми комахи та водорості) виявилися потенційними альтернативами соєвого шроту».

Meat-Inform

Телята, яких утримують парами через кілька днів після народження, краще набирають вагу ніж ті, яких утримують індивідуально чи парами, але у більш дорослому віці. Вчені Університету Британської Колумбії провели дослідження над телятами до відлучення.

Телят у віці 3-9 днів від народження поділили на групи:

Телята, яких утримували індивідуально без контакту з іншими телятами

Телята, яких утримували парами у перші дні після народження

Телята, яких почали утримувати парами у шість тижнів від народження

Усі телята мали вільний доступ до води, стартера та загального змішаного раціону (ЗЗР), який складався із кукурудзяного силосу, трав’яного силосу, сіна люцерни та концентратів.

Споживання ЗЗР у всіх групах було стабільне, а стартер найкраще споживали телята, яких утримували парами в перші дні після народження. Це, як вважають вчені, є результатом прискореної соціальної взаємодії. Також, такі телята краще набирали вагу порівняно з телятами інших груп.

Вчені вважають, що утримування телят парами з перших тижнів після народження призводить до оптимальних результатів.

За матеріалами Hoard's