Очікування українських тваринників на експорт в ЄС песимістичні

22-трав-2019

Державна служба статистики України досліджувала очікування українських експортерів тваринницької продукції в частині поставок товарів до країн ЄС.

За даними Держстату, у ІІ кварталі 2019 року збільшити експорт продукції в країни ЄС планують лише 5% підприємств галузі. До зменшення поставок товарів в ЄС готуються 2% компаній.

11% експортерів вважають, що динаміка експорту їх товарів в ЄС не зміниться.

Абсолютна більшість — 82% заявили, що вони не постачають продукцію в ЄС.

У порівнянні з І кварталом поточного року, очікування підприємств тваринницької галузі практично не змінилися. Тоді на збільшення експорту в ЄС розраховували 4% підприємств, на зменшення — 2%. 10% опитаних тваринників заявляли, що показники поставок їхньої продукції не зміняться. Ще 84% констатували, що вони не експортують продукцію в ЄС.

milkua.info

Більше новин
На чверть скоротилось виробництво м’яса індиків в Україні
01-бер-2021

Протягом першого місяця 2021 року обсяги виробництва м’яса індиків в Україні склали 1,7 тис. тонн, повідомляє видання AgroTimes з посиланням на дані Державної служби статистики. Таким чином, у січні вітчизняні виробники виготовили на 24,2% менше індичатини, ніж у січні минулого року.

В Україні також виготовляють халяльне м’ясо індички. Це в майбутньому може сприяти розвитку експорту в мусульманські країни. Так, наприкінці минулого року сертифікат “Халяль” отримала компанія з Чернівецької області “УПГ-Інвест”, яка продає індичатину під ТМ “Сяйвір”.

У Євросоюзі м’ясо індички більш популярне. ЄС займає третє місце в світі за обсягами виробництва м’яса птиці. Минулого року країни блоку виготовили більш ніж 13,6 млн тонн цього продукту. Якщо говорити про структуру виробництва, то 82% м’яса птиці, що виготовляється в ЄС – це курятина. На другому місці індичка – 14%. Решта – качка та інша птиця.

Meat-Inform

Детальніше
Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише розблокування морпортів
07-квіт-2022

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність.

Про це заявив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), передає ubr.ua.

«Війна навряд чи викличе в Україні проблеми із продовольчим забезпеченням, але вона вже зараз призвела до протилежного лиха — утруднення експорту сільгоспсировини. Як виявилося, морським портам, які рф почала блокувати ще до активних бойових дій, немає альтернативи щодо вивезення зерна на міжнародні ринки. У результаті морська блокада може викликати глобальну кризу у всій сільськогосподарській галузі України, яка є ключовою для її економіки. Через відсутність продажу старого врожаю у аграріїв не вистачить коштів для збирання нового та подальшої діяльності», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що через морські порти раніше проходило 98% усіх українських постачань зерна за кордон. Перенаправити цей обсяг на інші напрямки — залізничний та автотранспортний — неможливо. Згідно з заявою «Укрзалізниці», її експортні потужності становлять 20 тис. тонн на день. Навіть якщо вони їх подвоїть, у річному вираженні це буде близько 12−15 млн т. Водночас звичайні обсяги експорту агропродукції з України — 50−60 млн т.

«Подвоїти добові обсяги не вдасться. За оцінками ВАР, гранично експорт залізницею може становити 700 тис. т на місяць. У кращому разі його можна буде збільшити на мільйон тонн за рахунок річкових перевезень Дунаєм до Європи, відкриття яких зараз обговорюється. Але навіть разом із Дунайським напрямком, який якщо і буде відкрито, то не найближчими днями, Україна зможе вивезти 20,4 млн т зерна на рік», — коментує Михайло Соколов.

Водночас один лише невивезений до початку війни врожай кукурудзи, за оцінками Української зернової асоціації, сягає 14−15 млн т (загалом до експорту планувалося 32 млн т кукурудзи при загальних зборах у 38 млн т). До них слід додати до 8 млн т пшениці — за 2021 рік Україна зібрала 33 млн т цієї культури, з яких вивезла 18 млн т. Споживання внутрішнього ринку зазвичай становить близько 7 млн т пшениці.

«Сумарно ж наявні в Україні надлишки врожаю, які можна було б експортувати без збитків для внутрішнього ринку, але неможливо через закриті порти, досягають близько 34 млн т. За розрахунками влади, для реалізації посівної кампанії необхідно 50 млрд грн. Цієї суми достатньою для фінансування посівної кампанії, але з видачею кредитів на практиці поки що виникають складнощі — залучені до програми банки, виявилися ментально не готові до війни і продовжили узгоджувати позики щодо шаблонів мирного часу», — наголошує заступник голови ВАР.

З одного боку, процедура оформлення кредиту залишається тривалою та забюрократизованою. З іншого боку, ті аграрії, які працюють у регіонах, де проходять активні бойові дії — Чернігівській, Київській, Харківській областях, на півдні України, взагалі стикалися з категоричною відмовою у видачі позик лише на підставі знаходження у зазначених регіонах.

«Виділених державою грошей достатньо, але на практиці до аграріїв вони оперативно не доходять, а посівна кампанія має ось-ось початися. Ми зараз порушили у Мінагрополітики питання, щоб хоча б держбанки таку політику змінили», — повідомив Соколов.

Крім того, якщо порти будуть і надалі блоковані, не можливо буде вивезти весь попередній урожай до збирання цьогорічного. Це буде дуже велика проблема.

«Українські потужності для одночасного зберігання зерна сягають лише 50 млн т. Сума ж неекспортованого старого врожаю (34 млн т) і запланованих обсягів нового (як мінімум 70 млн т) може вдвічі перевищити цей рівень. Дещо збільшити потужності для зберігання зерна можна за рахунок альтернативних елеваторам технологій, так званих „зернових рукавах“ з поліетилену, проте кардинально виправити ситуацію може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність», — підсумував Михайло Соколов.

milkua.info

Детальніше
Держпродспоживслужба нагадує фермерам про необхідність інвентаризації худоби
23-січ-2019

Держпродспоживслужба нагадала, що суб'єкти господарювання, які утримують та розводять ВРХ, овець та кіз зобов’язані щороку здійснювати інвентаризацію поголів'я тварин у господарстві в розрізі статево-вікових і виробничих груп відповідно до наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Вчасна інвентаризація поголів'я дасть можливість власнику тварин:

  • забезпечити вчасне проведення лікувально-профілактичних заходів;
  • захистити інтереси у випадках виникнення юридично-спірних питань, що стосуються власних тварин;
  • звірити дані щодо наявних тварин для отримання державних дотаційних коштів та уникнення розбіжностей у даних, що надає господарство і які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру тварин.

Для уникнення непорозумінь під час проведення на підприємстві заходів державного ветеринарного контролю Держпродспоживслужба рекомендує звернутися до державної установи ветеринарної медицини, під контролем якої перебуває господарство в області, для проведення інвентаризації поголів'я згідно з даними Єдиного державного реєстру тварин.

Для отримання роз’яснень можна звертатися до державної установи ветеринарної медицини або до структурного підрозділу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» в області, адресу та контактний телефон якого можна знайти за посиланням.

Детальніше
Агросектор має нові виклики у воєнний час, – Андрій Дикун
19-серп-2022

Українські аграрії під час війни стикнулися з новими проблемами. Які виклики стоять перед агросектором внаслідок політики держави в останні місяці, розповів голова ВАР Андрій Дикун під час ефіру авторської передачі Юрія Романенка «Управлінський параліч Кабміну: що не так з економічною політикою».

Очільник ВАР виокремив сім основних викликів для аграріїв та запропонував шляхи їх вирішення.

1.У аграріїв відібрали ПДВ під час експорту. Потрібно повернути колишній формат роботи та повернути аграріям їхні законні гроші.

  1. Зерновози стоять у чергах на кордонах та портах часто по 10 днів.

Вирішити це питання може запровадження електронної черги.

  1. Ціна на пальне зросла вдвічі.

Є просте у реалізації рішення — використання флексітанків, які заповнюються дизелем і встановлюються у зерновози, коли останні повертаються з Європи до України після відвантаження зерна.

  1. Земельний податок на окупованих територіях.

На початку війни Верховна Рада ухвалила закон, згідно якого бізнес, що опинився на окупованій території, не сплачує податки. Далі ВРУ доручив Кабміну протягом трьох місяців надати визначення, що таке «окуповані території». Такого визначення немає по цей час. Аграрії змушені були залишити оброблювані землі, але при цьому вони повинні продовжувати сплачувати за них земельний податок. Якщо боротися за ці території, то потрібно це робити на всіх рівнях, зокрема, економічному. Очевидно, що сплачувати земельний податок за окуповану землю є нелогічим.

  1. Відсутність нормативів щодо мобілізації техніки.

На практиці техніку часто забирають в одних і тих самих аграріїв. Потрібно встановити нормативи на законодавчому рівні.

  1. Відсутність електронного бронювання співробітників із аграрної сфери.

Наприкінці серпня настав час збирання врожаю, а робочої сили немає. Для агросектору обіцяли запровадити систему електронного бронювання працівників аграрних підприємств ще у червні, але її так і немає. Потрібно запустити електронне бронювання, зробити прості та зрозумілі правила для всіх.

  1. Відсутність продовження державних гарантій перед банком.

Весною аграрії взяли кредити на посівну. Наразі банки справедливо вимагають оплату за кредитами. Але аграріям нічим віддавати, оскільки зерно ще не вивезено та не продано. Іншого виходу, як продовжити систему держгарантій, немає, поки аграрії не вивезуть зерно і не отримають розрахунки за контрактами.

uacouncil.org

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок