Скасовується дія форми ветеринарного сертифіката на експорт безкісткової свіжої яловичини з Даніі в Україну

У вересні УМІ зріс на 3,3% після приблизно такого ж зростання в серпні. До того ж протягом останніх чотирьох місяців УМІ зріс вже на 22,2%.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Фахівець зауважує: 

як і в серпні, близько половини зростання забезпечило зростання ціни на молоко;

здешевлення кормів теж відбулося, аж «на цілих» 1,0%, правда всередині концентрованого міксу знову дешевшали шроти олійних, а росли ціни на кукурудзу;

прибутки (у кого вони були) в вересні 2021 року вперше були вищими (на пів відсотка), ніж в тому ж місяці 2020 року! Але це не тому, що зараз все так добре, а тому, що минулого року в цей час прибутки стрімко падали;

але, все ж, це був третій найкращий показник прибутковості за останні 5 вереснів;

перші три квартали 2021 року дозволили нашим молочникам заробити на 23,0% менше, ніж рік тому за той самий період. І поки що це другий найгірший рік за останні 5 років! Гірше з прибутками було востаннє в 2017 році.

«Як правило УМІ в жовтні різко зростає. Середнє зростання УМІ за останні 10 років в жовтні становило 10%, але минулого року вперше в жовтні УМІ знизився. Але то ж був пандемійно нестабільний рік. Також зовнішній фактор є досить позитивним. Протягом останнього місяця вартість молочних продуктів на біржах зросла приблизно на 5%, та й в Україні попит тримається високим», — зауважує Андрій Ярмак.

Влада Китаю офіційно заборонила застосування висушеного білка плазми свинячої крові (Spray Dried Porcine Plasma) в комбікормах для свиней. Це рішення обумовлене необхідністю скоротити можливі здатні поширення вірусу африканської чуми свиней (АЧС), який представляє собою все більшу загрозу для свинарства країни. Заборона на застосування сухого білка плазми свинячої крові буде діяти аж до викорінення вірусу з території Китаю.

Передбачається, що найближчим часом зросте попит на альтернативні компоненти, в числі яких можуть виявитися дріжджі. Ряд компаній в Китаї, передбачаючи можливе обмеження на застосування білка з плазми через ветеринарних побоювань, розробив кормові добавки, подібні по живильній цінності. Очікується, що найближчим часом вони будуть вкрай затребувані на ринку.

За матеріалами All About Feed

За даними Державної служби статистики, у січні-червні 2018 року в Україну було ввезено агропродукції на $2,6 млрд. Це на $0,5 млрд (+23%) більше, ніж за 6 місяців минулого року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну виступають держави Європейського Союзу. На них припадає практично половина імпортних поставок.

Найбільші за вартісними обсягами закупівлі Україна здійснює у Польщі ($263 млн), Німеччині ($238 млн), Туреччині ($200 млн), Франції ($139 млн), США ($135 млн), Італії ($116 млн) та Нідерландах ($105 млн).

Товарна структура імпорту продовольчої продукції в Україну вже кілька років поспіль залишається незмінною. Характерною ознакою І півріччя 2018 року стало зростання вартості закупівель усіх ключових імпортованих товарів за винятком тютюну, зауважив експерт.

milkua.info

Виробництву індичого м'яса в Україні приділяється доки не так багато уваги, як курячому. Між тим, інтерес до індичатини росте як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. 

Про це повідомляє Pro - Consulting.

Наприклад, в країнах Євросоюзу давно оцінили високі споживчі властивості цього м'яса. Там воно розглядається як дієтичний замінник яловичини і служить сировиною для виробництва близько 150 видів ковбас. Україна в цій галузі доки відстає. Так, устаткування для ковбасного виробництва з індичатини стало з'являтися у вітчизняних переробників тільки в останні п'ять років.

Більшість індичого поголів'я в Україні традиційно містилися в індивідуальних домогосподарствах. Після 1991 року, у зв'язку зі зміною економічної ситуації, інтерес до розведення індиків у населення став падати, і кількість цього птаха в нашій країні поступово зменшувалася. В той же час, в начала 2000-х років почало рости виробництво індичатини промисловим способом.

За десятиліття до 2011 року поголів'я індиків на агропідприємствах виросло в 42 рази і досягло 391,9 тис. голів. Регіонами-лідерами по розведенню індичок є Чернівецька, Київська, Сумська, Івано-франківська і Дніпропетровська області.

Економічні труднощі останніх років позначилися і на поголів'ї індиків. Підвищення вартості розведення птахів привело до зниження рентабельності цього виду бізнесу. Агропідприємствам довелося активізувати забій птаха, що стало причиною зниження поголів'я і збільшення виробництва м'яса з період 2013-2016 років.

Процес відновлення української економіки і підвищення купівельної спроможності населення, що почався, знову вивів індиче виробництво в число рентабельних. 

Сьогоднішній попит на індичатину на внутрішньому ринку складає 90-100 тис. тонн в рік, а внутрішнє виробництво - близько 30 тис. тонн. Тому створення підприємства по вирощуванню індиків на території нашої країни є прибутковим інвестиційним проектом.

www.poultryukraine.com