Від Габону до Нідерландів: хто ще купує українську курятину

Одним із інструментів державної підтримки розвитку тваринництва є надання фізичним особам спеціальної бюджетної дотацій за утримання молодняка ВРХ у розмірі до 2500 грн за вирощування телят до 1-річного віку. Підприємствам Уряд надаватиме дотацію за утримання корів у розмірі 1500 грн.

Про це йшлося під час круглого столу «Державна підтримка галузі тваринництва в Україні» в рамках XІ Міжнародного молочного конгресу за участі представників Мінагрополітики 6 березня.

Для отримання дотації за утримання корів підприємство має подати до Мінагрополітики такі документи:

— заявку (в електронному — e-mail: info@minagro.gov.ua та паперовому вигляді - 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24);

— довідку про відкриття поточного рахунку, видану банком;

— копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня поточного року, засвідчену органами державної статистики;

— довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Терміни подачі документів: до 1 квітня (відповідно до звіту щодо ВРХ станом на 1 січня) та до 1 жовтня (відповідно до звіту щодо ВРХ станом на 1 липня).

Для отримання дотації за утримання молодняку ВРХ власник має подати до місцевої сільської/селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади копії таких документів:

— копії паспортів ВРХ;

— копія паспорта громадянина України;

— копія довідки або договору про відкриття рахунку в банку;

— копія документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків.

Зазначені документи приймаються протягом бюджетного року до 1 травня, до 1 вересня і до 1 грудня поточного року в порядку черговості їх надходження.

Окрім того, було детально інформовано як отримати часткову компенсацію за кредитами, залучених для покриття витрат у галузях вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультурі, отримання компенсації витрат на будівництво та реконструкцію тваринницьких комплексів та ін. за рахунок кредитів, відшкодування за утримання племінних тварин, відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм, доїльних залів тощо.

Довідково:

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» передбачені видатки загального фонду в обсязі 4 млн гривень.

Бюджетні кошти спрямовуються з метою державної підтримки розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів'я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення виробництва продукції тваринництва.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 107.

На виконання статті 32 вищезазначеного Закону розподіл бюджетних коштів за напрямами, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 128, який має бути погоджений з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Прес-служба Мінагрополітики

Всеукраїнська Аграрна Рада разом з іншими провідними аграрними організаціями, які входять до складу ГС «Всеукраїнський аграрний форум», — ГС «Аграрний союз України», Всеукраїнської асоціації громад, Асоціації «Союз птахівників України», ВГО «Українська Аграрна конфедерація» та Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» — звернулась до Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля та Міністра Мінекономрозвитку Ігоря Петрашка із закликом не відновлювати роботу Санітарно-епідеміологічної служби України, про це йдеться на сайті ВАР.

Такий крок є недоцільним, оскільки призведе до низки негативних наслідків:

будь-яке реформування на етапі здійснення реформи послаблює ефективність роботи державних інституцій;

створення ще одного контролюючого органу буде негативно сприйняте бізнесом;

проблемним при поточному стані економіки буде здійснення фінансування нового відомства;

у випадку реорганізації роботи Держпродспоживслужби може бути поставлено під сумнів визнання системи харчової безпечності закордонними партнерами України.

«Ми переконані, що підвищити ефективність системи контролю з метою недопущення поширення COVID-19 в Україні можна за рахунок організаційних та законодавчих кроків, таких як визначення належного правового статусу для вимог, що затверджуються Головним санітарним лікарем України, уможливлення контролю їх дотримання в контексті приписів Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності“ тощо. Потребують затвердження також уніфіковані форми актів на заміну скасованим санітарним нормам і правилам», — йдеться у зверненні.

Відтак, аграрії висловили сподівання, що ідея із відновленням роботи СЕС не буде підтримана Кабінетом Міністрів України.

milkua.info

«Аби не довелося відновити молочну галузь десятиліттями, варто вже зараз окреслити ті слабкі місця, які заважають їй розвиватися і ставати конкурентоспроможною, треба починати діяти», — зазначив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» під час прес-конференції «Восени ціни на молокопродукти підуть вгору», яка відбулася 28 серпня в стінах ІА «УНІАН».

Повернення від інвестицій у молочному скотарстві найтриваліше порівняно з іншими видами тваринництва.

«Щоб вийти на повну окупність господарству, яке інвестує кошти у молочне скотарство, потрібно не менше 10 років. Якщо не зробити виважені, але дуже рішучі кроки в законодавстві, Україна може втратити молочне скотарство буквально за рік», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ).

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Асоціація виробників молока (АВМ) мають наміри звертатися до нового складу аграрного комітету, щоб він розглянув законодавчі ініціативи, які можуть значним чином зарадити ситуації, що склалася, і попередити подальше скочення молочної галузі України в кризу:

Створення прибуткових с.-г. кооперативів за світовим зразком. Це дасть можливість конкурувати зі світовими лідерами і поштовх до розвитку молочної галузі (Законопроект 6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію»).

Зниження ставки ПДВ. Завдяки цьому можна очікувати відновлення попиту на вітчизняні молочні продукти (Законопроект 7420−1, 2 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції»).

Справедлива конкуренція, свідомий вибір, що означатиме відновлення авторитету молокопереробної галузі та довіри споживачів (Законопроект 3043−1 «Про молоко, молочні та молоковмісні продукти»)

Прозорі правила ринку землі, підтримка господарств із молочним скотарством — шанс зберегти галузь (Пільгові умовні кредитування для МТФ під купівлю землі).

«Проста схема, за якою працюють кооперативи в усіх країнах світу, зокрема й у Європі (найбільші мають оборот 5−7 млрд. євро/рік, що більше усієї національної галузі), в Україні не працює. У Франції 60% продукції реалізується через кооператив, у деяких країнах світу — 30−40%, в Україні - це менше 1%», — розповідає Михайло Соколов.

Ще однією проблемою є те, що на сьогодні значно знизився попит населення на молочні продукти. Це пов’язано із низькою платоспроможністю українців. Виходячи з цього, заступник голови ГС «Всеукраїнської Аграрної Ради» наголошує на тому, що влада повинна подбати про зниження ставки ПДВ на молочні продукти. В Україні вона становить 20%, в той час в інших державах — близько 5%.

Він наголошує, що ПДВ — не проблема бізнесу, а в першу чергу — це проблема здоров’я нації.

«Недобросовісні переробники навчилися маскувати під назвою „молочні продукти“ такі, що створені з заміною тваринних жирів рослинними. І це ще одна проблема. Потрібне регулювання, яке зобов’яже виробників великим літерами на лицьовому боці писати, що продукт імітуючий. Це забезпечить право споживачів на отримання повної та достовірної інформації про склад молочних продуктів, дозволить запобігти недобросовісній конкуренції», — зауважує Михайло Соколов.

«6 серпня 2019 року вже почав діяти Закон України 2639-VIII „Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів“, який передбачає маркування. Проте нашою метою є удосконалення правил маркування саме для молочної продукції, як для такої, яку найбільше фальсифікують. Саме тому звертаємо увагу, що основна інформація має бути написана на лицьовому боці великими літерами», — в ході конференції зазначила Олена Жупінас.

І найактуальніше питання на сьогодні — це ринок землі.

«У разі відкриття ринку землі фермер має знати коли, за якими правилами і чи взагалі він отримає пільгові умови кредитування для купівлі землі, яка забезпечить вирощування кормів для худоби. Чим довше нова ВРУ тягнутиме з відповіддю на ці запитання, тим швидше скорочуватиметься поголів'я у промисловому секторі», — підкреслив Михайло Соколов, заступник голови ВАР.

MilkUa.info

Обсяги імпорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини за 2018 р. склав 28,6 тис. т чи майже $52 млн у валютному вираженні. Це у 5 разів більше за обсяги надходження свинини з-за кордону роком раніше.

Про це свідчать дані митної статистики ДФСУ, говориться у повідомленні Асоціації свинарів України.

Як зазначається, експортна активність торік була значно слабшою ніж у 2017-му: так, до інших країн у 2018-му спрямували 1,76 тис. т проти майже 5 тис. т у попередньому періоді. Середня митна вартість експортованого кілограму свинини практично не змінилася, проте майже трикратне скорочення обсягів зовнішніх поставок спричинило відповідну зміну обсягу валютних надходжень за такі операції ($3,77 млн проти $10,5 млн у 2017-му). Це на фоні значного пожвавлення імпорту збільшило від»ємне значення зовнішньоторгового сальдо по цій товарній позиції до $48 млн.

«Якщо торік обсяги імпорту свинини незначно перевищували експорт, то різниця у вартості дозволила втримати зовнішньоторгове сальдо вище нульової позначки. Втім, ситуація на ринку свинини, динаміка торгівельної активності та співвідношення зовнішніх та внутрішніх цін ще в першій половині року «підготували» операторів до того, що у 2018-му Україна не зможе втримати звання нетто-експортера свинини» — коментують аналітики АСУ.

Не зважаючи на приріст річних обсягів імпорту, послаблення внутрішніх закупівельних цін дещо сповільнило темпи імпорту протягом останніх двох місяців року. Тож фактичне надходження свинини з-за кордону не сягнуло прогнозованих 30 тис. т, тож поступається обсягам імпорту свинини у 2014-му, та у попередні три роки. Крім цього, аналітики зауважують, що питома вага імпортної свинини на внутрішньому ринку не перевищує 5%.

agroportal