Підсумки року: Експорт свинини впав в 3 рази, імпорт — зріс уп'ятеро

Метою створення Фонду часткового гарантування кредитів є підтримка малих сільгоспвиробників шляхом надання гарантій за їх кредитними зобов’язаннями.

Про це повідомив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький під час круглого столу «Як стимулювати та диверсифікувати діяльність підприємств аграрного сектору України? Сприяння інституційному розвитку, іпотечному кредитуванню та доступу до кредитів для малих фермерів після відкриття ринку землі», повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Захід відбувся за організації Київської школи економіки та за підтримки Програми ЄС і Світового банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» у співпраці з уповноваженими державними органами. Серед учасників заходу — заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, представники Офісу Президента України, Київської школи економіки, облдержадміністрацій, Укрдержфонду, аграрних асоціацій, фінансових установ, проєкту USAID та міжнародні експерти.

«В питанні запуску ринку землі наголос — на дрібних фермерах, адже вони, на противагу середнім і великим підприємствам, мають обмежений фінансовий ресурс. Метою створення Фонду часткового гарантування кредитів є підтримка малих сільгоспвиробників шляхом надання гарантій за їх кредитними зобов’язаннями. Разом з тим, це має бути комплексна аналітична установа, яка приєднається до мережі сільськогосподарського дорадництва на рівні об'єднаних територіальних громад та консультуватиме фермерів на місцях. Прийняття відповідного законопроекту про створення Фонду передбачається у 2021 році», — зауважив заступник Міністра Тарас Висоцький.

За його словами, іншим дієвим інструментом полегшення доступу аграріїв до державної та інформаційної підтримки є Державний аграрний реєстр, закріплення якого на законодавчому рівні очікується на цьому тижні (законопроєкт № 3295).

Також учасники обговорили питання реалізації земельної реформи та забезпечення інструментами фінансової підтримки аграріїв, кредитування малих і середніх фермерських господарств після запуску ринку землі, спрощення доступу фермерів до фінансових ресурсів, державної підтримки фермерів, перспектив створення Фонду часткового кредитування.

Україна та Республіка Молдова домовились про поглиблення співпраці в галузі ветеринарії та фітосанітарії, де країни вже мають досить позитивні результати партнерства.

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, повідомляє agravery.com з посиланням на прес-службу відомства.

Кожна зі сторін зацікавлена у проведенні спільних заходів у боротьбі з африканською чумою свиней (АЧС) та іншими інфекційними захворюваннями тварин на територіях обох країн.

«Приємно відмітити, що в аграрній сфері ми знайшли повне порозуміння щодо пріоритетів співпраці — від розширення доступу продукції обох країн на ринки, до питань розвитку сільських територій. Надзвичайно важливими є також домовленості у ветеринарній та фітосанітарній сферах», — зазначила Трофімцева.

За її словами, представники українсько-молдовської Міжурядової комісії домовились про надання відповідних рекомендацій щодо узгодження між Національним агентством з безпеки харчових продуктів Республіки Молдова та Держпродспоживслужбою України графіку проведення інспекційних перевірок українських підприємств, які експортуватимуть свою продукцію тваринного походження до Республіки Молдова.

На сьогодні 85 українських компаній мають право постачати продукцію тваринного походження до Молдови, і 23 молдовських підприємства — до України.

Читайте також: Інструкція щодо боротьби з АЧС: погодження нової редакції

«Окрім цього, наші сторони домовились про основні напрями подальшої співпраці України та Республіки Молдова в аграрному секторі. Йдеться про співробітництво науково-дослідницьких інституцій, особливо в галузі тваринництва, селекції та виноградарства», — відмітила заступник міністра.

За її словами, країни також зацікавлені у розвитку двосторонньої торгівлі аграрними та харчовими продуктами.

«Товарообіг аграрними та харчовими продуктами за 7 місяців 2017 року між нашими країнами склав 123,3 млн дол. США. З яких 114,5 млн дол. — це експорт українських товарів. Але обидві країни мають потенціал для розвитку двосторонньої торгівлі в галузі. Також Україна та Республіка Молдова зацікавлені у створенні спільних коопераційних підприємств з виробництва та переробки аграрних продуктів, таких як овочі, фрукти, бобові, насіннєвий соняшник, у тому числі з метою експорту на ринки третіх країн», — зауважила Трофімцева.

pigua.info

За даними Державної служби статистики, у січні–вересні 2017 року в Україну було ввезено агропродукції на $3,2 млрд. Імпорт агропродовольчої продукції за 9 місяців цього року збільшився порівняно з показниками відповідного періоду 2016 року на $0,2 млрд переважно за рахунок збільшення обсягів поставок з країн ЄС.

Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє прес-служба НААН.

За його словами, Україна традиційно закуповує за кордоном рибу і ракоподібних, тютюнові вироби, плоди та горіхи, різні харчові продукти, насіння соняшнику, какао-продукти і шоколад, каву і чай, пальмову олію, залишки і відходи, а також етиловий спирт. На ці продукти припадає понад 55% вартості всього аграрного імпорту в країну.

«Імпорт агропродовольчої продукції Україною здійснюється переважно з країн ЄС. За січень–вересень 2017 року Україна закупила у цьому регіоні майже 50% всієї сільськогосподарської та харчової продукції — на $1581 млн», — зазначив Пугачов. 

Обсяги поставок агропродовольства з країн Азії за 9 місяців 2017 року склали $626 млн, з країн Латинської Америки — $282 млн, з країн Африки — $167 млн. Імпорт зі Сполучених Штатів Америки становив $145 млн.

«Найменші обсяги закупівель сільгосппродукції — з країн СНД. За січень–вересень 2017року вітчизняний імпорт з цього регіону склав $100 млн», — зауважив Пугачов.

Нагадаємо, Україна вже увійшла до топ–10 експортерів харчової продукції до ЄС, що робить її одним з гарантів харчової безпеки Євросоюзу.

www.poultryukraine.com

Євросоюз підтримує запровадження ринку землі в Україні, але погоджується з побоюваннями щодо захисту прав малих фермерів.

Про це заявив новий посол Європейської комісії в Україні Матті Маасікас, пише hromadske.

«Ми не сліпі та глухі щодо побоювань, які існують в українському суспільстві. ЄС підтримує ціль цієї реформи, адже це вивільнить такий потенціал для вашої економіки. Згідно з підрахунками Світового банку, йдеться про 1 чи 1,5% ВВП країни. Але потрібні запобіжники для захисту малих фермерів. Це дуже важливо. І стурбованість щодо цього закономірна і виправдана», — сказав він.

Маасікас додав, що дуже важливою у цьому контексті залишається судова реформа, успішна реалізація якої дозволить уникнути зловживань після відкриття ринку землі.

«Чи будуть дотримуватися обмежень? Чи не спробують певні впливові особи під чужими чи фальшивими іменами, використовуючи підставні компанії, скупити багато землі? Це те, що залежить від працюючої системи правосуддя. Так що все це треба робити паралельно (земельну і судову реформи — ред.)», — наголосив дипломат.

milkua.info