Основним критеріям страхування від АЧС відповідають 3% свиногосподарств України

За січень-липень 2021 року експорт української агропромислової продукції до країн ЄС збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд дол.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

«За 7 місяців 2021 року експортні поставки української агропромислової продукції до ЄС збільшилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд USD», - йдеться у повідомленні.

Станом на 1 серпня, Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 7-ми групам товарів: мед, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, м’ясо птиці (обсяг за 3 квартали) та яйця (обсяг за 3 квартали).

Порівняно з аналогічним періодом минулого року була не використана квота по 2 групам товарів: цукор та кукурудза. Квота на цукор була не використана через виникнення дефіциту на українському ринку, а на кукурудзу – через значний попит з боку Китаю та перенаправлення обсягів по даному каналу реалізації.

Потенційно до кінця року ще можуть закритись квоти по обробленій продукції із зернових (наразі використано 99%), крохмалю (78% ) та кукурудзі (74%).

За даними щомісячного звіту Моніторингу агропродовольчої торгівлі в ЄС, у 2020 році Україна стала четвертим найбільшим постачальником агропродукції до Євросоюзу, поступаючись лише Великобританії, Бразилії та США.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з даними УКАБ, експорт української сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу у 2020 році зменшився на 10,8% порівняно з 2019 роком. При цьому, Україна минулого року закрила 11 квот на безмитний експорт до ЄС по таких групах товарів як мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, кукурудза, м'ясо птиці, оброблена продукція із зернових та крохмаль.

Порівняно з 2019 роком змінилася ситуація з використанням квот на експорт до країн ЄС яєць, пшениці та вершкового масла. Так, у 2020 році було повністю використано квоти по поставках яєць, хоча позаминулого року вона була використана лише на 80%. Квоту на поставки до ЄС пшениці у 2020 році використали лише на 78%, хоча у 2019 році вона була використана повністю. Більш критична, на погляд УКАБ, ситуація з вершковим маслом: за 2020 рік було використано лише 6% виділеної квоти, тоді як позаминулого року її було використано повністю.

Посівних площ менше, а отже врожаї мають стати вищими. Таку мету цього року й надалі ставлять собі українські аграрії. І парламент цьому активно сприяє. Зокрема, ухваливши законопроект №4558, який унормовує використання в Україні пестицидів та агрохімікатів. Передає пресслужба Верховної Ради України. 

«Обробка рослин — необхідність, адже пестициди є для них своєрідними ліками. І саме ця процедура впливає на збільшення показників врожайності, — зазначає Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду. — Однак у сфері поводження з пестицидами існує низка проблем. Зокрема, використання фальсифікатів, а також недостатня поінформованість аграріїв та бджолярів щодо складу пестицидів, властивостей речовин, впливу на здоров’я людини, бджіл та стану навколишнього середовища».
За оцінками експертів, сьогодні в Україні чи не третина пестицидів — фальсифікати, які ввозять в країну фізичні особи. Використання таких засобів шкодить людям та навколишньому середовищу.

Законопроект забороняє ввезення пестицидів фізособам. Також запроваджуються європейські вимоги до пакування та маркування пестицидів так, аби мінімізувати імовірність їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, ліки чи корм. Ще одна норма документу — запровадження публічного електронного реєстру пестицидів та агрохімікатів з максимально повною інформацією про препарати, доступ до якого матимуть фермери і бджолярі.

«За рівнем використання пестицидів Україна нині посідає невисоку 17- ю позицію у світі. Однак у суспільстві є дещо стереотипне негативне ставлення до цих препаратів. Єдиний спосіб це змінити — зробити використання „ліків“ для рослин максимально правильним, з дотриманням усіх норм. Це дасть можливість покращити й збільшити наші врожаї, що в умовах війни є просто необхідним», — підсумував Олександр Гайду.

аgravery.com

На останньому засіданні Ради з питань сільського господарства ЄС єврокомісар Вітяніс Андрюкайтіс відмовив у вимогах Данії, Греції та Польщі, які просили збільшити фінансування на боротьбу з хворобою, що загрожує самому існуванню європейських свинарів. За словами чиновника, Європейська комісія з 2013 року інвестувала понад 50 млн євро в боротьбу з АЧС, але саме держави-члени вживають заходів проти її поширення.

За збільшення коштів на боротьбу з АЧС виступають, перш за все, польський міністр сільського господарства Кшиштоф Юргель і його данський колега Есбен Лунді Ларсен. Польща вимагає співфінансування будівництва декількох тисяч кілометрів захисних огороджень уздовж східного кордону з Україною і Білорусією, щоб зупинити міграцію кабанів — головних винуватців поширення вірусу. Проект оцінюється в більш ніж 56 млн євро.

У свою чергу, данський міністр сільського господарства запропонував створити міжнародну групу експертів для розробки наддержавного плану ефективної боротьби з хворобами тварин в Європі. Данці наполегливо закликають до цільового використання мобільних огорож, які повинні зупинити міграцію кабанів.

Деякі експерти вже сьогодні говорять, що будівництво паркану на східному кордоні ЄС мало величезне значення 2-2,5 роки тому, коли спалахів АЧС було мало. «Зараз же, коли вірус вже в Центральній Польщі, варто як слід задуматися над доцільністю будівництва», — оцінює міністр навколишнього середовища Польщі Хенрик Ковальчик. Він підтримує позицію Андрюкайтіса в тому, що огорожа обмежить міграцію тварин, і закликає зосередитися на ефективному зниженні популяції кабанів.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

В Українському гідрометцентрі зазначають, що погода дає аграріям часовий люфт.

Про це у соцмережі Facebook інформує міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Навіть за інших рівних обставин рівень промерзання ґрунту не дозволило би нам поки що вийти повноцінно в поле. Масштабний старт весняних польових робіт — кінець березня, а в деяких областях — навіть перша декада квітня. Звісно, реальна дата залежатиме від швидкості наростання тепла та кількості опадів», — додає він.

Температурні позначки вночі все ще є від'ємними, а на Півночі та Сході досягають -12-10°С.

«Чому це гарна новина? Погода дає нам можливість акумулювати ресурси, організувати роботи і при цьому вкластися в оптимальні агрометеорологічні терміни. Наше завдання — максимально використати цей додатковий час, залучити внутрішню й зовнішню допомогу та оптимально підготуватись до виходу в поле», — резюмує міністр.

agroportal.ua