Організація відтворення та охорона здоров’я тварин в умовах війни — Валерій Лотоцький

Мінагрополітики представило Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики комплексні зміни до низки законів щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Депутати підтримали пропозицію винести цю ініціативу на розгляд Верховної Ради.

Мета вказаних змін — покращити умови для виробництва та обігу безпечних і якісних харчових продуктів та кормів для тварин, вдосконалити систему забезпечення благополуччя тварин. Для цього необхідно буде внести зміни до 11 Законів України, які регулюють ці сфери.

Запропоновані зміни матимуть позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян і держави, а саме:

• для суб'єктів господарювання — узгодження інтересів бізнесу та держави, спрощення умов ведення бізнесу для відповідних виробників харчових продуктів без підвищення ризиків для споживачів харчових продуктів;
• для держави — підвищення результативності державного контролю за виконанням вимог законодавства;
• для споживачів — зменшення ризиків, пов’язаних з виробництвом та обігом небезпечних харчових продуктів/кормів.

Комплексний підхід удосконаленого регулювання в цих сферах, також дозволить виконати міжнародні зобов’язання України, передбачені Угодою про Асоціацію, та продовжити процес створення в Україні спільних (єдиних) з країнами-членами ЄС правил функціонування ринку харчових продуктів та благополуччя тварин, підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції, а також загалом покращити інвестиційну привабливість галузі національного виробництва харчових продуктів та кормів.

Завантажити презентацію (.pdf, 4.05 Мб)

minagro.gov.ua

Наступного десятиріччя ситуація на світовому ринку молока зміниться, і розвинені країни поступляться лідерством країнам, що розвиваються. Наразі вони займають приблизно рівні частки у виробництві молока.

Очікується, що у 2026 році розвинені країни вироблятимуть 44% всього молока, в той час як країни, що розвиваються, наростять частку до 56%. Останні наростять виробництво екстенсивним шляхом: збільшуватимуть поголів'я і продуктивність стада, тим самим через 10 років забезпечать приріст виробництва молока на 34% порівняно з 2014−2016 роками.

Розвинені ж країни вироблятимуть додатково 10% молока. При цьому молочне поголів'я зменшуватиметься, а надої зростатимуть.

Активне нарощення виробництва молока здебільшого спостерігатиметься в Азії, значна частка припадатиме на Індію та Пакистан.

ФAO та OECD прогнозують, що Індія покаже найбільше зростання і стане найбільшим виробником молока у світі. Частка цієї країни за 10 років зросте до 23%, проте переважна більшість продукції споживатиметься всередині країни у непереробленому вигляді.

ЄС і США матимуть повільніший річний темп зростання, порівняно з минулим десятиріччям. Їх частки на світовому ринку знизяться з 20% до 18% та з 12% до 11% відповідно. Проте вони залишаться основними гравцями на експортних ринках вершкового масла, сиру, сухого знежиреного молока і сухого незбираного молока.

«Протягом наступного десятиріччя у країнах, що розвиваються, збільшиться споживання оброблених молочних продуктів: сухого молока та масла, що пов’язано зі зростанням доходів населення у країнах Азії та Близького Сходу, — зазначає експерт аграрних ринків Дар’я Гриценко. — Разом із тим споживання молочних продуктів у свіжому вигляді залишатиметься на високому рівні. Адже країни, що розвиваються, споживатимуть близько ¾ світового виробництва свіжих молочних продуктів».

Довідка

Найбільшим світовим виробником у 2016 році був ЄС (біля 20%). До ТОП-5 виробників також входять Індія (19%), США (12%), а також Китай і Пакистан (по 5%).

agrotimes

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ТИМЧАСОВИХ ОБМЕЖЕНЬ УКРАЇНИ

СТОСОВНО ВИСОКОПАТОГЕННОГО ГРИПУ ПТИЦІ (ВПГП)

Джерело: Держпродспоживслужба