Обсяги виробництва тваринницької продукції в Україні нижчі за минулорічні

У період з 20 по 26 липня 2019-го року країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 215 осередків особливо небезпечних хвороб, зареєстрованих у 2019-му році.

Нові вогнища африканської чуми свиней виявили на території Бельгії (2), Болгарії (10), Латвії (7 осередків), Молдови (1), Польщі (53), Румунії (45), України (3), Китайської Народної Республіки (1 осередок ), а також вперше АЧС зареєстрували в Словаччині (1). Класичну чуму свиней зафіксували в Японії (81).

Осередок віспи овець і кіз виявили на території Казахстану, а чуми дрібних жуйних — в Ізраїлі.

У Замбії зареєстрували 4 вогнища ящура типу O серед великої рогатої худоби.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили: про геморагічну хворобу кроликів в США (1), про інфекційну анемію коней в Перу (2) і про лихоманку Західного Нілу в Бразилії (2).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru 

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) оголошує національний тендер на закупівлю кормів та кормових добавок для тварин для підтримки вразливих виробників продукції тваринництва у 13 областях України, які мешкають у сільській місцевості.

Як говориться у повідомленні ФАО, метою програми є підтримка понад 27 тис. домогосподарств у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській та Чернівецькій областях.

«Згідно з нещодавньою оцінкою ФАО щодо впливу війни на сільські домогосподарства в Україні, близько 64% тих, хто займається тваринництвом, повідомили про зростаючі труднощі з придбанням кормів для тварин. Як наслідок, багатьом сільським домогосподарствам не залишається іншого вибору, окрім як вдаватися до негативних стратегій виживання, зокрема продажу виробничих активів та скорочення витрат на корми та кормові добавки для тварин», — пояснюють в організації.

Забезпечення тварин кормами, мінеральними добавками та ветеринарними препаратами є необхідним для виживання наявного поголів'я і, що особливо важливо, для запобігання швидкому скороченню поголів'я тварин, особливо в районах, що знаходяться на лінії зіткнення.

У межах цього тендеру потенційним постачальникам пропонується подати пропозиції на повну або часткову кількість таких засобів для вирощування птиці, телят і свиней:

• пшениця подрібнена (всього 3 209,1 т);
• кукурудза подрібнена (всього 1 517,8 т);
• універсальна білково-вітамінно-мінеральна кормова добавка (845,65 т);
• стартова білково-вітамінно-мінеральна добавка (437,99 т);
• білково-вітамінно-мінеральна добавка для вирощування (437,99 т);
• білково-вітамінно-мінеральна добавка для відгодівлі (всього 1 094,975 т);
• макуха соняшникова (всього 1 583,85 т).

«Для участі у тендері постачальникам потрібно подати заявку через Глобальний ринок ООН www.ungm.org, обравши такий тендер: Procurement of animal mineal supplements and feed kits for Ukraine (open for Ukrainian suppliers only) (Закупівля мінеральних добавок та комбікормів для тварин — Україна (відкритий лише для українських постачальників))», — уточнили в ФАО.

Кінцевий термін подання заявки — 12 грудня 2022 року, 10:59 за київським часом.

Постачальники повинні бути зареєстровані у системі UNGM. Детальні інструкції щодо доступу до тендерної документації ФАО та подання тендерної пропозиції через ГРООН можна завантажити на сторінці UNGM Tender Management (Управління тендерами ГРООН).

1 грудня 2022 року об 11:00 за київським часом ФАО проведе онлайн-конференцію для потенційних постачальників, щоб представити детальну інформацію про вимоги для подання заявок, а також відповість на запитання та ознайомить з інструкціями щодо реєстрації в системі ГРООН. Посилання на конференцію буде поширене через ГРООН.

agroportal.ua

Аграрії Львівської області цього року мають намір збільшити посівну площу на понад 1 тис. га.

Як говориться у повідомленні Львівської облдержадміністрації, додатково використовуватимуть ділянки, які розліснили.

«Загалом посівна площа становитиме понад 707 тис. га», — говориться у повідомленні.

Зазначається, що ярі культури сільгоспвиробники області планують посіяти на площі 440 тис. га. Це на 5 тис. га більше, аніж торік, це потребуватиме більше ресурсів. 

«Структура посівних площ залежатиме від постачання імпортних ресурсів. Якщо буде нестача імпортного насіння, аграрії засіватимуть ті культури, насіння яких є в запасах», — додали в ОДА.

Також уточнюється, що озимі зернові культури цьогорічного урожаю на площі 177,6 тис. га перезимували без загибелі. Це на 2% більше, ніж минулого року. Зараз аграрії доглядають за посівами озимих, зокрема використовують нічні приморозки при відсутності снігу, щоб підживлювати азотними добривами.

agroportal.ua

Кінець року — час для підведення підсумків та погляду в майбутнє. Представники Асоціації виробників молока (АВМ), керівник проекту Олена Жупінас та генеральний гдиректор Ганна Лавренюк про стан молочної галузі:

Якою бачимо молочну галузь України після перемоги?

Закінчується 2022 рік, що ми як молочарі можемо згадати, підводячи його попередні підсумки? Січень — початок лютого -позитивні тренди на світових ринках молочних продуктів і позитивні плани. І як грім серед ясного неба — ВІЙНА. Призупиняють роботу молокозаводи, обвал цін на сире молоко, деякі господарства взагалі не можуть його реалізувати через логістичну блокаду та окупацію, а тому безкоштовно роздають людям, замінюють молоком частково білкову складову в раціонах, переглядають раціони для зменшення продуктивності (подальше повернення до довоєнних показників займе від 3 до 6 місяців), скорочують кількість доїнь і навіть просто виливають молоко. В зонах особливо гострих боїв господарства були змушені випустити худобу через фізичну неможливість доглядати за нею.

Переживши перші два тижні шоку, заводи поступово відновлюють роботу, і в квітні-травні ціни на молоко потроху починають відновлюватись. Але нова напасть — посушливе літо не дає можливості заготовити необхідну кількість грубих кормів. На початку червня ЄС знімає мито на експорт українських молочних продуктів — ціна потроху йде вгору, серпень — через девальвацію гривні скорочується імпорт і сировари починають активніше поставляти сири у вітчизняні мережі, а масло активно експортується в ЄС. Як наслідок — ціна на молоко-сировину відновлює стриманий ріст. Вересень — увесь місяць ідуть дощі, тому заготовити якісний силос ще те питання. І тут новий удар — обстріли критичної інфраструктури залишили ферми без світла. Доїмо, як можемо, знову падає продуктивність, розуміємо, що буде рости захворюваність корів та вибраковка, але ми сильні і ПЕРЕМОЖЕМО.

Що готує 2023-й? На жаль, ціни на світових ринках на молочну продукцію ідуть вниз (рецесія). Внутрішнє споживання падає (українці стають дедалі біднішими). Які кроки допоможуть молочній галузі вижити у ці складні часи?

1. Знизити ставку ПДВ на молоко-сировину і готову молочну продукцію — це підтримає купівельну спроможність українців та внутрішнє споживання.
2. Продовжити переговори з ЄС про пролонгацію безмитного ввезення на територію ЄС молочних продуктів(адже нинішні заходи з лібералізації торгівлі діють тільки до 5 червня 2023 рок і вже зараз починають звучати голоси деяких єврочиновників про неможливість конкурувати з українськими молочарями).
3. Пришвидшити розмінування полів для проведення весняно-польових робіт.
4. Відновити державну підтримку(молочна галузь має бути у всіх планах по відбудові України).
5. Запровадити повноцінну національну програму«Шкільного молока», що включатиме також заходи із просвітництва та популяризації молочних продуктів серед дітей, їхніх батьків та педагогів(а для її часткового фінансування прийняти закон «Про акциз на солодкі газовані напої»).
6. Кооперація — нові часи і нові виклики. Ми так багато говорили про кооперацію до війни, але не могли знайти того спільного, що би нас об'єднало. Всі ми знаємо, що за деякий час Україна стане членом ЄС, кордони стануть прозорими і куди поїде українське молоко(особливо із сучасних прикордонних господарств) — на українські заводи чи на заводи Польщі, Румунії або навіть Німеччини?
7. Єдиний бренд, єдиний стандарт для експорту молочної продукції. Нещодавно Польща виграла тендер на постачання до Алжиру 10 тис. т СЗМ. А чи могла би Україна виграти такий тендер, чи ми і далі на таких тендерах будемо продавити зернові й олійні, а додану вартість віддавати полякам, німцям, голландцям і іншим?

Нам всім потрібна ПЕРЕМОГА, але вже сьогодні ми маємо думати, яку Україну ми відбудуємо після неї.

Слава Україні! Слава ЗСУ!

UA -82.5