Щодо зняття карантину по АЧС в Кобеляцькому районі Полтавської області

У структурі виробництва молока у 2019 році — 72% складали особисті та фермерські господарства. За два місяці 2020 року частка господарств населення у виробництві молока зменшилася до 60%.

Про це повідомила заступник директора Департаменту аграрної політики та сільського господарства Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Олена Альшанова.

Відповідно 28% загальному обсягу молока у 2019 році припадав на промислово великотоварне молочне виробництво. За 2 місяці поточного року у загальному виробництві молока частка сільськогосподарських підприємств складає вже 40%, або 440 тис тонн молока. А частка господарств населення складає 60%, або 670 тис тонн.

«Виробництво молока з початку року у молочнотоварних підприємствах показує зростання майже на 1%, а виробництво молока у господарствах населення показує динаміку зменшення — на 5%», — розповіла фахівець.

Падіння загальних обсягів виробництва молока з початку року стало наслідком зменшення поголів'я корів, вважає Олена Альшанова.

«І якщо зменшення поголів'я корів у господарствах населення є логічним, враховуючи трудову міграцію населення, демографічну тенденцію, а також трансформацію особистих сільськогосподарських господарств в організованний сектор, то зменшення поголів'я саме в організованному секторі вимагає уваги», — зауважила вона.

agronews.ua.

Новий випадок африканської чуми свиней виявили серед диких кабанів у 70-му кварталі ДП «Білокоровицький лісгосп» Олевського району Житомирської області. Про це повідомляє прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області.

Діагноз підтвердили в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (звіт про результати дослідження № 009477п.м./19 від 22.07.2019р.).

Окрім того Державна надзвичайна протиепізоотична комісія затвердила план з ліквідації АЧС, визначила межі епізоотичного осередку, зони захисту та нагляду.

Ситуація перебуває на контролі Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області. Вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Офіс по просуванню експорту 23 грудня 2020 року на платформі Дія.Бізнес запустив в тестовому режимі Єдиний експортний веб-портал — онлайн-платформу для експортерів і компаній, зацікавлених в експорті.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Як зазначається, метою запуску Єдиного експортного веб-порталу є підвищення рівня національного експорту і надання підтримки підприємствам для виходу на нові ринки, а також іноземним компаніям, які зацікавлені в імпорті товарів і послуг з України та налагодженні партнерських відносин.

«Розвиток експорту, який сьогодні формує майже половину ВВП країни — в пріоритеті уряду України. Держава докладає максимум зусиль для впровадження фінансових та інформаційних інструментів підтримки експортерів для полегшення доступу українських товарів на зовнішні ринки. Запуск Єдиного експортного веб-порталу забезпечить виробників необхідними знаннями, полегшить пошук нових ринків збуту і встановлення ділових контактів для успішної експортної діяльності", — прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко.

У той же час, заступник міністра — торговий представник Тарас Качка зазначив важливість цифрової трансформації і поширення знань з експорту через цифрові інструменти.

«В Україні щороку зростає кількість малих і середніх підприємств, які вимагають знань і консультацій щодо того, як розвивати свій експорт і просувати продукцію на нові ринки. З метою роз'яснення незручних бюрократичних процесів створено Єдиний експортний веб-портал. Унікальним на цьому веб-платформі є консолідація корисної інформації, в тому числі про те, як експортеру себе позиціонувати, яку стратегію вибрати і інше", — зазначив заступник міністра.

Він додав, що використання експортерами онлайн-платформи прискорить розвиток малих і середніх підприємств у всіх регіонах України. Також веб-портал дозволить виробникам більше використовувати інструменти електронної комерції, що є актуальним в умовах пандемії коронавіруса.

Загальні капітальні інвестиції у національну економіку падають. Зокрема через відсутність стимулів з боку держави. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Олександр Захарчук, передає УНН.

У січні-березні 2020 року загальні капітальні інвестиції у національну економіку держави склали лише 76,9 млрд грн. Це на 29,0% менше показника у 108,3 млрд грн за відповідний період минулого року.

При цьому обсяги вкладень у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов’язаних із ними послуг зменшилися більш ніж на третину: з 10,9 млрд грн у І кварталі 2019 року до 7,0 млрд грн у січні-березні цього року.

За словами фахівця, зменшення інвестицій в аграрний сектор економіки на 35,3 %, яке відбулося за три місяці 2020 року, – це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років.

Таку динаміку можна було б пов’язати з карантинними обмеженнями, які запровадив уряд через пандемію коронавірусу COVID-19, але спад економіки пішов раніше пандемії, зазначив Захарчук.

"Він є наслідком непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави в аграрній сфері, в якій переважають принципи залишкового виділення бюджетних коштів на інвестиційні заходи у сільському господарстві.

Як результат, у сільському господарстві, яке традиційно забезпечує близько 11-15% валової доданої вартості держави, накопичуються й поглиблюються численні проблеми.

Основні з них – нерозвиненість виробничої інвестиційної та інноваційної інфраструктури, надмірний знос основних засобів і відсутність умов їх відтворення, недостатня ліквідність інвестицій, невирішеність проблеми іпотеки, брак фінансування заходів з розвитку шляхової мережі на селі", - каже фахівець.

Для покращення інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства та економіки держави слід сконцентрувати зусилля на реалізації стратегічних та поточних заходів з підвищення ефективності діяльності агропідприємств та формування ними власних інвестиційних ресурсів, створенні дієвого механізму державної підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників, кардинальному покращенні стану їх кредитного забезпечення та урізноманітненні кредитних інструментів з метою залучення інвестицій в АПК України на довгостроковій основі, підсумував Захарчук.

Джерело: УНН