Про результати зустрічі Шмигаля і фермерів щодо держпідтримки

З поточними цінами на молоко наразі економічно обґрунтовано тримати на фермі понад 30 голів великої рогатої худоби.

Про це розповіла голова спілки «Інноваційне фермерство і кооперація» Ірина Кухтіна.
За її словами, тваринництво, особливо молочарство, — дуже повільно окупний вид бізнесу. А за останніми підрахунками, тримати ферму до 30 голів — економічно немає сенсу.
«Один нетель коштує €1,5. Із поточними цінами на молоко нині вигідно тримати більше 30 голів. Наші люди часто не враховують амортизацію. Рахують поточні затрати та прибутки, а оновлення в розрахунки не включають. Із 20 головами сім'я заробляє приблизно 2,5 тис. гривень. Немає сенсу цим займатися. Коли більше 30 голів і є системи гноєвідведення, молокопровід, то це більше інвестицій, але це й близько півмільйона прибутку в рік. Так уже можна працювати», — уточнила Кухтіна.
На її думку, держава має підтримувати тваринництво більше, ніж рослинництво, адже саме на розвиток прибуткової ферми потрібно більше капітальних інвестицій. Водночас, підтримку потрібно розподіляти «з розумом», а не будь-кому з галузі.
«Я вважаю, що з погляду державної політики потрібно інвестувати в те, що буде розвиватися. Підтримувати так, щоб те, що не здохло в цьому році, „відкинуло копита“ через три роки — це кошти на вітер. У нашої країни немає стільки грошей. Допомагати потрібно тим, у кого є шанс вирости. Наприклад, фермер має 100 голів ВРХ і планує докупити 50 — тут потрібно допомогти. А будувати новий корівник на 30 голів — марнотратство», — вважає Ірина Кухтіна.

milkua.info

В Україні склалася ситуація, коли попит на пробіотики у ветеринарній медицині різко зріс, а система реєстраційних доклінічних та клінічних випробувань потребує перегляду і вдосконалення.

Чинна система реєстрації ветеринарних препаратів не містить чітких вимог до пробіотиків. Це створює низький бар’єр для виходу на ринок, з одного боку, і загрозу появи на ринку потенційно небезпечних пробіотичних продуктів – з іншого.

Ідеться про те, що погано вивчені мікроорганізми, які використовують для виробництва пробіотичних продуктів, можуть бути патогенними у високих концентраціях (наприклад, Bacillus cereus), переносити гени антибіотикорезистентності, мати надмірні адгезивні властивості тощо.

Для порівняння: в гуманній медицині фактично є вісім зареєстрованих лікарських засобів із пробіотичною мікрофлорою – майже вдесятеро менше, ніж у ветеринарній медицині.

Існує низка документів, що регламентують процедури розроблення пробіотиків для ветеринарної медицини, але вони мають статус методичних рекомендацій, у законах і підзаконних актах ніде немає на них посилання.

До того ж навіть у цих методичних рекомендаціях нема інформації щодо необхідності ретельної ідентифікації пробіотичного мікроба та повного геномного секвенування, щоб  унеможливити наявність фрагментів горизонтальної трансмісії генів стійкості до антибіотиків, а також доведення ефективності в контрольованих дослідженнях методами доказової медицини. Нема й підходів до оцінювання безпеки пробіотичних мікроорганізмів.

agrotimes

Аграрії отримали кредитів на 60,5 млрд грн на кінець жовтня.

За даними НБУ, спостерігається хороша динаміка гривневих кредитів для аграріїв: приріст 24,1%, а проблемними серед них є лише 10% таких позик, що значно менше за середній показник у майже 58%.

Однак, за її словами, кредити агросектору й досі становлять лише 6−7% від загального обсягу.

«На кінець жовтня аграрії отримали кредитів на 60,5 млрд грн. За статистикою Національного банку України, загальний обсяг кредитів сільському господарству за січень — жовтень зріс на 9,3%. І це на фоні зниження сукупного кредитного портфеля на 1,5%. Нарощування кредитування відбулося за рахунок гривневих кредитів — зростання на 24,1%(до 47,4 млрд грн.) Втім, обсяг кредитів у іноземних валютах протягом року скорочувався», — розповідає Коробкова.

agropolit

Закупівельні ціни на молоко в першій декаді червня характеризувалися стабільністю.

Про це йдеться у повідомленні Асоціації виробників молока. 

Ціни на молоко екстра ґатунку станом на 7 червня зупинилися на позначці 10,53 грн/кг (без ПДВ), що відповідає ціні, зафіксованої два тижні до того. Водночас діапазон цін сформувався наступний — від 9,80 до 11,15 грн. Вищий ґатунок в середньому коштував 9,97 грн/кг (+1 коп. до попереднього опитування), а перший — 9,89 грн/кг. Середньозважена ціна трьох ґатунків також не змінилася — 10,13 грн/кг (без ПДВ).  

«Така стабілізація цін була обумовлена тиском надлишків готової продукції на складах, які сформувалися від початку війни і продовжують накопичуватися через розпал молочного сезону. При цьому значної активізації експорту, яка б могла підтримати ціну, не спостерігається. Всі оператори ринку намагаються втримати ціну, щоб не підштовхнути господарства до дзеркального скорочення поголів’я, яке після перемоги буде важко відновлювати. Проте, якщо ситуація з експортом не зрушить з мертвої точки, за декілька місяців можна буде спостерігати посилення низхідної динаміки утримання корів», — вважають в асоціації. 

За оцінками «Інфагро», у 2022 році прогноз експорту молочних продуктів, під тиском порушеної логістики, досить невтішний. Експерти прогнозують продаж на зовнішні ринки: масла — на рівні 7 тис. т (10 тис. т у 2021 р.); сироватки — 14 тис. т (20 тис. т у 2021 р.).

Ситуація з експортом сиру та сирного продукту ще гірша, адже основні країни збуту (Казахстан, Узбекистан) практично блоковані. Логістика через низку країн значно здорожчує український продукт, і він просто стає неконкурентним. Зростання експортних обсягів можливе лише по СЗМ та казеїну, але це за умови реального відновлення експорту до ЄС. 

«Наразі експорт через польські порти з перезавантаженням у контейнери у Польщі досі не налагоджений, хоча це питання постійно обговорюється на рівні держав і компаній», — підсумували експерти.

agroportal.ua