До України як гаранта продовольчої безпеки мають застосовуватися міжнародні норми безпеки

29-квіт-2022

Війна Росії проти України показала, що необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки, яким є Україна. Про те, якими мають бути ці гарантії, розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом.

У світі є багато країн, які залежать від імпорту с/г продукції. 

«Україна – світовий лідер-експортер продовольства. Нашу продукцію імпортує Європа, Близький Схід, Азія. Ми належимо до п’ятірки найбільших експортерів с/г продукції. Причому для деяких країн Близького Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії питання поставок нашої продукції – це питання життя чи голоду. У цих країнах резерви зазвичай всього лише на 2–3 місяці споживання. У нас війна триває понад два місяці. Резерви завершуються, а українські порти досі заблоковані», – зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, наразі немає побудованих міжнародних гарантів, щоб це продовольство системно постачалося. Мають бути механізми, які б гарантували безпеку країнам-експортерам, можливість транспортування продукції, не допускаючи будь-яких блокувань портів та затримок із експортом продукції. Адже в рік ми годуємо, крім себе, близько 400 млн людей, основна маса з яких може зіткнутися з голодом.

«Перевезення агропродукції залізницею або автотранспортом, як це зараз відбувається, здорожчує логістику. Тепер, щоб доставити продукцію, наприклад через порти Польщі, треба долати відстань в три–чотири рази довшу. Тому це спричинює здорожчання продукції. Світові ціни на с/г продукцію зросли, на деякі позиції – до 30 %», –  зазначив перший заступник Міністра.

При цьому, як правило, країни, які імпортують нашу продукцію, мають невисокий рівень добробуту населення – вони чутливі до цін. Тому, крім того, що фізично продукції стає для них менше, вона ще й менш доступна через збільшення цін, додав Тарас Висоцький.

«Україна чітко зазначила на міжнародній арені, що не зупиняє експорт та не блокує його. Усе, що не потрібно нам для внутрішнього споживання, ми готові далі постачати. Більше того, за нашою ініціативою зараз фактично “з коліс” відкриваються нові пункти пропуску, нові термінали, нові потужності на західному кордоні, щоб цей експорт збільшити. Ми хочемо виконати всі зобов’язання перед нашими партнерами, які за останні роки сформувалися, і яких ми ніколи не підводили», – резюмував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua

Більше новин
Аграрії в січні-квітні продавали пшеницю в середньому по 4 369,2 грн / тонна
30-трав-2018

Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності в січні-квітні продавали пшеницю в середньому по 4 369,2 грн / тонна без ПДВ.

Про це повідомила Державна служба статистики України.

У порівнянні з січнем-квітнем 2017 року, ціни на пшеницю при продажу її аграріями виросли на 9,9%.

У березні аграрії продавали пшеницю в середньому по 4 310,4 грн / тонна.

Кукурудзу в цей період продавали в середньому по 4 237,6 грн / тонна без ПДВ.

У порівнянні з січнем-квітнем 2017 року, ціни на кукурудзу при продажу її аграріями виросли на 10,6%.

У березні аграрії продавали кукурудзу в середньому по 4 277,6 грн / тонна.

Джерело: птички.нет 

Детальніше
АЧС зафіксували в Одеській області
12-серп-2019

В Одеській області підтвердили АЧС у трупах свиней, знайдених на березі Дунаю. Про це повідомляє прес-служба Ренійської районної державної адміністрації.

9 серпня відбулося засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії з приводу знайдених на Ренійському березі Дунаю трупів свиней. За результатами експертизи, у туш, виявлених 3 та 6 серпня підтвердили наявність ДНК вірусу АЧС. Знайдена 5 серпня туша дикого кабана виявилась не зараженою.

Комісія прийняла рішення про накладення 40-денного карантину на територій поблизу річки Дунай та оголосила район, де виявили туші, неблагополучним.

Ситуація знаходиться на контролі Держпродспоживслужби області та району.

Детальніше
Ризики малих фермерів гарантуватиме кредитний фонд, — Мінекономіки
10-жовт-2019

У Міністерстві економіки створюють фонд часткового гарантування кредитів для малих фермерів. Про це під час зустрічі з пресою повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тарас Висоцький.

«Напрацьовуємо запуск фонду часткового гарантування кредитів. Цей фонд буде надавати можливість отримати кредити малим підприємствам, у яких обмежена можливість знайти ресурс під заставу. Він буде брати на себе ризики. У випадку дефолту будуть з цього фонду компенсовуватись витрати», — розповів Тарас Висоцький.

Надавати гарантію у майбутньому фонді планують тим фермерським господарствам, які мають найменші доходи.

«Думаємо, що краще робити акцент на суму доходів господарства, а не на його площу. Бо можуть мати значні доходи і на малій площі і не мати потреби в гарантуванні», — зазначив Висоцький.

Окрім участі у фонді гарантування кредитів фермери зможуть скористатися державною програмою, яка компенсує відсоткові ставки.

«У випадку малих господарств — комплексна підтримка — це те, що їм допоможе», — сказав заступник міністра.

agropolit.com

Детальніше
Що відбувається на молочному ринку?
11-квіт-2022

Абсолютно всі фермерські господарства України постраждали через війну, особливо ті, які знаходяться в регіонах, де проходили чи проходять бойові дії.

У довоєнні роки виробництво молока в Україні щорічно зменшувалось. В останні 5 років (з 2017 року) цей спад становив 2−6% щороку. Зумовлювалось це насамперед скороченням поголів'я, динаміка спаду якого була глибшою і становила 6−11% щорічно. Виробники сирого молока позитивно впливали на статистику шляхом підвищення продуктивності надоїв, що відбувалось переважно на молочнотоварних фермах, пише пресслужба проєкту «Сімейні молочні ферми».

З 24 лютого кожного дня з’являються численні новини про руйнування підприємств, населення, в тому числі й ферм.

Що ж насправді відбувається на молочному ринку?

Згідно з аналітикою Асоціації виробників молока, до кінця року загальна чисельність промислового поголів'я скоротиться з 423,7 тис. до 394,2 тис. голів (-7,4%). І це тільки за умови, що радіус просування ворога залишиться незмінним. За попередніми прогнозами, виробництво промислового молока у 2022 році може скоротитися на 19,5% — з 2,75 млн тонн до 2,21 млн. Проте показники падіння можуть бути значно вищими, адже продуктивність корів уже зараз знизилася на 15−70%, залежно від регіону.

Сьогодні від війни найбільше постраждали 10 областей. Саме там було сконцентровано 43,2% всього промислового поголів'я та 42,3% валу молока. Найбільшу частку молока давали — Чернігівська (8,9% всього промислового молока), Харківська (8,9%), Київська (8,2%), Сумська (5,9%) та Житомирська (4,3%) області.

Але яка загальна картина? Адже промисловий сектор — це лише 32% усього молока в країні… до війни.

Аналітики проєкту «Сімейні молочні ферми» зробили власні розрахунки, використовуючи дані попередніх періодів, враховуючи теперішню ситуацію по регіонах та впливові фактори на ринку. Дані вражають. Лише за I квартал 2022 року Україна втратила близько 300 тис. т молока. При такій ситуації, до кінця поточного року держава недоотримає близько 2 млн т молока! 2 млн т молока — саме на стільки скоротилося виробництво за останні 7 довоєнних років! І це — оптимістичний сценарій.

Переробники продовжують надавати перевагу промисловому молоку, хоча і на нього знизили закупівельну ціну. Сировина від господарств населення подешевшала найкритичніше, за місяць середня закупівельна ціна молока від населення знизилась на 25%: з 8 грн/кг до 6 грн/кг. Подекуди фермери говорять і про 5 грн/л. Дехто із них взагалі втратив можливість реалізації через логістичні та інші причини.

На прилавках магазинів та супермаркетів молочка подорожчала. Молокопродукти за місяць війни додали у ціні в середньому 5%. Імпорт вже майже «не тисне»: усі довоєнні запаси майже розпродали, нових практично немає.

Що відбувається? Собівартість виробництва зросла як для постачальників — виробників молока, так і для переробників. Конкуренція суттєво зменшилась через обмеження імпорту. Попит не зменшився: хоч чимало українців і виїхало закордон, але і працює всього 60−65% переробників.

Під тиском війни, дефіцитів, збільшення цін на корми, пальне та утримання господарства зменшилась вартість сирого молока. Виробляти молоко фермерам, виходить, зовсім не вигідно. Але ж вони критична маса у структурі виробників! До війни саме частка населення складала 68% від всього обсягу виробництва молока.

Хоча скорочення обсягів поставки молока для переробки (прогнозовано на 22%), зумовить зростання частки закупівлі молока саме від населення. Однак поки на фермерів звернуть увагу молокозаводи може бути запізно.

Саме тому селянським фермерським господарствам, в тому числі Сімейним молочним фермам надзвичайно важлива допомога та підтримка. Адже вони виробляють критичний для кожного українця продукт. А ще це економіка та продовольча безпека. Крім цього, фермери — надійна благодійна підтримка, вони постійно передають молоко та інші продукти харчування ЗСУ, біженцям, територіальним громадам та надають прихисток всім хто цього потребує.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок