Названо євроквоти на курятину та яйця для України на перший квартал

З початку поточного маркетингового року який розпочався з першого липня 2018 року, Україна експортувала 1,88 млн тонн зернових культур, зокрема, 717 тис тонн пшениці (у тому числі продовольчої –  майже 380 тис тонн, фуражної – 340 тис тонн), ячменю – 456 тис тонн, кукурудзи – майже 690 тис тонн.

Такі дані наводить Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано 1,8 млн тонн зернових, зокрема, понад 480 тис тонн пшениці (у тому числі продовольчої – 206 тис тонн та фуражної пшениці - 274 тис тонн), ячменю – 594 тис тонн, кукурудзи – 727 тис тонн).

Також у рамках поточного маркетингового року було експортовано понад 319 тис тонн олійних культур. Станом на аналогічну дату минулого року експорт олійних становив 98,5 тис тонн.

Прес-служба Держпродспоживслужби

За період з 14 по 20 березня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про 227 осередків особливо небезпечних хвороб у різних країнах світу.

За вказаний період нові осередки африканської чуми свиней зареєстрували у Бельгії (1 осередок), Угорщині (99), Латвії (9), Молдові (4), Румунії (55), Словаччині (2), Китаї (3) та Південній Кореї (40).

Про випадок блютангу повідомили ветеринарні служби Бельгії (1).

Високопатогенний грип птахів підтипу H5N8 зареєстрували на території Німеччини (1). Підтип H5N6 відзначили на території раніше благополучної щодо захворювання Республіки Філіппіни (1).

Сказ зареєстрували в Малайзії (6 осередків) і раніше благополучній щодо захворювання Вірменії (1).

Випадок сибірської виразки зафіксували на території Азербайджану (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Вчені Федерального університету Ріо-де-Жанейро (Бразилія) розробили і випустили інноваційну біологічно розкладаючусь пластикову упаковку під назвою Plasticor з особливими властивостями — вона змінює колір залежно від свіжості упакованих в неї продуктів.

У 2017 році цей проект отримав нагороду місцевого конкурсу стартапів Hackaton Nanobio. Тепер команда розробників шукає інвесторів, щоб вивести продукт на ринок і почати його масове виробництво. Для цього вони запустили кампанію зі збору коштів на краудфандинговый платформі Kickante.

За даними ООН, 30% щорічно виробленої продукції в світі (близько 1,3 млрд тонн) в результаті стає сміттям, зазначив один з винахідників, студент-біофізик Жуан Вітор Бальбіну.

Створення упаковки, яка змінює колір залежно від терміну придатності продуктів — ефективний спосіб управління споживанням їжі. З її допомогою можна віддавати перевагу товарам, які зіпсуються швидше, а також своєчасно виявляти продукти з вичерпаним терміном придатності, які ще можна безпечно використовувати.

«Наша упаковка екологічно чиста, тому що в її виробництві не використовуються хімічні добавки, — говорить Бальбіну. — До того ж вона не вимагає великої кількості часу для розкладання. Якщо звичайний пластик може розкладатися до 500 років, то в даному випадку мова йде максимум про шість місяців».

dairyreporter.com

Під час Глобального саміту з продовольчої безпеки в рамках Генеральної Асамблеї ООН (Global Food Security Event during the UN General Assembly) розповів західним колегам про продовольчу безпеку у світі, у розрізі впливу на неї України.

Головна проблема для українських фермерів сьогодні — війна. Особливо важко аграріям на окупованих територіях. Там відбуваються жорстокі та криваві події. Після деокупації ми знаходимо зруйновані господарства на яких викрали чи пошкодили обладнання російські солдати. Коли окупанти йшли, вони підривали все, що залишали. Аграрна галузь там майже повністю знищена.

По всій території України фермери зіткнулися із неможливістю вільно експортувати свою продукцію за кордон. З початку війни ми не зіткнулись із заблокованими портами, через які вивозили щомісяця до 5 млн тонн агропродукції. Сьогодні у нас накопичилось понад 20 млн тонн зернових, які ми можемо експортувати, але не можемо це зробити.

У березні експортували 0,3 млн тонн, в серпні — 4,5 млн тонн. Стрімкому росту зовнішніх поставок допомогла робота «зернового коридору». Через порти пройшло найбільший обсяг продукції — майже 3 млн тонн. Наша єдина надія, що домовленість продовжуватиме діяти.

Наступна проблема — ціни. Зараз собівартість виробництва в Україні вища за продажні ціни. Більшість витрат йде на зберігання, адже експортні обсяги сильно знижено. Ми вдячні міжнародним організаціям, USAID та FAO, що надали велику кількість полімерних рукавів для зберігання зерна. Сподіваємось організувати зберігання всього врожаю. Але якщо у фермерів не буде хорошої продажної ціни, навесні ми не зможемо вийти в поля.

Ми говорили з урядом України щодо викупу 20−30% обсягу зернових у аграріїв. Але в умовах війни уряд змушений спрямовувати всі кошти на військові потреби.

Тому звертаємось до міжнародних організацій із проханням допомогти нам вижити. Йдеться приблизно про 4 млрд доларів. Це невеликі гроші для великої країни, але це допоможе нам вижити і вийти в поля навесні.

У короткій перспективі для нас важливими є дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор». Це наші короткострокові завдання. Довгострокові — відновлення зруйнованого аграрного сектору. Саме тому ми, в рамках співпраці із благодійним фонд SAVEUA, поставили себе головне завдання — забезпечити продовольчу безпеку країни та годувати внутрішньо переміщених осіб, зараз їх близько 10 млн. Нагадувати всіх неможливо без відновлення внутрішнього виробництва, без наших ферм.

Крім того, ми маємо думати, як не допустити голод у всьому світі. Україна годує близько 400 млн осіб. І ця цифра може зрости, якщо ми навчимось виробляти більше продукції на один гектар. Ми вже почали проводити переговори з університетом Айови щодо створення агроуніверситету, який допоможе українським фермерам виготовляти більше продукції використовуючи ті же площі.

Також ми маємо створювати більше переробних компаній. В масштабах України це мають бути великі підприємства з переробки аграрної сировинної продукції. Або, наприкладі США, об'єднуватись в аграрні кооперативи, які також займатимуться переробкою.

І на останок, для організації цих процесів нам потрібні знання. Ми мотивовані розпочати роботу швидко, оскільки аграрний сектор це локомотив української економіки.

agravery.com