Названо продукти, експорт яких до ЄС зростає після зняття квот

Минулої п’ятниці Німеччина повідомила про перші спалахи АЧС у свиногосподарствах. Чи вплине це на перерозподіл «сил» на глобальному ринку та в цілому на ситуацію в Україні – коментували  в АСУ.

Незважаючи на те, що попередні випадки африканської чуми свиней (АЧС) реєстрували тільки у дикій фауні, Німеччина вже зазнала експортної ізоляції (за межі ЄС) та втратила такого важливого імпортера, як Китай (за обсягом поставок туди посідала друге місце серед інших країн), зауважують у проіфльному об'єднанні. 

«Така ситуація стала трігером скорочення поголів’я в країні: у травні 2021-го зафіксували найнижчу чисельність за останні 10 років — 24,6 млн голів.  Аналітики зазначають, що неативна динаміка триватиме надалі.

До останнього глобальна свинарська спільнота очікувала на заяву Німеччини про впровадження зонування, що дозволило б відновити поставки свинини з благополучних щодо АЧС регіонів, насамперед на азійські ринки.  Однак цього не сталося, а випадки в промисловому секторі свідчать про погіршення епізоотичної ситуації та ослаблення контролю за нею», - зауважила Оксана Юрченко, президент Асоціації «Свинарі України».

pigua.info

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) заборонила імпорт свиней з Підляського, Мазовєцького, Люблінського та Вармінсько-Мазурського воєводств, повідомляє Польське радіо.

Польща протягом декількох років експортує в Україну невелику кількість м’яса, а тому введення цієї заборони не є проблемою для галузі, — вважають експерти.

«У зв’язку з появою нових випадків вірусу африканської чуми свиней (АЧС) у диких кабанів на теренах Польщі, ветеринарна служба України впровадила заборону на ввезення тварин, чутливих до АЧС, а також продуктів, сировини, генетичного матеріалу з них та кормів з Підляського, Мазовєцького, Люблінського та Вармінсько-Мазурського воєводств», — говориться у комюніке відомства.

Із заборони виключені корми тваринного походження, якщо вони пройшли термічну обробку, що гарантує знищення вірусу АЧС, призначені для домашніх тварин, корми рослинного та хімічного походження.

За словами польських експертів, Польща експортує в Україну небагато м’яса, а тому введення цієї заборони не є проблемою для галузі. Вони вважають, що Україна не купує в Польщі, бо для неї це надто дорого, імпортуються невеликі кількості жиру.

«Дивно, що країна, у якій набагато більше, ніж у нас, поширена хвороба африканської чуми свиней, боїться певних наших виробів та м’яса, що пройшли перевірку», — наголошують польські експерти.

pigua.info

Одним із ризиків майбутнього сільськогосподарського сезону є здорожчання та дефіцит добрив. Через дорогий газ мінеральні добрива вже підскочили на 35%.

Таку думку висловила Ануш Балян, академік НААН, доктор економічних наук, передає golos.com.ua.

«Є загроза, що аграрії будуть спроможні придбати лише 30% від необхідного обсягу добрив. На все ще й накладається деградація ґрунтів, яка вимагає термінового переведення виробництва на ґрунтозберігаючі технології з мінімальним механічним порушенням ґрунту та компостуванням», — розповідає експерт.

За її словами, через фактор енергоносіїв, у наступному році Україна також може повністю втратити тепличну галузь. Станом на зараз, вже 30% тепличників зупинили роботу. А тепличні технології, на відміну від молокозаводів, на паузу не поставиш. У собівартості продукції тепличних господарств частка енергоресурсів становить 50−60%, тому через газові тарифи ціна на українські овочі та зелень стає абсолютно неконкурентною порівняно з імпортною продукцією. Річ у тому, що у країнах ЄС, Ізраїлю та Туреччині держава компенсує виробникам частину вартості енергоносіїв, чого немає в Україні.

«Чого нам очікувати? Найнегативніший сценарій означатиме, що виробникам доведеться суттєво підняти відпускні ціни, автоматично на 50−80% зросте вартість продуктів у роздріб. Чи зможе врятувати уряд ситуацію соціалістичними методами держрегулювання цін, у тому числі непопулярною картковою системою, яка вже викликає скепсис не лише в економістів, а й у простих громадян — питання складне. Якщо інструменти будуть половинчатими, або ж несвоєчасними, продовольчі товари зникатимуть з продажу один за одним. Бо виробництва зупинятимуться», — наголошує Балян.

Вже зараз ціни на продукти в Україні вищі, ніж у Європі, при значно більших зарплатах там. Ті ж поляки витрачають на продукти 12% сімейного бюджету, українці — до 50%. Це при тому, що ПДВ на продукти там не перевищує 5%, проти 20% в Україні.

«В ЄС взагалі з другого півріччя, на тлі здорожчання енергоносіїв та пандемії, збираються скасувати ПДВ на харчі. Не забуваємо, що сільське господарство ЄС ще й дотується державою на 60%, а наші сільгоспвиробники жодних дотацій не отримують», — підсумувала академік НААН.

Коливання цін на ринку кормів в першу чергу залежать від вартості сировини. У 2021 році китайський ринок, один з найбільших споживачів зернових, зіткнувся з гострою нестачею кукурудзи. На думку аналітиків, країна ще довго буде залежати від імпорту, що відкриває великі можливості для виробників зерна з інших країн.

За даними компанії Superior Feed Ingredients, LLC., прогнози щодо імпорту в поточному році різняться. Деякі аналітики повідомляють про можливий обсяг в 24 ммт — наприклад, таку цифру повідомляє Міністерство сільського господарства США. Але є і більш сміливі оцінки: за даними фахівців Rabobank, показник цілком може вирости до 30 ммт і більше.

«Щоб зрозуміти, наскільки ці цифри вагомі, досить згадати, що за останні 60 років Китай в сумі імпортував близько 75 ммт кукурудзи. А за останні 6 років ті ж США не забезпечили навіть половини щорічних потреб Китаю в імпорті", — прокоментував ситуацію Джон Шив, аналітик Superior Feed Ingredients, LLC.

На думку експерта, якщо прогнози щодо попиту виявляться вірні, то темпи експорту з США повинні бути на 50% вище, ніж у 2020 році, і на 15% інтенсивніше, ніж будь-коли. Але місцеві виробники вже зіткнулися з наслідками аномальних похолодань в деяких штатах, які спричинили за собою збої в логістиці: багато графіків навантаження відстали на 2 тижні і більше.

У сукупності з активністю Бразилії і Аргентини як конкурентів-постачальників кукурудзи на східний ринок, це істотно знижує ініціативність американських компаній. Багато з них бояться наростити обсяги виробництва, а згодом зіткнутися з падінням попиту або конкуренцією з боку дешевої американської сировини.

Аналізуючи причини такого високого попиту, фахівці Rabobank відзначають: не останню роль відіграє перехід від традиційних форм господарства до більш сучасним. Переймаючи досвід західних колег, тваринницькі господарства змінили підхід до кормів і перейняли модель, в якій основу раціону складають кукурудза і соя. А великий внесок в перегляд харчування свиней вніс заборону на годування їх органічними відходами.

Говорячи про внутрішній ринок Китаю, більш якісні культури, які можуть замінити кукурудзу (наприклад, пшениця і рис), не доступні більшості господарств в необхідному обсязі. Агропромислові підприємства країни протягом довгого часу не могли задовольнити потреби місцевого ринку, тому зростання попиту посилюється через бажання багатьох фермерів закупити сировину прозапас.

Ринок Китаю, вважають аналітики Rabobank, не зможе вийти на самозабезпечення до 2030 року. А значить, в доступному для огляду майбутньому Китай продовжить бути привабливим напрямком для реалізації кукурудзяного зерна.

DairyNews.ru