Виручка від експорту української «молочки» за сім місяців зросла на 69%

Уряд вніс зміни до програм грантової підтримки єРобота (мікрогранти на власну справу, гранти на розвиток садів та теплиць). За відповідні зміни до Постанови №738 проголосували на засіданні Кабінету Міністрів України, що відбулось 15 листопада 2022 року.

«В ході реалізації програми надання грантів були виявлені деякі невідповідності умов самої програми та реальних потреб бізнесу. Тому для подальшого здійснення господарської діяльності, забезпечення покриття підприємцями усіх необхідних витрат в умовах воєнного стану виникла потреба додаткової конкретизації механізмів підтримки малого та середнього бізнесу та створення нових робочих місць», — заявила Перший віцепрем'єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Проектом акта пропонується внести зміни до програм грантової підтримки (мікрогранти на власну справу, гранти на розвиток садів та теплиць), які спрямовані на:

1) перенесення дати початку шестимісячного строку, протягом якого мають бути створені робочі місця та відбутись працевлаштування на них осіб:

2) надання можливості подання сканованих копій проектів висадки насаджень та проектів будівництва модульних теплиць, що обов’язково додаються до заяв на отримання відповідних грантів;

3) встановлення максимального розміру гранту на будівництво модульних теплиць залежно від площі модульної теплиці, а саме:

4) уточнення кількості створюваних нових робочих місць за підсумками проекту будівництва модульної теплиці:

me.gov.ua

Земельна реформа – це питання, яке роками чекає свого вирішення. Позиція Мінагрополітики досить послідовна — усі рішення мають бути зваженими та поетапними, адже реформа земельних відносин матиме суттєвий вплив на економіку України. Про це зазначила в. о. Міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева під час Всеукраїнського земельного форуму, ініціатором та організатором якого стала Всеукраїнська Аграрна Рада.

«Існує кілька основних концепцій запуску ринку землі в Україні. Концепція, якої дотримується Уряд, залишається незмінною, основними її пунктами є те, що сільськогосподарську землю зможуть придбати виключно громадяни України. Також передбачено встановлення граничних розмірів земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи, та обмеження площі максимальної оренди в межах адміністративних одиниць», — наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, ліміт площі земель у власності дискутується, однак орієнтир — 100-200 га на особу; ліміт максимальної площі земель в оренді — не більше 35% площі сільськогосподарських угідь на території району та/або об’єднаної територіальної громади, якщо площа такої громади дорівнює або перебільшує середню площу району.

Крім того, вводяться антиспекулятивні механізми. Стягнення державного мита у розмірі 50% від грошової оцінки земельної ділянки у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років.

В. о. Міністра додала, що для забезпечення участі малих сільгосптоваровиробників у реалізації земельної реформи створюється Державна фінансово-кредитна агенція, яка надаватиме часткове гарантування кредитів певній цільовій групі для купівлі земельних ділянок. Таким чином, буде вирівняний дисбаланс, що утворився у доступі до дешевих кредитних ресурсів, між фермерами та агрохолдингами.

Метою програми часткового гарантування кредитів є заміна або підкріплення застави, яку може надати позичальник для отримання кредиту, зменшення банківських ризиків, пов’язаних із наданням позик цільовій групі позичальників, та створення стимулів для банків щодо надання послуг малим господарствам.

Ольга Трофімцева звернула увагу присутніх, що зазначені питання є предметом дискусії між представниками влади та агровиробниками.

Довідково:

Мораторій має негативні наслідки як для економіки країни, так і для сільського розвитку. Зокрема, мораторій не дає змоги вільному функціонуванню іпотеки земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Внаслідок цього унеможливлюється довгострокове кредитування сільського господарства, перехід його на інноваційну модель розвитку, залучення інвестицій в аграрний сектор економіки.

PigUA.info за матеріалами new.minagro.gov.ua

Минулого тижня ціни на ринку свиней забійних кондицій ЄС демонстрували чіткий висхідний рух. Котирування у Німеччині, Нідерландах, Бельгії та Австрії зросли на 3-5 євроцентів.

Таким чином завершився тривалий період «спокою», коли ціни в Німеччині та Австрії залишалися незмінними впродовж 12 тижнів. Нідерландські котирування, які зазвичай рухаються паралельно німецьким, зрушили з місця ще два тижні тому, а бельгійські — тижнем пізніше.

Цьогоріч традиційні для осені великі обсяги пропозиції та велика середня забійна вага не вплинули на ціну. Водночас експорт свинини до Китаю процвітає. Більш того, через наближення святкової пори, попит на свиней забійних кондицій найближчим часом важко буде задовольнити.

Про незмінні котирування минулого тижня повідомляли Данія, Франція, Іспанія та Великобританія. Ціни у Данії за прогнозами аналітиків, залишаться на тому самому рівні до середини грудня.

Таблицю цін на свиней забійних кондицій у ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Станом на 1 вересня в Україні налічують 1 млн 655,2 тис. корів, що на 5,9% менше, ніж у 2020-му. Із них 425,2 тис. корів утримували в промисловому секторі, а 1 млн 230 тис. голів — в господарствах населення.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Позитивна динаміка на промислових господарствах зберігається вже декілька місяців поспіль. І в річній динаміці, за підсумками 8 місяців 2021-го проти 2020-го, їх чисельність навіть зросла на 500 голів, а це середня за розміром ферма.

Найбільший приріст відмічали в Херсонській (+14%; 6,5 тис.), Тернопільській (+7,9%; 13,6 тис.), Івано-Франківській (+7,5%; 4,3 тис.), Київській (+6,8%; 33,2 тис.) та Волинській (+5,1%; 18,7 тис. голів) областях.

На практиці ці цифри також підтвердженні. Впродовж року низка господарств запускали нові та модернізовані молочні комплекси або їх частини, деякі мають бути добудовані до кінця року. Нові молочні ферми європейського зразка планують відкривати й у 2022-му. Тому, якщо не виникне ніяких форс-мажорів, галузь буде і далі набирати обертів.

«На жаль, такі позитивні зрушення поки не дають особливих змін в обсягах виробленого молока, оскільки в господарствах присадибного сектору спостерігається протилежна ситуація: за вісім місяців цього року чисельність корів тут скоротилася на 7,9% — до 1 млн 230 тис.», — зауважує аналітик АВМ Яна Лінецька.

Так, у тій же Херсонській області, де триває нарощування промислового стада корів, у присадибному секторі було відзначено найбільше просідання поголів'я — мінус 16,2%, до 37,9 тис. голів. Також, на понад 15% скоротили утримання корів господарства населення Запорізької області — 30,3 тис. корів.