NASA довело, що велика частина викидів метану припадає не на тваринництво

За кілька днів до закінчення минулого року молочні господарства були стривожені повідомленнями про зниження цін на ринку сирого молока, яке було ініційоване низкою операторів, головним чином із групи компаній «Молочний Альянс», очевидно, за посередництва Спілки молочних підприємств України. Основна аргументація була пов’язана зі стрімким стрибком тарифів на енергоносії та, як наслідок, низькою чи мінусовою рентабельністю виробництва кінцевої молочної продукції.

Про це повідомляє Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

Такі наміри в переддень свят застали зненацька виробників молока, адже це додатково ускладнило ситуацію та практично унеможливило конструктивні переговори сторін. Виробники молока були поставлені перед фактом зниження цін одразу на 10%. Цей крок групи заводів дав старт зниженню цін майже по всіх регіонах — до такого прецеденту приєдналася інші переробники, хоча й з пропозицією меншого ступеня зниження. Тим не менш ціла низка заводів не підтримала зниження і, зважаючи на резонанс, який отримала ситуація у публічній площині, залишила умови співпраці зі своїми партнерами без змін.

Найбільше зниження отримали виробники, в яких покупцями були саме заводи «Молочного Альянсу», — від 5 до 10%, залежно від регіону та локальної кон’юнктури. Особливу роль при цьому відігравав факт відсутності диверсифікованого збуту молока з ферм, в зв’язку з чим такі виробники отримали свої безапеляційні мінус 10%.

Через полярність цінових політик середньозважена ціни трьох ґатунків сирого молока за підсумками січня 2022-го знизилася на 2% порівняно з груднем минулого року. Серед учасників АВМ 75 відсотків господарств-виробників екстраґатунку отримали зниження цін на молоко на 3−5%, для 41 відсотка виробників вищого ґатунку зниження склало 5−10%, і 25 відсотків ферм, які виробляють перший ґатунок, мали зниження цін в межах 7−10%.

Гострота ситуації змусила Міністерство аграрної політики та продовольства виступити медіатором. В розпал різдвяних свят, 5 січня, відбулося он-лайн засідання за участю зацікавлених сторін, на якому було одразу анонсовано, що уряд працює над встановленням граничного рівня надбавки до ціни природного газу власного видобутку на рівні не більше 24% для виробників продовольчих товарів, в тому числі і молочних. Враховуючи це, Міністерством було запропоновано сісти за стіл переговорів в рамках робочої групи під головуванням першого заступника Т. Висоцького, а ціни на цей час повернути до попередніх рівнів. Однак переробники на пропозицію не пристали.

Цікаво, що буквально через два тижні після цінового демаршу, частина переробних підприємств переглянула пропозицію для окремих виробників в бік підвищення — загалом для тих, в кого попереднє зниження було найбільшим. В цілому, найбільше відкотилися ціни на вищий та перший гатунки.

Так, моніторингом від 25 січня зафіксовано наступні середні ціни:

• екстра — 10,73 грн/кг (+4 коп. порівняно з двома тижнями раніше) без ПДВ,
• вищий — 10,61 грн/кг (+6 коп) без ПДВ,
• перший — 10,42 грн/кг (+7 коп) без ПДВ,
• середньозважена ціна трьох гатунків — 10,58 грн/кг (+6 коп) без ПДВ.

Середні ціни на великі та середні партії молока екстраґатунку по регіонах: північ ― 10,7 грн/кг, центр — 10,65 грн/кг, південь — 10,8 грн/кг, схід — 10,7 грн/кг, захід — 10,6 грн/кг без ПДВ.

Спроби штучно знизити ціни не ринковими методами, з посиланням на хибні твердження окремих заангажованих осіб, про необґрунтовано високу рентабельність у виробників, однозначно матиме негативний вплив на сировинний сектор молочної галузі. Адже реальна рентабельність виробництва молока у 2021-му була однією з найгірших за останнє п’ятиріччя, що підтверджується розрахунками умовного молочного індексу від експертів ФАО.

Для адекватної оцінки рентабельності ферма повинна оцінюватися як об'єкт господарювання в цілому, включаючи і збиткові види діяльності, без яких господарство не зможе існувати, зокрема вирощування ремонтного стада, яке є планово збитковим та дотується від діяльності з виробництва молока.

Зрештою, фактор росту тарифів на енергоносії так само гостро впливає і на молочні ферми, оскільки прямо позначається на вартості виробництва кормів, що відчується вже невдовзі — на початку посівної кампанії. Тому заклики «поділитися» маржею — це, з одного боку, не про чесний бізнес, а з іншого — по суті, немає чим ділитися. У зв’язку з цим, зниження цін на сировину не ринковими методами і в умовах дефіциту сировини поставить виробників у аналогічну ситуацію, яка нині спостерігається у переробників, що спричинить скорочення промислового поголів'я корів та поглибить кризу молочної галузі в цілому.

milkua.info

Наступного десятиріччя ситуація на світовому ринку молока зміниться, і розвинені країни поступляться лідерством країнам, що розвиваються. Наразі вони займають приблизно рівні частки у виробництві молока.

Очікується, що у 2026 році розвинені країни вироблятимуть 44% всього молока, в той час як країни, що розвиваються, наростять частку до 56%. Останні наростять виробництво екстенсивним шляхом: збільшуватимуть поголів'я і продуктивність стада, тим самим через 10 років забезпечать приріст виробництва молока на 34% порівняно з 2014−2016 роками.

Розвинені ж країни вироблятимуть додатково 10% молока. При цьому молочне поголів'я зменшуватиметься, а надої зростатимуть.

Активне нарощення виробництва молока здебільшого спостерігатиметься в Азії, значна частка припадатиме на Індію та Пакистан.

ФAO та OECD прогнозують, що Індія покаже найбільше зростання і стане найбільшим виробником молока у світі. Частка цієї країни за 10 років зросте до 23%, проте переважна більшість продукції споживатиметься всередині країни у непереробленому вигляді.

ЄС і США матимуть повільніший річний темп зростання, порівняно з минулим десятиріччям. Їх частки на світовому ринку знизяться з 20% до 18% та з 12% до 11% відповідно. Проте вони залишаться основними гравцями на експортних ринках вершкового масла, сиру, сухого знежиреного молока і сухого незбираного молока.

«Протягом наступного десятиріччя у країнах, що розвиваються, збільшиться споживання оброблених молочних продуктів: сухого молока та масла, що пов’язано зі зростанням доходів населення у країнах Азії та Близького Сходу, — зазначає експерт аграрних ринків Дар’я Гриценко. — Разом із тим споживання молочних продуктів у свіжому вигляді залишатиметься на високому рівні. Адже країни, що розвиваються, споживатимуть близько ¾ світового виробництва свіжих молочних продуктів».

Довідка

Найбільшим світовим виробником у 2016 році був ЄС (біля 20%). До ТОП-5 виробників також входять Індія (19%), США (12%), а також Китай і Пакистан (по 5%).

agrotimes

Зменшення ПДВ до нуля в Україні для виробників харчів та загалом аграріїв — це боротьба уряду за те, щоб населення отримувало дешевші продукти, вироблені в країні. Відтак, нардепи планують подати законопроєкт до ВР про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування.

Таку думку висловив секретар аграрного комітету, народний депутат Іван Чайківський в матеріалі «Іван Чайківський: На молоко, яйця, хліб, м'ясо, масло та овочі потрібно знизити ставку ПДВ до нуля» на AgroPolit.com.

За його словами, треба допомогти виробникам валового внутрішнього продукту для внутрішнього ринку. Окрім доступних продуктів для українців, така підтримка — це створення нових робочих місць, модернізація виробництва, витіснення імпорту та, зрештою, продовольча безпека України.

Він додає, що уряду сьогодні слід працювати над тим, щоб в магазинах купували українські товари і вони там обов’язково були. Відтак, партія"За майбутнє" найближчим часом підготує і подає до Верховної Ради законопроєкт про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування і зрівняння її з європейським показником.

«Ми не можемо бути сьогодні білою вороною: конкурувати зі світом, маючи вищі податки, ніж інші виробники», — каже Іван Чайківський.

За словами нардепа, необхідно зменшити ставку ПДВ для продуктів харчування до 0%. А за пів року встановити її до 7% на весь ланцюжок виробництва готової харчової продукції. Він додає, що можна зупинитися на ставці ПДВ в 0%, але тоді це чітко треба прописувати на весь виробничий ланцюг (ставка має стосуватися виробника сировини та її переробника), щоб кінцева ціна продукту на прилавках магазинів зменшилася на ці 20% ПДВ.

«Наше головне завдання — щоб на полицях магазинів продукти подешевшали на 20%. Це покращить купівельну спроможність громадян та конкурентоспроможність нашої агропродукції на зовнішніх ринках», — зазначає він.

Іван Чайківський акцентує, що першочергово треба знизити ставку ПДВ на соціальні продукти (молоко, яйця, хліб, м'ясо, масло) та овочі.

«Чому сьогодні на яблуко не знизити ПДВ до нуля? Чому не зробити нуль на усю зелень? Хіба виробники чи державний бюджет від цього сегменту отримують надприбутки? Ні. Але ми бачимо, як на них зростають ціни», — підсумував він.

Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (МЕБ) започаткувала масштабну інформаційну кампанію, спрямовану на запобігання виникненню та поширенню на територіях країн-учасниць МЕБ чуми великої рогатої худоби (ВРХ), підвищення обізнаності серед професійної спільноти.

Кампанія стартувала під час роботи 85-ї Генеральної сесії Світової Асамблеї Делегатів Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин, яка відбулася у травні поточного року в Парижі під салоганом «Ніколи не повертатися назад!»

У рамках інформаційної кампанії МЕБ рекомендує своїм членам приділяти належну увагу цьому питанню у програмах підготовки та навчання ветеринарних лікарів. Разом з цим, на переконання МЕБ, доцільно більш систематично працювати над підвищенням професійних знань уже практикуючих ветлікарів з метою ефективного нагляду, швидкого виявлення, направлення нотифікації та вжиття ефективних заходів у випадку спалаху чуми ВРХ.

Окрема увага приділяється роботі лабораторних центрів, які, за наполяганням МЕБ, повинні утилізувати наявні залишки матеріалів, які містять вірус чуми ВРХ.

Детальніше з кампанією можна ознайомитися за посиланням:  http://rinderpestvigilance.com/en/

Прес-служба Держпродспоживслужби