На Волині зареєстрували спалах АЧС

Співпраця України та ЄС в реалізації спільних сільськогосподарських проектів дозволить стабілізувати чи навіть суттєво знизити глобальні ціни на продовольство.

Про це у Брюсселі заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, пише «Укрінформ‎».

За його словами, пропозиції України зрозумілі та конкретні, вони стосуються будівництва нафтопроводу до польського порту Гданськ, збільшення кількості залізничного та автотранспорту в Європі для спільного бізнесу, будівництва кількох термінальних перевантажувальних комплексів на кордоні між Україною та європейськими країнами.

«Реалізація цих заходів зробить такі транспортні коридори постійними. Це як мінімум стримає зростання цін у Європі, поглибить зв'язки між українським та європейським бізнесом, відкриє нові проекти у переробці, і не лише там‎"‎, — зазначив очільник відомства.

Він повідомив, що Україна просить європейських партнерів про випуск більшої кількості зерновозів, а також автомобільних траків із причепами для перевезення зерна.

При цьому Україна просить про компенсацію на кожну таку машину в 50% вартості, щоб мати можливість придбати їх більше. Збільшення кількості таких зерновозів на третину — з 12 тисяч одиниць до 16 тисяч — дозволить збільшити перевезення зерна на 10−20 млн т на рік для подальшого транспортування через європейські порти.

«Про перевантажувальні термінали. Ми пропонуємо побудувати щонайменше п'ять терміналів на кордонах України з Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею. Вартість кожного — приблизно $ 25−30 млн. Вартість маслопроводу зараз розраховується, тому що вона залежить від маршруту та ландшафту, де він будуватиметься», — пояснив Сольський.

За його словами, російська агресія та поточна ситуація в Україні є важливим, але не єдиним серед факторів, що впливають на зростання продовольчих цін. На це впливає ситуація у південній та центрально-південній Європі, посухи та рівень урожайності — насамперед кукурудзи. Серед інших факторів — урожайність у США та рівень споживання у різних регіонах світу, наприклад, прагнення низки арабських та азійських країн створити зернові запаси.

«‎Усі ці фактори впливають на зростання глобальних цін на продовольство Але подальше збільшення можливостей вивезення зерна з України через Європу зможе стабілізувати чи навіть знизити їх», — підсумував міністр.‎

Українські аграрії звернулися до прем'єр-міністра України та народних депутатів з проханням відмовитися від планів удвічі скоротити у 2018 році дотації для сільськогосподарських виробників, які на сьогодні є єдиним механізмом розподілу державної допомоги, що відбувається без втручання чиновників.

Французький рітейлер Ашан розпочав продаж бройлерів, вирощених на раціонах, в яких рослинні масла були замінені на масло з комах. За оцінкою представників компанії Nealia, яка розробила технологію виробництва масла з комах, ця подія є дуже важливим в плані диверсифікації сировинної бази комбікормової галузі Європи.

Масло з комах має таку ж поживну цінність, як і соєва олія. При цьому воно багате лауриновою кислотою, відомою завдяки своїм антимікробним властивостям. Вміст лауринової кислоти в продукті може доходити до 40%. На частку масла з комах може припадати від 1% до 2% всього обсягу комбікорму.

За матеріалами FeedNavigator

Експерти ФАО порахували, скільки Україна втратила експортуючи велику рогату худобу (ВРХ), а не яловичину та субпродукти.

Про це повідомив національний консультант ФАО, провідний аналітик сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що в 2017 році з України було експортовано 88 тис. голів ВРХ живцем.

«Виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала $33,5 млн. Нібито добре. Але, середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього $1,32. Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 $/кг)?», — зазначив Панкратов.

Панкратов нагадав, що експерти FAO спільно з ЄБРР вже проводили дослідження скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг приводу і готували бізнес-плани для України

«Отже, якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше $2,7 млн. І це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість», — наголосив експерт ФАО.

За підрахунками експерта, якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад $29 млн. І це при ціні 1,32 $/кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

«І от, нарешті, якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад $34 млн або 910 млн гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним! Зрозуміло, що мільярд виручки — це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони — українські. Робочі руки? Вони — теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським», — підсумував Андрій Пакратов.

Нагадаємо, у 2017 році в Україні виробництво м’яса склало 2,3 млн тонн, що на тисячу тонн більше, ніж у 2016 році. Виробництво яловичини знизилось на 4,7%, а свинини — на 2,3 %. Виробництво м’яса птиці зросло на 3,5%. 

agravery