На Волыни зарегистрировали вспышку АЧС

В Верховной Раде Украины зарегистрирован законопроект «О внесении изменения в раздел VI "Заключительные и переходные положения" Бюджетного кодекса Украины относительно бюджетной поддержки АПК» (№ 2825), которым предлагается установить длительный период предоставления бюджетной поддержки сельхозтоваропроизводителям.

Об этом рассказал инициатор законопроекта, народный депутат Олег Кулинич на своей странице в сети Facebook.

Он отметил, что если такая поддержка будет закреплена сразу на длительный период, это будет свидетельствовать, что у государства есть четкая стратегия по поддержке агросектора, и, соответственно, именно такая стратегия позволит качественно планировать свою хозяйственную деятельность и самим аграриям. А это правильно, особенно для тех сфер в «аграрке», которые требуют длительных инвестиций и имеют долгую окупаемость.

Как отметил народный депутат, зарегистрирован законопроект сможет определять, что бюджетная поддержка АПК устанавливается в размере «не менее 1% выпуска продукции в сельском хозяйстве».

«Сейчас в Бюджетном кодексе на указанные цели предусмотрено не более 1% выпуска продукции в сельском хозяйстве. Но считаем такую ​​формулировку неправильной и некорректной, потому что не более одного 1% — это может быть и 0%», — отметил Олег Кулинич.

Также авторов законопроекта беспокоит, объем бюджетной поддержки АПК, который сегодня определен на уровне 4 млрд гривен, что составляет лишь 43% от установленного ограничения и не соответствует реальной потребности.

«Среди прочего, указанные средства должны направляться, в том числе, на компенсацию стоимости кредитов для аграриев. Но даже если мы говорим о таком аспекте, как кредитование, то компенсация процентов по кредиту должна осуществляться на постоянной основе, ведь никакой аграрий не сможет погасить кредит за один год. Кредиты выдаются минимум на 3−5 лет, особенно это касается кредитов на основные средства. Поэтому мы предложили, чтобы средства на покрытие кредитов выделялись в течение нескольких лет подряд, чтобы не возникло ситуации как в том году, когда средств на государственную помощь не хватило», — говорится в сообщении.

milkua.info

Через війну та несприятливі погодні умови українські фермери зазнають значних збитків, змушені скорочувати посівні площі та зменшувати виробництво. Як вижити в таких умовах, де взяти кошти, щоб зберегти бізнес та розвивати його? Про це йшлося на Другому Всеукраїнському фермерському форумі «Де фермеру взяти гроші?».

Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, грантових програм для аграріїв, фінансових установ та банківського сектору та міжнародних організацій представили програми підтримки та шляхи їх реалізації, щоб підтримати фермерів. Вже зараз вони складають плани на проведення весняних польових робіт на 2023 рік.

«Від того, які інструменти будуть доступні аграріям, буде залежати реалізація цих планів та майбутній урожай», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Для максимальної реалізації аграрного сектору Уряд та Мінагрополітики реалізовують ряд заходів в забезпеченні сільгоспвиробників необхідними коштами та виробничими ресурсами.

«Це гранти для фермерів, які обробляє до 120 га землі або тримає до 100 корів. Програму реалізовує Мінагрополітики спільно з ЄС. В її рамках було виділено майже 1.5 млрд гривень. Безпосередньо держава виділила 100 млн гривень», — сказав Тарас Висоцький.

Він додав, що вже обговорюють з міжнародними партнерами продовження цієї програми на наступний рік та збільшення фінансування.

Також в бюджеті на 2023 рік закладені кошти для продовження пільгової кредитної програми «5−7-9», передбачено 16 млрд гривень.

Заступник Міністра також озвучив підтримку аграріїв ресурсами для виробництва. Зокрема, закінчується видача рукавів для тимчасового зберігання зерна, яку реалізовує Міністерство спільно з міжнародними партнерами через Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО).

«Також звернулися з запитами і є попередні підтвердження щодо надання Україні насіння основних культур як гуманітарної допомоги фермерами. Допомогу планується роздати до проведення весняних польових робіт», — додав заступник Міністра.

Він підкреслив, що розподіл буде проводитися через Державний аграрний реєстр.

За словами Тараса Висоцького ведеться робота на перспективу, зокрема щодо компенсації вартості страхування, а також будівництва альтернативних шляхів експорту української агропродукції до Європи.

«ЄС виділяє до 1 млрд євро на розвиток „Шляхів солідарності“. Тобто на розвиток логістики. Це включатиме будівництво нових пунктів перевалки на західних кордонах, збільшення кількості вагонів-зерновозів на вузькі колії, будівництво олійного трубопроводу. Робиться все для того, щоб збільшити пропускну спроможність на кордонах та зробити дешевшою логістику», — зазначив Висоцький.

Всі ці заходи, впевнений заступник Міністра, допоможуть українському аграрному сектору не лише продовжити свою роботу, а й розвиватися.

minagro.gov.ua

Сільськогосподарський прогноз ОЕСР-ФАО на 2022-2031 роки описує розвиток ринку та середньострокові прогнози для світових ринків м'яса.

Згідно з прогнозами, у найближчі десять років світове споживання м'яса свиней збільшиться до 129 млн т і становитиме третину від загального зростання споживання м'яса. Однак у розрахунку на душу населення світове споживання, як очікується, стагнуватиме протягом прогнозованого періоду. Свинина залишиться найбільш уживаним м'ясом в Європейському Союзі в наступне десятиліття, хоча в перерахунку на душу населення її споживання залишиться стабільним, оскільки зміни в раціоні харчування віддаватимуть перевагу птиці як дешевший і сприймається як найкращий вибір продуктів харчування.

У більшості країн Латинської Америки сприятливі відносні ціни призвели до того, що свинина і птиця стали кращими видами м'яса для задоволення попиту з боку середнього класу. У деяких азіатських країнах, які традиційно споживають свинину, таких як Корея та В'єтнам, також прогнозується зростання споживання м'яса на душу населення.

До 2031 року виробництво м'яса свиней збільшиться на 17% порівняно з базовим рівнем 2019-2021 років, на якому знизилася чисельність африканської чуми свиней (АЧС), і виграє від зростаючої спеціалізації сектору та заходів біобезпеки. Спалах АЧС в Азії, що розпочався наприкінці 2018 року, продовжуватиме впливати на багато країн у перші роки прогнозного періоду, при цьому найбільший вплив зазнають Китай, Філіппіни та В'єтнам. Згідно з прогнозами, спалахи АЧС продовжуватимуть утримувати світове виробництво м'яса свиней нижче за попередні пікові рівні до 2022 року, після чого очікується його стійке зростання до 2031 року.

Очікується, що виробництво свинини у Китаї продовжить зростати та сягне рівня до АЧС (2017) до 2023 року. Збільшення виробництва м'яса свиней у регіонах, що постраждали від АЧС, відбуватиметься переважно за рахунок переходу від переважно дрібних подвір'їв до великих комерційних підприємств. В'єтнам, який постраждав від зниження виробництва через АЧС з 2019 року, за прогнозами, стане шостим найбільшим виробником м'яса свиней, трохи нижчим від Бразилії та росії. За прогнозами, виробництво у В'єтнамі відновиться до рівня 2019 року до 2023 року і зростатиме далі за прогнозований період.

Прогнозується зниження виробництва м'яса свиней у Європейському Союзі, оскільки екологічні проблеми та проблеми благополуччя тварин, як очікується, обмежать внутрішній попит, а зниження імпорту Китаєм також негативно позначиться на перспективах торгівлі. Очікується, що виробництво в Бразилії та США також зменшиться на початку. Перспективи на тлі очікуваного зниження китайського імпортного попиту та високої вартості кормів. З іншого боку, їхнє виробництво залишиться на високому рівні, враховуючи сильну конкурентну позицію на світових ринках.

pig333.com

Программы государственной поддержки отрасли АПК должны быть постоянными, прозрачными и фокусироваться на тех подотраслях, которые могут дать толчок развитию всего сектора. Развитие отрасли животноводства требует долгосрочных инвестиций и находится среди приоритетов работы Минагрополитики на 2019 год.

Об этом заявила и.о. министра аграрной политики и продовольствия Украины Ольга Трофимцева во время открытия XII Международного молочного конгресса, сообщает пресс-служба ведомства.

«Начиная с 2018 года, Минагрополитики ввело такую ​​целевую государственную поддержку отрасли животноводства. В текущем году на программы государственной поддержки отрасли будет направлено 3,5 млрд грн, из которых 1,4 млрд — на развитие скотоводства, как для сельскохозяйственных предприятий за содержание коров, так и для физических лиц за содержание молодняка КРС», — отметила в. о. министра Ольга Трофимцева.

Также она добавила, что 250 млн грн предусмотрено государством для удешевления приобретения племенного поголовья, в частности нетелей, коров.

«Для привлечения инвестиций в развитие скотоводства государственной поддержкой предусмотрено удешевление строительства или реконструкции животноводческих ферм и комплексов, как за собственные средства, так и за кредитные. На эти цели предполагается 1,8 млн грн», — прокомментировала и.о. министра.

По словам Ольги Трофимцевой, в текущем году будет продолжена программа предоставления частичной компенсации процентной ставки по кредитам, привлеченным в овцеводство, козоводство, пчеловодство, звероводство и аквакультуру в размере 50 млн грн.

«Важным фактором развития отрасли животноводства, особенно молочного скотоводства, является кооперация. Поэтому по отдельной государственной программе "Финансовая поддержка развития фермерских хозяйств" предусмотрено финансирование обслуживающих кооперативов: в размере 70% компенсируется стоимость приобретенного оборудования, в частности для первичной обработки и переработки молока», — резюмировала Ольга Трофимцева.

 agravery.com