На Волині виявили спалах сказу ВРХ

Яловичина, як один із популярних світових видів м«яса стає дедалі недоступнішим у раціоні споживання українців через довготривалу тенденцію до зниження поголів'я великої рогатої худоби та цінову політику.

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

За даними Державної служби статистики України, станом на 1 жовтня в країні налічується 3,1 млн голів (у тому числі 1,6 млн корів), що на 6,7% менше ніж торік.

«Чисельність поголів'я ВРХ в Україні демонструє скорочення протягом багатьох років, що ставить під питання функціонування галузі в майбутньому. Так, за роки незалежності України поголів'я великої рогатої худоби скоротилося в загальному на 88%», — констатують експерти.

Загалом середньостатистичний українець споживає за рік 53,8 кг м'яса, 15% з якого є яловичина, але з стрімким підвищенням цін цей відсоток буде зменшуватись. Зокрема з початку 2021 року середні ціни на вироби з яловичини продемонстрували наступне зростання (ціни станом на 25 жовтня):

• гуляш із яловичини подорожчав на 40% до 230,28 грн/кг;
• ребра — на 44% до 140,48 грн/кг;
• вирізка із яловичини — на 28% до 255 грн/кг.

«Якщо брати до уваги щомісячні індекси ФАО, то в вересні 2021 року на світовому ринку спостерігається зростання цін на м'ясо на 26% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Щодо яловичини, то збільшення світової ціни додатково стимулювалося скороченням чисельності поголів'я в Океанії та Південній Америці.

Загалом варто відмітити, що зовнішній попит на українську яловичину залишається доволі високим. За 9 місяців 2021 р. Україна експортувала 11,15 тис. т. в такі країни як: Китай (7,96 тис. т), Білорусь (3,2 тис. т), Казахстан (2,48 тис. т). Імпорт даного продукту за аналогічний період сягає 10,7 тис. т, — переважно з Австрії (964,2 т), США (142 т) та Литви (291 т)», — розповідає аналітик УКАБ Максим Гопка.

agroportal.ua

22 квітня Уряд ухвалив постанову КМУ №106 “Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств”.

Постановою удосконалюється механізм держпідтримки кооперативам та визначаються додаткові напрями підтримки фермерським господарствам.

«Серед важливих рішень, які прийняті сьогодні Урядом, це підтримка фермерських господарств та кооперативів. Ефект від роботи АПК є очевидним і значущим для всієї економіки, тому розширення напрямків для малих фермерів, для об’єднань фермерів дозволить їм отримати доступ до додаткових коштів, наростити виробництво сільськогосподарської продукції, оновити виробниче обладнання і загалом стимулювати підприємництво на селі», - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Зокрема, державна підтримка фермерським господарствам буде реалізуватися за такими напрямами:

1) дотація за утримання від 5-ти корів молочного напряму продуктивності;

2) бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) для новостворених ФГ, яка надаватиметься їм для провадження с/г діяльності;

3) часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданням дорадчих послуг;

4) відшкодування сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам 70% вартості (без ПДВ) як придбаних техніки та обладнання, так і профінансованих за рахунок банківського кредиту.

Прийнята постанова розширить доступ фермерських господарств та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів до державних фінансових ресурсів і створить умови для переходу понад 300 фермерів на органічне виробництво, розвитку понад 400 молочних ферм, збільшення не менше ніж на 10 одиниць кількості кооперативів з переробки сільськогосподарської продукції, стимулювання  створення понад 1780 фермерських господарств, у тому числі, особами з числа сільської молоді.

Довідково:

У 2019 році  за програмою підтримки фермерських господарств було спрямовано бюджетні кошти в сумі 416,9 млн грн. якими скористалось близько 10 тис. фермерів та 2 сільгоспкооперативи. 

Прес-служба Мінекономіки

13 грудня 2017 року Київ в UNIT.City відбувся SMART AGRO FORUM, де взяли участь 12 провідних компаній, які працюють у сферах інформаційно-комунікаційних технологій, приладобудування та smart-комплексів.

Серед них - група компаній "АгроВет Атлантик", де генеральний директор Максим Шевчук виступив з доповіддю про інновації у галузі тваринництва, які розроблені фахівцями компанії.

SMART AGRO FORUM – це професійний спеціалізований майданчик, який збирає широку аудиторію топ-менеджерів, директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.

 Генеральний директор ГК Максим Шевчук представив інноваційну розробку для фермерських господарств, яка дозволить інвестору отримати ту маржинальність, які закладалася в проект при попередніх підрахунках, не зазнаючи немотивованих збитків.

«На сьогоднішній день в Україні, особливо на великих господарствах, ми спостерігаємо наступну картину: прибутковість від проекту на виходу буває зовсім не такою, як вона закладалася при попередніх розрахунках на початку інвестування, - зазначив Максим Шевчук. – Чому так відбувається? Головною проблемою є людський фактор. Зазвичай інформація щодо показників підприємства, яка доходить до інвестора від менеджменту ферми (переважно від головного технолога, який керує всіма процесами), не відповідає реальності. Тобто, технолог демонструє інвестору ті показники, які він хотів би бачити, а не ті, що є насправді. Приховується реальна кількість поголів'я, вага тварин, показники народжуваності і смертності, прирости, витрати кормів тощо. У зв'язку із цим у менеджменту з'являється можливість утримувати необлікованих тварин, які потім виходять невідому куди, і невідомо хто має з цього прибуток. А інвестор втрачає реальні гроші»

Спікер розповів про рішення, які пропонує ГК «АгроВет Атлантик», які б дозволили українському бізнесу багато заощаджувати з точки зору інвестицій.

Першим етапом є так звана система обліку due diligence. Ця система передбачає оцінку біологічного активу, який є на господарстві з погляду його кількісних та якісних характеристик. Тобто, фахівці АВА протягом певного періоду вивчають ситуацію на господарстві, документацію, яка подається інвестору від менеджменту, виявляти невідповідності між задокументованою.

«На тих підприємствах, де проводиться такий облік, виявляється дуже велика різниця між реальним станом речей на господарстві та декларованим в документах, - розповів Максим Шевчук. -  За нашими підрахунками, на великому підприємстві, наприклад, з поголів'ям 50-60 тисяч, інвестор втрачає до 50-60 млн грн на рік».

Рішенням цієї ситуації фахівці АВА бачать створення  інноваційної так званої автоматизованої системи обліку замкнутого циклу.

Система мінімізує втручання людського фактору у процес обліку, який головним чином негативно впливає на ситуацію з обліком біологічного активу.

Тобто, усі процеси обліковуються автоматично: зважується зерно, яке потрапляє на господарство, корми (саме вони складають 70% собівартості, тому махінації менеджменту з витратами кормів дуже б'ють по прибутковості); також біркується кожна тварина, і коли вона переміщується з однієї вікової групи до іншої, вона також автоматично зважується і дані про неї заносяться у програму в автоматичному режимі, а не в ручному, коли можна «приписати» зайві кілограми до реальної ваги, або зважити тварину не з тієї вікової групи для запису бажаних показників тощо.

Всі переміщення кожної тварини чітко фіксуються, таким чином жодна не може залишити господарство не облікованою.

Також дана система дозволяє автоматично обраховувати енерговитрати: воду, електрику, тепло.

А завдяки спеціальному програмному забезпеченню фахівці АВА можуть слідкувати за всіма процесами через інтернет, надавати щомісячний звіт власнику, постійно бути на зв'язку із власником та технологом, обговорювати і чи інші питання.

«Такі системи вже давно впроваджуються в Європі, але, на жаль, в Україні їх поки що немає, - зазначив Максим Шевчук. – Проте саме за такими сучасними підходами майбутнє. Ми повинні переймати і упроваджувати в себе позитивний.         

ГК "АгроВет Атлантик"

23 групи з 12 країн працюють разом у рамках трирічного проєкту з майбутнього європейської системи безпечності харчових продуктів, який координується італійськими дослідниками з Consiglio Nazionale Delle Ricerche.

Робота розрахована на період із початку 2021 року до кінця 2023 року з бюджетом у 3 млн євро. Проект фінансується ЄС, пише euromeatnews.

Багатостороння платформа дозволить партнерам отримати доступ до ресурсів і даних, синхронізувати стратегії досліджень у галузі безпечності харчових продуктів, обмінюватися науковими знаннями і внеском у майбутнє європейської системи безпечності харчових продуктів.

Для гарантування довгострокової взаємодії науки, політики і суспільства буде створено Європейський форум із безпечності харчових продуктів.

Групи, які беруть участь у проєкті, представляють Італію, Австрію, Бельгію, Фінляндію, Нідерланди, Німеччину, Чехію, Румунію, Португалію, Албанію, Туніс і Швейцарію.

Це перший проєкт за програмою «Підтримка систем безпечності харчових продуктів майбутнього», який фінансується Європейською Комісією.

«Занепокоєність споживачів щодо прозорості процесу оцінки безпечності наших продуктів харчування, а також технологічні розробки й інновації показали, що необхідно замислитися про систему безпечності харчових продуктів майбутнього ЄС», – ідеться в меморандумі.

Наукові експерти в галузі безпечності харчових продуктів працюватимуть разом із фахівцями, які володіють знаннями з розвитку і структурування участі. Також залучатимуть зацікавлені сторони, електронні платформи, інструменти інтелектуального управління даними. У роботі також братимуть участь споживачі, представники харчової та кормової промисловості.

agrotimes.ua за матеріалами euromeatnews