На ринку живця свиней триває літній «штиль»

Генетичне покращення великої рогатої худоби через біологічну особливість тварин досить подовжене у часі. Сьогодні прибуток або збиток дають ті тварини, рішення про генетичну складову яких були ухвалені 3,5-4 роки тому.

В умовах кризи важливо не зміщувати генетику на другий план, наголосив фахівець із розведення і генетики ВРХ «Української генетичної компанії» Руслан Братушка.

«У будь-які часи необхідно приділяти максимальну увагу тому, з якими бугаями ви працюєте. Адже генетика коштує близько 2% від усіх витрат на фермі, а її лімітуючий вплив важко переоцінити», — зазначив він.

За словами фахівця, схема використання поряд із сексованою спермопродукцією сперми бугаїв м’ясних порід на менш цінному поголів'ї дасть додаткові прибутки — в тому випадку, якщо знайти ринки збуту та постійний попит на м’ясний молодняк.

agrotimes.ua

У Мінагрополітики відбулось міжвідомче обговорення діючих процедур та вимог до будівництва тваринницьких комплексів з метою напрацювання спільних підходів до їх оптимізації та спрощення. Дебюрократизація дозвільних процедур розглядається як один із стимулів до інвестиційного пожвавлення в цій галузі.

Нарада відбулась під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка, представників Мінагрополітики, Мінрегіонбуду, Мінекології, Держпродспоживслужби, Держархбудінспекціі, проектних інститутів, тваринницьких підприємств та громадськості.

«Цьогоріч держава спрямовує на підтримку тваринництва безпрецедентні 4 млрд грн, більша частина з яких передбачена на будівництво тваринницьких комплексів. Спільно напрацьований алгоритм має зняти бюрократичні перепони та прискорити процес введення в експлуатацію таких об'єктів», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. Він додав, що за умови відпрацьованої та максимально спрощеної системи погоджень, можна очікувати підвищення зацікавленості аграріїв у будівництві об'єктів та у виробництві продукції тваринництва.

В Україні діє значний перелік обов’язкових будівельних норм, санітарних правил та екологічних вимог до сільськогосподарських будівель. Неодноразове внесення змін до таких вимог, а також зволікання із відміною старих правил призводять до затягування процесів і блокування будівництва.

Усі пропозиції учасників зустрічі будуть враховані при затвердженні алгоритму дій в частині спрощення дозвільних процедур. Також найближчим часом планується проведення спільних регіональних семінарів для аграріїв з метою роз’яснення нововведень.

milkua.info за матеріалами  agronews

Завдяки виділеному аграріям «дотаційному мільярду», вони зможуть адаптуватися до нових вимог до якості молока. Про це заявив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Володимир Лапа нагадав, що, згідно з новим ДСТУ, в Україні залишиться три сорти молока: екстра, вищий і перший. Такі вимоги зазначені у відповідному Договорі з ЄС. Ця норма почне діяти з 1 липня 2018 року.

«Думаю, дещо революційно підходимо до європейських норм. Зрозуміло, що більші вимоги, то важче їх виконувати. Тут питання обґрунтованості й часових рамок. Потрібно дати можливість підготуватися. Всі країни Східної Європи пройшли через ці зміни, але у них виділялися кошти на допомогу в переобладнанні», — коментує він.

Голова Держпродспоживслужби вважає, що завдяки виділеному аграріям «дотаційному мільярду», можливість адаптуватися до нових вимог цілком реальна.

«В Україні цього року також виділена достатньо суттєва підтримка на потреби аграрного комплексу. Зокрема, один мільярд гривень на розвиток фермерства та кооперативів. Тому можливості адаптуватися до нових вимог є. Проте, наразі, це проект, який ще має бути затверджений», — каже він.

biz.censor

Компетентні органи України та Турецької Республіки погодили двосторонню форму сертифікату для експорту українських молочних продуктів.

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

«Домовленість із турецькими партнерами відкриває додаткові можливості виходу на турецький ринок для українських виробників молочної продукції. Це ще один конкретний результат підтримки українського бізнесу завдяки спільним зусиллям МЗС та Держпродспоживслужби», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Прийняте рішення дозволить збільшити кількість підприємств, які зможуть постачати молочну продукцію до Туреччини. Я вдячна колегам з МЗС України та нашим партнерам з Турецької Республіки за позитивне вирішення цього питання», — розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Ознайомитися з формою сертифіката можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».