На ринку з'явився перший загальнодоступний спосіб визначення ГМО культур

Україна має найкращі умови для розвитку підприємництва, демонструє істотне поліпшення в індексі легкості ведення бізнесу Doing Business і продовжує реформи, які посилюють інтерес з боку іноземних інвесторів.

Таку заяву зробив президент Українсько-німецької торговельної палати Андреас Лір.

«Більшість членів нашої палати відзначає, що цей рік був одним із найкращих за останні півтора десятка років для України. Ми бачимо багато змін та реформ — дерегуляцію, децентралізацію, повернення ПДВ без затримок. Те, що відбувається, — позитив. Важливо, щоб Уряд і надалі був активним», — підкреслив Андреас Лір.

Зі свого боку, Володимир Гройсман зазначив, що поки що не розкрито весь той потенціал, яким володіє наша країна.

«Маємо продовжувати реформи та зміни. Наразі фіксуємо добрі сигнали щодо економічного зростання. І важливо, щоб середовище для бізнесу було доброзичливішим. Розумна регуляція, реформа публічних закупівель, приватизація — усе це відкриває можливості для інвестицій та зростання, а отже, збільшення кількості робочих місць і змін у країні загалом», — зауважив Прем'єр.

Глава уряду відзначив важливу роль німецького бізнесу, який, працюючи в Україні, переходить від створення точкових підприємств до формування промислових кластерів, де задіяно як промислові потужності, так і наукові можливості України. «Переконаний не лише в тому, що в Україну потрібно інвестувати, а й у тому, що наша країна забезпечить дохідність інвестицій у всіх сферах. І той факт, що в нас народжуються спільні кластери в промисловості, має лише посилюватися. Уряд відданий справі зробити кожну інвестицію в економіку України успішною», — констатував Володимир Гройсман.

agravery

Протягом другого тижня жовтня ціни на свиней забійних кондицій зберегли досягнутий рівень. Так, результати моніторингу цін на живець свиней, який проводить аналітичний відділ АСУ, свідчать, що цьоготижневий діапазон залишився в межах 46-49 грн/кг, а середньоринкова позначка відхилилася на 1,4% у бік підвищення та склала 48,13 грн/кг.

Оператори ринку живця зауважують, що протягом другого тижня жовтня ситуація була планомірно спокійною. Так, частина виробників свинини цього тижня реалізували товарне поголів’я за цінами попереднього, а ті, хто переглянув котирування, обмежилися їх підвищенням в межах 0,5-1,25 грн/кг. З огляду на це виробники очікують аналогічної цінової ситуації в середині місяця.

Представники м’ясопереробки цього тижня солідарні в прогнозах з виробниками. Так, результати опитування серед учасників Асоціації «М’ясної галузі» свідчать, що закупівельники очікують незмінності верхньої межі та підвищення мінімальної цінової позначки на 1 грн/кг. Тож наступного тижня не виключене звуження цінового діапазону до 47-49 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019 рр.

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Хоча за попередній місяць головне місце в думках людей займав майже винятково COVID-19, не варто забувати і про африканську чуму свиней, адже захворювання продовжує  ширитися світом та приносити свинарям колосальні збитки. Тому команда PigUA.info підбила підсумки щодо поширення АЧС у світі за березень.

Так, за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) з 29 лютого по 27 березня про нові спалахи АЧС повідомили ветеринарні служби: Угорщини (326 спалахів), Південної Кореї (218), Румунії (123), Молдови (17), Латвії (16), Словаччини (12), Філіппін (6), Китаю (5), Болгарії (3), Бельгії (2), України (1) та М’янми (1).

В Україні новий спалах африканської чуми зареєстрували 20 березня  в с. Павлівка Погребищенського району Вінницької області.

У Польщі хворобу виявили на великій промисловій свинофермі. На підприємстві, що знаходиться у Любуському воєводстві, неподалік від кордону з Німеччиною, утримували 24 тисячі свиней. Усіх їх знищили у ході ліквідації спалаху. Цей випадок викликав неабияку паніку серед місцевих свинарів, адже це перший спалах АЧС серед домашніх свиней у цій частині країни з початку року.

Крім того, інфіковану тушу дикого кабана знайшли всього за 10 км від німецького кордону. Тушу виявили неподалік від села Мешкув, за 14 км від німецького прикордонного міста Бад-Мускау.

У Китаї у березні ситуація була досить неоднозначною. З одного боку, влада країни повідомляє про скорочення кількості спалахів та докладає усіх зусиль для підтримки жорстких заходів контролю на національному рівні. З іншого боку, АЧС почали реєструвати серед диких кабанів у центральних провінціях (раніше поширення хвороби у цьому регіоні відбувалося в основному через людський фактор та не було пов’язано з міграцією диких тварин).

Крім того двічі африканську чуму реєстрували серед незаконно перевезених тварин. У першому випадку вантажівку, яка перевозила 111 свиней виявили у місті Лешань провінції Сичуань. У другому випадку 200 свиней перевозили на ферму у місті Ордос. На момент реєстрації спалаху 92 тварини вже загинуло.

На Філіппінах кількість знищених через АЧС свиней сягнула 250 тис. голів. Нові спалахи захворювання реєстрували на всій території країни, зокрема і в провінціях Іфугао та Нуева Віская.

pigua.info

На сьогодні один із основних викликів молочної галузі — нові вимоги харчового законодавства: безпечність (виробництво молока екстраґатунку) і простежуваність «від ферми до столу». Гармонізація українського законодавства зі світовим — це доступ на світові ринки та світова ціна, пише MilkUa.info.

«Гармонізація українського законодавства зі світовим потрібна для того, щоб Україну допустили на світові ринки, які можуть запропонувати 0,3−0,4 євро за 1 кг молока», — зазначає Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока із комунікацій.

Нові вимоги харчового законодавства:

ЗУ № 771 «Про основні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів» (04.04.2018)

«Закон передбачає впровадження і виконання двох перших принципів HACCP: аналіз небезпечних чинників і визначення критичних контрольних точок. Насправді це не є чимось новим, молочно-товарні ферми знають, де є моменти, які можуть нести фізичний, хімічний або технічний ризик виробництва потенційно небезпечного молока- коментує Ганна Лавренюк. — Завдання молочно-товарної ферми описати все, запротоколювати, передбачити інструкцію і навчання персоналу та постійно контролювати виробництво у цих критичних точках».

ЗУ № 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (04.04.2018)

Згідно нового закону ветеринарна інспекція відвідала вже багато господарств, відслідковуючи безпечність і якість виробництва продукції.

«На сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів кожного листопада попереднього року встановлюють план перевірок на наступний рік, але господарства про це не попереджають. Тому це вже задача самого господарства перевірити план перевірки і відслідковувати себе. Зазвичай інспектор телефонує за короткий час до прибуття на ферму», — пояснює представник АВМ.

Законом передбачено створення так званого «Молочного модуля», тобто системи, яка працює в усьому світі. Вона полягає у тому, що кожне підприємство щомісяця або двічі на місяць здає проби загального молока, а інколи від кожної корови до незалежної повноважної лабораторії. Мета — прослідковування безпечності молока на загальнодержавному рівні.

«На сьогодні в Україні така система вже створена і передана Державній споживчій службі України. Вона діє в 4 областях: Полтавська, Вінницька, Миколаївська та Харківська. Господарства областей вже починають здавати зразки молока до уповноважених лабораторій, прослідковуючи показники кількості соматичних клітин, бактеріальне забруднення, а також наявність інгібіторів та антибіотиків», — розповідає Ганна Лавренюк.

Доступ до бази має тільки переробний завод (тільки той, з яким співпрацює господарство) і ветеринарний експерт, який слідкує за регіоном. Не варто сприймати систему як метод покарання або спосіб оштрафувати, це в першу чергу метод самоконтролю по безпечності виробництва молока, додає вона.

Наказ МінАПП «Вимоги до якості і безпечності молока та молочних продуктів» (чинний з 01.01.2019, перехідний період до 2022р.)

Наказ Міністерства аграрної політики розроблявся 5 років, у цьому році він набув чинності, у документі йдеться про вимоги до гігієни молока-сировини. До 2022 року все молоко в Україні, яке постачається на промислову харчову переробку має бути ґатунку екстра: ≤100 тис. КУО/мл із вмістом соматичних клітин ≤400 тис/мл без залишків інгібіторів і антибіотиків. З 2020 року згідно норм цього закону Україна має перейти на виробництво молока з показниками не вище 500/500.

Поступово за 3 роки треба переорієнтуватися виключно на сорт екстра. Це не просто вимога безпечності харчової продукції і авторитету на світовому ринку, це економічна перевага, тому що виробляти молоко не екстраґатунком — не вигідно.

MilkUa.Info