На данських свинофермах підібрали оптимальну температуру для кожної вікової групи тварин

Відповідно до щомісячного звіту Державної служби статистики України, на початку лютого в усіх типах господарств країни утримувалось 192,5 млн голів свійської птиці. Це на 9% менше, ніж було 1 лютого 2020 року, та на 3,7% менше, порівняно з показниками початку січня 2021 року.

Зменшення поголів’я відбулося переважно через скорочення кількості птиці на підприємствах. Так, на початку цього місяця на промислових птахофабриках утримувалось 107,8 млн голів птиці. Це на 14% менше, ніж на початку лютого минулого року, та на 1,1% менше, ніж було 1 січня 2021 року.

У особистих селянських господарствах скорочення поголів’я було менш помітним (-1,7% у річному обчисленні). Наразі в господарствах налічується 84,7 млн голів птиці. Порівняно з показниками січня цього року скорочення поголів’я склало 6,8%.

Найбільше свійської птиці утримується у Вінницькій (32,2 млн голів), Черкаській (23,6 млн) та Київській (23,1 млн) областях.

Meat-Inform

Україна у 2020 році відправила на експорт 7,9 тис. тонн субпродуктів ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків — на 33,6% більше, ніж у 2019 році.

Про це свідчать дані Державної митної служби, пише agrotimes.ua.

У грошовому еквіваленті експорт субпродуктів за 2020 рік сягнув $ 5,7 млн — на 31% більше, ніж роком раніше.

Головними покупцями українських субпродуктів ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків протягом 2020 року були:

Гонконг (73,4%),

В'єтнам (7,2%),

Кот-д'Івуар (4,2%).

Імпорт цих субпродуктів до України у 2020 році, як порівняти з 2019 роком, скоротився на 5,8% — до 24,3 тис. тонн.

У грошовому еквіваленті імпорт склав $ 17,8 млн, що на 1,3% менше проти показника за 2019 рік.

Субпродукти ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків торік переважно ввозили в Україну з:

Польщі (42%),

Нідерландів (14,7%),

Німеччини (12%).

Компанія «Епіцентр Агро» вже розробила декілька сценаріїв щодо роботи елеваторів і зберігання зерна на випадок затяжної війни. Враховуючи проблеми з вивозом збіжжя, яке зараз знаходиться на елеваторах, та надходження зернових нового врожаю, альтернативою для холдингу залишатимуться силобеги. Досвід такої технології зберігання компанія має з попередніх років.

Про це розповіла керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань холдингу «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк.

«Якщо в 2021/2022 МР ми заклали в силобеги 220 тис. т кукурудзи, то за найбільш песимістичним сценарієм, коли вивіз буде відсутній, для забезпечення розміщення збіжжя ранньої групи (пшениця, ріпак) та пізньої групи (соняшник, кукурудза) в силобеги потрібно буде закласти приблизно 400 тис. т збіжжя», — зазначає Світлана Нікітюк.

За її словами, наразі однією з головних задач для аграріїв є своєчасне проведення посівної та забезпечення України якісним зерном. Потім буде стояти завдання вчасних жнив і логістики для завезення збіжжя на елеватори.

«Інша не менш важливіша задача — це зберігання, продаж та вивіз зерна. Фіналізація цього процесу — це отримання коштів, з яких сплачуються податки державі, виплачуються заробітні плати працівникам, забезпечуються робочі місця, оскільки сільськогосподарська галузь була і залишається локомотивом економіки держави».

Вона додає, що першочергові задачі елеваторів «Епіцентр Агро» навіть під час війни незмінні — забезпечити якісне зберігання зерна. В умовах сьогодення — це зберігання на невизначений термін. Компанія відкрила свій фронт допомоги та приймає збіжжя інших холдингів, допомагаючи вивозити зерно з небезпечних областей. 

«Декілька наших елеваторів відвантажують пшеницю на наші млини на переробку для забезпечення продовольчої безпеки держави в борошні. Також елеватори відвантажують наше зерно і зерно сторонніх поклажодавців за підписаними контрактами до Європи. Але з цим маємо проблеми — відсутня логістика. При можливості оперативно завантажувати зерном вагони на наших маршрутних елеваторах ми маємо проблеми з погодженням планів перевезень та електронних заявок в АС «МЕСПЛАН». Окрім того, станції Ізов, Чоп, Ужгород вкрай перевантажені», — розповідає Світлана Нікітюк.  

Вона додає, що попри всі складнощі аграрії вірять в наші ЗСУ, вірять в найскорішу Перемогу і сподіваються, що вже найближчим часом всі гравці агроринку зможуть повернутися до повноцінного формату роботи і можливостей експорту через порти для забезпечення продовольчої безпеки світу в тому числі

AgroPortal.ua

Україна експортує значно більше кормів, ніж продовольчого зерна. Тому проблеми з експортом української кукурудзи, шротів олійних культур та сої відчують тваринники в усьому світі.

Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.

Він підкреслив, що тваринництво — це галузь, яка має досить тривалі цикли виробництва. Тому, якщо дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України всі почали відчувати майже миттєво, то вплив припинення експорту кормів відчуватися починає поступово. І більшість країн тільки починають це розуміти. 

«Корми теж подорожчали. І вже найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів’я, шукаючи заміни на місці. Але дива не буває — місцеві джерела всі й так використовувалися і теж відразу стрімко здорожчали. Але поголів’я падає, тож ціни на м'ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів», — пояснює він. 

Ярмак додає, що різкий стрибок вартості кормів призводить до стрімкого зменшення поголів’я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м'ясо зростають в рази.

«На мій погляд, стрімке зменшення поголів’я в зазначених вище регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3-5 місяців, після чого, під кінець 2022 року, ці країни побачать космічні ціни на м'ясо», — прогнозує він. 

Експерт зазначає, що у вересні-жовтні 2022 р. світ зіткнеться з новою хвилею революцій та локальних війн у регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. 

agroportal.ua