Імпорт молокопродуктів в Україну продовжує зростати, експорт скорочується

08-вер-2021

Українські молокозаводи завжди влітку мали суттєві надлишки сирого молока. Цього літа на молочному ринку України ситуація докорінно змінилася, пише Інфагро.

Вже з середини літа обсяги експорту молочних продуктів почали стрімко падати незважаючи на досить високі ціни світового ринку. У той же час імпорт молокопродуктів помітно зріс, що раніше спостерігалося тільки в міжсезоння.

Пропозиція сировини від господарств населення значно скоротилося, а саме з неї більшість підприємств виробляє сухе молоко, казеїн або сирні продукти в парі з маслом, призначені на експорт. Скоротилося виробництво цих продуктів і, крім того, зросли внутрішні ціни. В результаті в серпні, в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року, експорт сухого знежиреного молока скоротився удвічі (до 725 т), вершкового масла і сухої сироватки майже на чверть, до 600 т і 1,4 тис. т відповідно. Значно зменшилися також обсяги експорту сирного продукту, молочних консервів і навіть казеїну, експортні ціни на який рекордно високі за останні 8 років.

В осінні місяці зовнішні продажі будуть ще скромнішими.

Паралельно з падінням експорту відбувається ще більш істотне збільшення імпорту. До постійного зростання імпорту сиру або свіжих молокопродуктів, як це не прикро, всі вже звикли, але зараз істотно зріс інтерес і до ввезення сировинних позицій — масла, сухого молока і навіть сироватки. У серпні цього року в Україну завезли масла в 7,3 рази більше, ніж в минулому році (1,4 тис. т), закупівлі сухого молока збільшилися майже в 7 разів до 1,3 тис. т, сироватки на 48%.

Це не означає, що вже безпосередньо зараз є в Україні існує дефіцит цих товарів. Завбачливі імпортери закуповують товар або на перспективу, розуміючи, що через брак сировини потім вони будуть дорогими, або ж уже зараз імпортні товари для споживачів коштують дешевше, ніж вітчизняні.

Більше новин
Чорна львинка в комбікормах підвищує продуктивність бройлерів
26-жовт-2018

Бройлери, в раціоні яких міститься борошно з чорної львинки, по продуктивності можуть перевершити птицю, що споживає комбікорми з виключно традиційними компонентами, відзначається в спільному дослідженні вчених з США і Південної Кореї. Крім того, згодовування борошна з чорної львинки покращує виживаність бройлерів в умовах епізоотій.

Борошно з чорної львинки вкрай живильне. Вона містить від 40 до 44% протеїну і насичене амінокислотами більшою мірою, ніж соєвий шрот. Цей компонент багатий на лізин, кальцієм і фосфором.

В рамках дослідження жива маса бройлерів, які отримували борошно з чорної львинки в складі комбікорму, виростала до 1,3 кг за 30 днів. Птиці контрольної групи для цього було потрібно 32 дня.

The Journal of Veterinary Medical Science

Детальніше
Австралійські свинарі незадоволені зростанням імпорту
09-черв-2017

Австралійська індустрія свинини вже більше десяти років конкурує з імпортною обробленої свининою, такий як бекон і шинка, але тепер в країну імпортується і бекон, який продається в кафе і ресторанах. Крім того, ребра також надходять в країну в приготованому форматі.

Головний виконавчий директор компанії Australian Pork Limited Ендрю Спенсер зазначає, що дешеві, попередньо приготовані продукти в основному призначені для туристичної індустрії.

«Наші фермери роками конкурують з дешевим імпортом свинини, але до цих пір «змагання» відбувалось головним чином через шинку, бекон і невеликі партії готових продуктів», — сказав пан Спенсер.

«Те, що ми зараз спостерігаємо, — це раптовий приплив попередньо приготованої імпортної свинини, що продається в ресторани, виїзні магазини і готелі».

В тому числі, свинячі ребра з Північної Америки і Європи, приготовані і упаковані.

«Ми бачимо оброблені ребра, які можуть просто лежати на полиці протягом 12-24 місяців без охолодження», — говорить г-н Спенсер.

«Вся свіжа свинина, продавана в Австралії, належить нашим австралійським свинарям, але вимоги до маркування на м’ясо, що подається в ресторанах і в індустрії гостинності, не потрібні. Це залишає споживачів «неозброєними» у питаннях якості і походження свинини, яку вони їдять», — говорить він.

Оскільки магазини продуктів харчування вибирають більш дешеві імпортні ребра, австралійські виробники відчувають гостру конкуренцію.

«Популярність свинини зростає в Австралії, але цей імпорт є серйозною проблемою для наших фермерів», — сказав пан Спенсер.

«Ця притока дешевих оброблених ребер значно впливає на вартість свіжих австралійських свинячих реберець, що, в свою чергу, позначається на загальних цінах на свиней. Ми прогнозуємо, що збитки можуть скласти до 80 мільйонів доларів всього за рік», — підкреслив він.

 pigua.info за матеріалами Meatinfo

Детальніше
Великобританія запускає проект з покращення благополуччя свиней
26-квіт-2022

У дослідженні буде використана ідея соціальної компетентності і того, чи вона може передаватися від одного покоління до іншого, щоб покращити благополуччя тварин.

Дослідження, яке буде проводитися у Шотландському сільському коледжі (SRUC) у співпраці зі Школою біологічних наук Королівського університету Белфасту та компанією з генетики свиней PIC, буде зосереджено на свинях, які ведуть складне соціальне життя, що включає низку позитивних та негативних форм соціальної взаємодії.

Проект стане важливим кроком на шляху до розуміння цих переваг шляхом вивчення того, як рішення, які приймаються у широкому діапазоні соціальних ситуацій, актуальних для сучасних фермерських умов, впливають на благополуччя.

У рамках проекту буде перевірено, як на соціальну компетентність впливає соціальне середовище, в якому тварини перебувають у ранньому віці, та складність фізичного середовища. Дослідники також вивчать, чи вибір соціально компетентних тварин як батьків наступного покоління одночасно сприятиме як їх продуктивності, так і благополуччю.

Мета проекту — покращити благополуччя варин і одночасно допомогти фермерам виробляти тварин, які вигідні для їхнього бізнесу і вимагають менше корму для гарного зростання, тим самим покращуючи екологічний слід фермерства. Свині та інші види тварин демонструють соціальну поведінку, яку важко покращити, якщо розглядати цю поведінку як ізольоване явище. 

pigprogress.net

Детальніше
Імпорт кормових препаратів до України, 2017р.
07-лют-2018

Імпорт кормових фосфатів у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано   35,9 млн. кг кормових фосфатів,  що на 5,3% менше ніж минулого року. Традиційно, найбільше до нашої країни кормових фосфатів відправила Росія (68,8%).

Імпорт амінокислот  у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано майже  32,9 млн. кг кормових амінокислот, що на 56,8% менше ніж у 2016р. Головним чином, зменшення відбулось за рахунок спаду імпорту лізину майже втричі. Зріс тільки імпорт триптофану на 46,8%. Головним імпортером  амінокислот в Україну є Китай (83,0% від загального обсягу).

Імпорт ферментних препаратів у 2017 році

У 2017 р. до України було імпортовано майже 614,8 тис. кг ферментних кормових препаратів, що на 19,7%  менше ніж минулого року.   До України найбільше імпортували продукти з Німеччини (48,8%).

Імпорт вітамінів  у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано майже  2,8 млн. кг вітамінів,  що на 24,0% менше  ніж у 2016р. Основну частку імпорту вітамінів становлять:  Холін хлорид60 - 29,6%, Холін хлорид70 - 26,6%, суміш вітамінів - 21,7%, вітамін Е - 17,0%. Головним імпортером до України  є китайська компанія "Sinopharm Jiangsu Co., Ltd" (23,0% від загального обсягу), а головним отримувачем - ПАТ "Миронівський ХП" (32,3% від загального обсягу).

Імпорт кормових добавок  у 2017  році

У 2017 р. до України було імпортовано майже  36,3 млн. кг кормових добавок, що на 13,9% менше ніж минулого року. Головним постачальника кормових добавок являється Польща: 27,3% від загального об'єму. Найбільше КД до України відправила компанія "Provimi": 11,9% від загального об'єму.

За даними Асоціації "Союз кормовиробників України"

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок