Австралійські свинарі незадоволені зростанням імпорту

Згідно з інформацією Держпродспоживслужби у період з 27 червня по 2 липня в Миколаївській, Запорізькій та Донецькій областях зареєстровані нови випадки захворювання на африканську чуму свиней (АЧС):

01.07.2019 – в особистому селянському господарстві с. Петропавлівка Доманівського району Миколаївської області (звіт про результати дослідження Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 001612 п.м./19 від 01.07.2019);

01.07.2019 – в ФГ «Спайдер» в с. Омельник Оріхівського району Запорізької області (звіт про результати дослідження Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 001615 п.м./19 від 01.07.2019). У вказаному господарстві утримувалося 359 голів свиней;

02.07.2019 – в особистому селянському господарстві громадянина в с. Вірівка Добропільського району Донецької області (звіт про результати дослідження Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 001616 п.м./19 від 02.07.2019).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

pigua.info

Україна переходить на європейські принципи видачі дозвільних документів.

Про це повідомив голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа, йдеться в повідомленні відомства.

«Зокрема, почалися роботи по переходу на електронну форму видачі ветеринарного сертифіката для спрощення ведення бізнесу та створення єдиної електронної бази даних виданих документів», — йдеться в повідомленні.

Він також нагадав, що останнім часом Україна прийняла чотири закони і ряд підзаконних актів в сфері безпеки харчових продуктів, спрямованих на адаптацію вітчизняного законодавства до норм ЄС, захисту споживачів, спрощення ведення бізнесу і торгівлі суб'єктів господарювання.

milkua.info

Відповідно до даних, представлених командою вітчизняних та міжнародних експертів Національного технічного університету ім. І. Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об'єднаного дослідницького центру Європейської Комісії (JRC) та Світового банку під час засідання координаційної наради міжнародних донорів у Міністерстві аграрної політики та продовольства 12 липня 2022 року, площа озимих посівів могла б становити 9,14 млн га, утім, фактична площа посівів — 8,38 млн га.

У ході дослідження втрат площ та очікуваної врожайності ранніх зернових (озимих), використовувалися знімки супутників Sentinel-2 і Planet, у такий спосіб було виявлено скорочення площ ранніх зернових на 0,75 млн га, пов’язане здебільшого з економічними наслідками війни. Очікуване падіння індексу NDVI для озимих культур, означає зниження врожайності на 15% або втрату 4,2 млн тонн зерна. Якщо ж взяти до уваги зменшення загальної площі оброблюваних полів, загальні втрати врожаю озимих сягнуть щонайменше 20%. І це за умови, якщо врожай вдасться зібрати у його поточному обсязі.

«Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими», — наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій, міністерство фіксує усі втрати, яких зазнали українські агровиробники.

У майбутньому, під час стягнення компенсації, вагому роль відіграватиме об'єктивність та точність даних щодо завданих прямих і непрямих збитків. З огляду на це, дослідницька група продовжує моніторинг посівів й врожайності та у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.

«Враховуючи значення України, як світового постачальника зернових та олійних культур, зменшення обсягів їх виробництва — це серйозний виклик для глобальної продовольчої безпеки. Готовність Мінагрополітики працювати над оцінкою втрат врожаю дуже важлива. Системний аналіз втрат врожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів у сектор сільського господарства, аби допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи та згодом відродити виробництво», — резюмував Клаус Дайнінгер, провідний економіст Світового банку.

minagro.gov.ua

Зараз ситуації на світовому ринку та ринку кормів України пов’язані між собою, як ніколи. Хтось панікує, хтось продовжує мислити тверезо. Та в будь-якому разі, певні процеси мають відбуватися незаважаючи ні на пандемію, ні на кризу — тварини мають їсти.

Що маємо на сьогодні. В Україні почав формуватися дефіцит продуктів переробки олійних: соєвого та соняшникового шроту, макухи.

З чим це пов’язано. Якщо говорити про ситуацію на українському ринку шроту, заводи скорочують переробку соняшнику та сої. Як наслідок, виникає дефіцит шротів та макухи. Наприклад, один із найбільших переробників в Україні скоротив виробництво на 30%. Більшість дрібних переробників через елементарну відсутність сировини просто закрились. Чому? На ринку насіння соняшнику та сої існує дисбаланс цін попиту та пропозиції. Заводи знизили ціну закупки сировини на фоні зниження світової ціни на рослинну олію, а аграрії при цьому живуть старою ціною і намагаються інтегрувати зміни валютного ринку.

Зараз саме час використовувати досвід роботи у кризових ситуаціях. А Fenix Agro такий досвід має.

«Ми завчасно почали готуватися до можливих змін та переламних моментів. Були заключені попередні контракти із партнерами, що зараз дає нам можливість обслуговувати наших клієнтів без перебоїв, роблячи кожну поставку вчасно», — зазначають в компанії.

За оцінками аналітиків Fenix Agro, ситуація ще не скоро зміниться. Більше того, очікується подальше зростання внутрішньої ціни на шрот та макуху. Адже, вже сьогодні на ринку є пропозиції соняшникового шроту за 7500 грн/т, завод.

Прес-служба Fenix Agro