Світовому сектору птахівництва потрібен єдиний стандарт сертифікації халяль

Всеукраїнська Аграрна Рада у складі ВАФ звернулася до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням підтримати українських  аграріїв та розглянути можливість їх забезпечення дешевими кредитними ресурсами.

Незважаючи на вкрай складні умови, працюючи інколи навіть під обстрілами, та відсутність достатньої кількості обігових коштів, українські аграрії засіяли навесні  понад 80% запланованих площ. Вдале проведення весняної посівної кампанії відбулось завдяки злагодженій роботі бізнесу та місцевих органів влади, а також значної допомоги Уряду, зокрема надання можливості сільськогосподарському товаровиробнику отримати кредити в банках під державні гарантії (80%) з пільговою ставкою 0% річних.

«Розуміючи свою роль у забезпеченні продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у світі в цілому, український фермер усі наявні фінансові ресурси інвестував у весняну посівну та поточну збиральну кампанії, сподіваючись скоро продати свій урожай минулого року і, таким чином, поповнити власні обігові кошти та виконати свої зобов’язання перед банками. Однак, через блокування морських портів та високі витрати на логістику альтернативними шляхами (витрати на перевезення складають понад 60% ціни) обсяг експорту українських агропродовольчих товарів є незначним у порівнянні з довоєнним періодом. Пересічний аграрій змушений реалізовувати минулорічний врожай за вкрай низькими цінами, що інколи є нижчими його собівартості. І цих коштів подекуди не вистачає навіть на проведення збирання ранніх зернових», — йдеться у зверненні.

Найближчі місяці сільськогосподарські товаровиробники мусять віднайти фінансові ресурси на осінню збиральну та посівну кампанію, а також на погашення раніше взятих кредитів, що в поточних умовах є неможливим.

Аналогічна ситуація й у тваринництві. Через військові дії багато тваринницьких комплексів зруйновано та втрачено поголів’я тварин, а в окремих випадках фермери змушені цілеспрямовано скорочувати поголів’я через брак коштів на операційну діяльність. Ці показники збільшуються щодня.

Таким чином, усі учасники сільськогосподарського виробничого процесу наразі знаходяться на межі виживання через брак фінансових ресурсів, що ставить під загрозу подальше ведення аграрного бізнесу в Україні.

Провідні громадські об’єднання АПК України пропонують:

— продовжити період надання кредитних ресурсів під державні гарантії до кінця осені;

— пролонгувати діючі кредитні угоди за пільговими ставками;

— збільшити удвічі (до 120 млн грн.) максимальний ліміт за кредитами, який підлягає здешевленню аби ті, хто вже отримали кредит і поки не змогли реалізувати свою продукцію, продовжили свою діяльність.

Пресслужба ВАР

Це другий транш з оголошеного восьмого пакету макрофінансової допомоги Європейського Союзу у загальному розмірі 5 млрд євро.

Перший транш — 2 млрд євро — надійшов 18 жовтня.

Очікуємо, що залишок коштів буде надано у грудні.

На наступний рік анонсовано нову програму допомоги загальним розміром 18 млрд. євро (у розрахунку 1,5 млрд євро щомісяця), які дозволять нам стабільно фінансувати невійськові видатки – соціальні зобов’язання, сферу освіти, охорони здоров’я тощо.

PigUA.info за матеріалами t.me/getmantsevdanil

Гендиректор УАК Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу UA: Перший Суспільна Студія, щодо ситуації на ринку основних продуктів сільського господарства.

«Досить актуальним є питання цін на мя’сні продукти, які в цьому році почали зростати пізніше, ніж це очікувалося. Адже другий рік поспіль ціни на фуражні зернові, соєвий та соняшниковий шріт зросли на 70-90%,  а ціни на м’ясну продукцію не зростали відповідно, лише останні декілька тижнів українці відчули плавне нарощення цін на м'ясо і мясні продукти.  При цьому, найбільш волатильними є ціни на м'ясо бройлерів, далі яловичина і свинина, яка подорожчала на 4% порівняно з минулим роком. Це пояснюється більшим попитом на м'ясо бройлера, відносно м’яса свинини. Минулого року теж не відбулося значного зростання ціни на свинину, адже, коли почали зростати ціни на фуражні зернові, виробники почали різко скорочувати поголів’я тварин, тому на сьогодні в деяких регіонах України відчувається дефіцит м’яса, що як наслідок, призведе до зростання ціни», - коментує ситуацію Павло Коваль.

Також він зазначає, що зростання не буде різким, адже відбуватиметься часткове заміщення імпортною продукціє, яка зростає внаслідок того, що значна частина малих вітчизняних виробників м’яса залишила ринок.  

«Стабілізація ціни на м'ясо в прямій залежності від ціни на фуражні зернові, станом на сьогодні ціна на соєвий шріт ще не сформувалась, адже новий урожай в окремих господарствах тільки починають збирати. На світовому та на внутрішньому ринку ціни приблизно зберігаються на рівні минулого року, якщо порівнювати із 2019 роком, то вартість фуражної пшениці складала 4200-4300 тис грн/т, а у 2020 році – 6500-7000 тис грн/т, під кінець сезону відповідно вище, але при цьому вартість м’яса була відносно стабільною. Тому плавне зростання ціни на м'ясо абсолютно обґрунтоване, стабілізація ціни відбудеться після збирання врожаю основних фуражних культур на світових ринках. Після цього можна робити висновок, які будуть ціни на похідні продукти від фуражу, тобто на яйця, де очікується певне здорожчання, на м’ясну продукцію, живу масу свиней та яловичину», - підсумовує Павло Коваль.

agroconf.org

Українська курятина витримує достойну конкуренцію на ринку Європи, але розвитку експортного потенціалу заважають надто мізерні безмитні квоти. Про це у коментарі УНН заявив голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал.

"Вартість української курятини на європейському ринку значно менша, але вона не відрізняється по якості, а інколи навіть більш якісна, ніж у тій же Польщі чи в інших країнах. У першу чергу, це пов’язано з тим, що даний напрямок експорту розпочався ще у далеких 2006-2007 роках, коли активно нарощувались обсяги виробництва та відкривались нові ринки", - пояснив він.

Окрім курятини, Україна постачає до ЄС низку інших агропродуктів, але переважна їх більшість не є товарами із доданою вартістю, каже Шаповал.

"Ми постачаємо багато органічної сировини, ряд зернових, мед. Наприклад, мед потім фасується, але додана вартість на нього створюється у країнах ЄС, а не в Україні. Саме це загрожує тим, що наша країна може стати просто сировинним придатком ЄС", - зауважив експерт.

Українські птахівники планують й надалі розвивати свій експортний потенціал щодо курятини. Європейська комісія "дала добро" та ініціювала збільшення імпортних квот для українського продукту з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн у рік.

Міжнародна преса пов'язує цей безпрецедентний крок з Юрієм Косюком (МХП), який "своїм геніальним ходом" змусив Європу переглянути торгову політику щодо України.

Але пропозицією ЄК не задоволені депутати Європарламенту. Зокрема – поляки, які стали на захист національних аграріїв. Вони вважають, що експорт української курятини до ЄС досяг рекордних показників, тож збільшувати квоти на поставки продукції недоцільно.

Невдоволення польських фермерів є зрозумілим, каже Шаповал. Вони захищають внутрішній ринок, диктуючи свої правила гри, додав він.

"Звісно, що вони себе лобіюють. Але давайте дивитись з точки зору того, що рано чи пізно український ринок у рамках Угоди про вільну торгівлю повністю відкриється для європейських продуктів харчування. Звідси виникне проблема конкуренції із даними продуктами на вітчизняному ринку, що вже можна спостерігати в західних регіонах України, де переважає польська продукція.

Якщо ми говоримо про зону вільної торгівлі, то тут варто приймати те, що у деяких позиціях ми є слабшими, наприклад, по молочній продукції. Але Україна є набагато сильнішою у виробництві курятини. Це захист свого ринку, і якщо там була лазівка, то МХП молодці, що знайшли, як її використати", - пояснив експерт.

Поряд з цим, на думку Шаповала, збільшити "курячі" квоти до 70 тис. тонн на рік - замало.

"Щоб Україна не шукала різних лазівок, а Угода про вільну торгівлю була взаємовигідною, то варто ставити адекватну квоту, а це як мінімум 150 000 т", - вважає експерт.

Джерело: УНН