Світовими цінами на комбікорми передбачений ріст

За січень-вересень 2017 року у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов'язаних із ними освоєно 40,5 млрд грн капітальних інвестицій, що на 37,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Загалом частка капінвестицій у сільське господарство склала 15,6% від загального обсягу.

Так, головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.

За звітний період капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів сягнули 12,7 млрд грн, що на 7,5% більше, ніж за 9 місяців 2016 року. Загалом частка капінвестицій у харчову переробку склала 14,6% від загального обсягу таких інвестицій у промисловість.

Нагадаємо, іноземні інвестиції в Україну зросли майже на 6%.

milkua.info

В Мінагрополітики спільно з технічним комітетом стандартизації, представниками галузевих асоціацій та української науки за підтримки проекту IFC "Реформування інвестиційного клімату" розпочато перегляд державного стандарту на пшеницю ДСТУ 3768:2010 "Пшениця. Технічні умови". Стандарт є одним із ключових документів, який встановлює вимоги до зерна пшениці на українському зерновому ринку. Вперше широке обговорення ключових змін у стандарті відбулося під час засідання робочої групи з питань функціонування ринку зерна.

«Рішення щодо перегляду стандарту зумовлене необхідністю його оновлення - для оптимізації процесів виробництва, зберігання та переробки зерна пшениці. При цьому обов’язковим при опрацюванні нової редакції є збалансування та врахування інтересів вітчизняного виробника, борошномельної та хлібопекарської галузей, а також створення сприятливих умов ведення бізнесу і міжнародної торгівлі», - прокоментувала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

В рамках роботи над стандартом наразі розглядаються пропозиції щодо зменшення кількості класів непродовольчого зерна, а також обговорюється коригування окремих показників якості пшениці, наближення до міжнародних вимог до пшениці.

Оновлена версія документу в цілому буде орієнтована на врахування потреб зернового ринку, зокрема, виробників збіжжя, переробної галузі та компаній, які здійснюють торгівлю зерном. Перший розгляд тексту документу відбудеться на засіданні ТК 170 "Зернові культури та продукти їх переробки" у вересні цього року. 

Прес-служба Мінагрополітики

За підсумками 2022 року інфляція може перевищити позначку 20%, але залишатиметься контрольованою.

Про це повідомляє прес-служба Національного банку України.

«За оцінками Національного банку, інфляційний тиск зберігатиметься й надалі насамперед через наслідки повномасштабної війни. За підсумками 2022 року інфляція може перевищити позначку 20%, але залишатиметься контрольованою», — йдеться в повідомленні.

Подорожчання товарів і послуг зумовлюватимуть, зокрема:

• порушення виробничих процесів;
• логістичні проблеми через тимчасову окупацію частини територій, руйнування транспортної інфраструктури та, як наслідок, нерівномірно розподілену пропозицію за окремими регіонами;
• ефекти перенесення девальвації обмінного курсу гривні, яка відбулася напередодні війни;
• високу вартість енергоносіїв у світі, що тиснутиме на вартість палива та товарів і послуг зі значною часткою енергоносіїв у собівартості.

Водночас зростання цін стримуватиметься заходами Національного банку та Уряду України. Серед них:

• тимчасова фіксація обмінного курсу гривні, яка стримуватиме ймовірне погіршення очікувань та подорожчання імпортних товарів;
• зниження податків, у тому числі непрямого оподаткування імпорту;
• фіксація цін на житлово-комунальні послуги;
• адміністративне регулювання цін на низку продуктів харчування та паливо.

«Додатковий стримувальний вплив матиме надлишок пропозиції окремих сільськогосподарських культур через обмежені можливості їх експорту», — підкреслили в Нацбанку.

milkua.info

Сучасне українське харчове законодавство не зовсім досконале і багато ще потрібно змінювати у ментальних підходах до державного контролю, а також спробувати нові підходи щодо консультування виробництв у правильності імплементації вітчизняного законодавства.

Про це зазначила т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, під час Всеукраїнського молочного форуму-2020, йдеться на сайті Держпродспоживслужби.  

«На сьогодні у нас взагалі відсутнє поняття, що таке фальсифікат, і навіть на рівні робочої групи ми дуже довго говорили про те, що таке фальсифікат, і питали, ми беремо Європейське визначення, чи ми робимо знову щось своє. Закон про фальсифікат не треба, треба всього на всього лише вести зміни до Закону України № 771 „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“ та передбачити відповідальність і повноваження», — зазначила Ольга Шевченко.

Продовжуючи виступ, вона зауважила, що враховуючи сьогоднішню реальність, тільки спільними зусиллями влади бізнесу та громадськості можливо створити якісно нову молочну галузь, продукція якої стане ще більш безпечнішою, якіснішою та більш конкурентоздатною.

Окрім того, Ольга Шевченко навела статистичні дані щодо проведених Держпродспоживслужбою перевірок виробників даної галузі та наголосила про відповідальність виробників щодо виготовлення та обігу фальсифікованої продукції. Зокрема, вона відзначила, що за останні роки різко зросла громадська активність щодо проведення спільних заходів з державними органами та ефективність роботи проєкту «СТОП фальсифікат» щодо виявлення неякісної харчової продукції.