Світові ціни на молочну продукцію в червні знизилися на 1% — ФАО

09-лип-2021

Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО в червні становило 119,9 пункту, що на 1,2 пункту (1,0 відсотка) нижче травневого рівня. Таким чином, безперервне зростання цього показника, що спостерігалося останні дванадцять місяців,  припинилося, повідомили The DairyNews в прес-службі організації.

На поточному рівні значення даного індексу виявилося на 21,6 пункту (22,0 відсотка) вище рівня відповідного періоду минулого року. У червні впали світові котирування всіх видів молочної продукції, включених в даний індекс, причому найбільше зниження продемонстрували ціни на вершкове масло, що пояснюється різким скороченням світового імпортного попиту і незначним збільшенням запасів, особливо в Європі.

Ціни на незбиране сухе молоко знизилися в результаті скорочення обсягу закупівель з боку Китаю і зниження попиту на спотові поставки, при цьому експортна пропозиція в світі зберігалася на рівні, достатньому для задоволення наявного попиту.

Світові котирування сиру і знежиреного сухого молока також дещо знизилися під впливом скорочення світового імпортного попиту і незначного збільшення обсягу експортних поставок з основних регіонів-виробників.

Більше новин
Збільшення "курячих" квот дозволить європейцям харчуватися дешевше
20-бер-2019

Незабаром Україна отримає шанс збільшити експорт курятини в Європу. Це станеться, якщо Європарламент схвалить домовленість сторін про зміну угоди про зону вільної торгівлі. Від позитивного рішення ЄП виграє європейський споживач, який отримає великий вибір продукту за низькою ціною. Про це заявила представник "Центру вибору споживача" (Consumer Choice Centre) Марія Чапля, передає УНН з посиланням на Food and Drink International.

Згідно з попередньою угодою, Єврокомісія планує збільшити імпортну квоту на українську курятину - з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік, нагадала Чапля.

"Не дивлячись на те, що цифри здаються багатообіцяючими, малі тарифні квоти по своїй суті шкідливі і обмежують вибір споживачів. Обмежуючи кількість імпорту курячої грудки, що надходить на ринок ЄС, ЄС створює спотворення на ринку, що призводить до зниження добробуту споживачів.

Простіше кажучи, вільна торгівля - це обмін, який дозволяє кожній стороні використовувати свою перевагу і отримувати вигоду з переваги іншої", - заявила вона.

Вигоду від збільшення імпортних квот отримають європейські споживачі, говорить Чапля.

"Європейські споживачі можуть отримувати значно більший запас курячих грудок за нижчою ціною", - наголошує вона.

У той же час, результатом угоди можуть бути незадоволені європейські птахівники, каже представник Центру.

"І тут дуже важливо не дозволити їм перешкодити цим переговорам", - зазначила вона.

В ідеалі, ЄС не повинен вводити торгові обмеження у вигляді тарифних квот, так як це б'є по споживачах.

"Замість цього потрібно сприяти вільному обміну", - резюмувала Чапля.

Джерело: УНН

Детальніше
Держпідтримка-2022: ВАР назвала пріоритетні напрямки для стабільного функціонування агросектору
05-жовт-2021

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

  1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

  1. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

  1. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

  1. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

  1. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

  1. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

  1. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.

Детальніше
Українські нетелі користуються підвищеним попитом за кордоном
25-бер-2019

Українські нетелі стали досить затребуваними у пострадянських країнах. Їх ринки збуту — це Казахстан, Узбекистан, Туркменістан.

Про це заявив голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк.

«Наші нетелі, можливо, не настільки якісні у плані продуктивності порівняно з європейськими, канадськими чи американськими, але вони на 50% витриваліші за американських», — підкреслив він.

За словами Ігоря Присяжнюка, сьогодні нетель може бути набагато економічно вигіднішим за дійну корову. «У нас є багато інструментів для цього, — зазначив він. — Так, в Україні найдешевша сексована сперма в світі, і кожна теличка має принаймні раз бути запліднена нею. У структурі собівартості 1 л молока — сексована сперма займає 2%».

За два-три роки, коли в Україні почали активно використовувати сексовану сперму, є дуже гарні приклади — понад 40% заплідненості з першого разу, зазначив Ігор Присяжнюк.

За його даними, на внутрішньому ринку торгується приблизно 600−800 нетелів щороку. В господарствах, які займаються виведенням чистопородного голштину, вартість стартує від $1,6−1,7 тис./голова.

agroday

Детальніше
М'ясопереробники скоротили випуск свинини
04-груд-2018

За десять місяців року обсяги забою свиней «просіли» на 4%. Як наслідок, м’ясопереробні підприємства скоротили випуск свіжої, охолодженої та мороженої свинини. Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ/

За підсумками десяти місяців 2018-го промислові свиногосподарства реалізували на забій 3,8 млн свиней сукупною живою масою 403,6 тис. т (проти проти 4,04 млн голів живою масою 420,4 тис. т у 2017-му). Як наслідок надходження меншої кількості сировини, зменшилися й обсяги переробки — у січні-жовтні цього року випуск свіжої та охолодженої свинини склав 199 тис. т. Це на 1,6% менше обсягів виробництва цього виду м’яса за аналогічний період 2017-го.

Як зауважують аналітики АСУ, меншу внутрішню пропозицію м’яса свиней переробники компенсували за рахунок імпортної охолодженої та мороженої сировини, імпорт якої у січні-листопаді склав 23,4 тис. т:

«Хоча цьогорічні обсяги імпорту перевищують торішні, пропозиція свинини з-за кордону складає трохи більше десятої частини результатів роботи м’ясопереробної галузі за згаданий період».

Крім того, за підрахунками експертів Асоціації, випуск сушеного, соленого та копченого м’яса свиней теж скоротився — 7,1 тис. т за 10 місяців 2018-го, проти 9,2 тис. т за аналогічний період 2017-го.

Не дивлячись на скорочення обсягів виробництва (-11,2%) замороженого м’яса свиней у жовтні, його сукупний випуск за 10 місяців 2018-го навіть додав 6% до минулорічних результатів та склав 12,8 тис. т.

«Такому приросту сприяло трикратне збільшення обсягів виробництва морожених лопаток, окостів та їх відрубів у вересні-жовтні відносно відповідних місяців минулого року. Ця активізація спричинила збільшення об’ємів запасів таких продуктів на складах, які на кінець жовтня перевищили 1 тис. т, що незначно «відстає» від місячних обсягів їх випуску. Залишки охолодженого м’яса свиней, навпаки, скоротилися майже вдвічі та лише на 0,4 тис. т перевищували запаси мороженої свинини», — коментуються в АСУ.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок