Світові лідери об'єднуються проти стійкості до протимікробних препаратів

Український молочний індекс (УМІ) в жовтні 2020 року вперше в історії його моніторингу впав порівняно до вересня. Падіння становило 3,2%.

«Як це прибутковість впала, коли ціна на молоко зросла?», — пояснює Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Є дані моніторингу умовної прибутковості виробництва молока за дев’ять сезонів, і за цей період і скоріше всього взагалі за весь час в жовтні прибутковість неодмінно зростала, в середньому на 11,3%. Це пов’язано з тим, що в жовтні з ринку повністю зникає молоко від домогосподарств і переробка переходить на професійне.

В жовтні 2020 року умовна прибутковість молока впала на 3,2%. Минулого року, показник УМІ зріс в жовтні на 9,3%.

Як зауважує Андрій Ярмак, фермери в жовтні 2020 року мають на 8,1% нижчу прибутковість, ніж в, наприклад, в червні в сезон «великого молока». В 2019 році в цей час вони заробляли аж на 37% більше.

«Націкавіше, що в жовтні 2020 закупівельні ціни на молоко „злетіли“ аж на 7,6% після тривалого періоду відносної стабільності, але всі ми бачили, що відбувалося з світовими цінами на зерно. Неймовірне було зростання, як для періоду традиційно високих запасів та збирання врожаю пізніх зернових. Фуражна пшениця та кукурудза подорожчали на 13−15%, потягнувши за собою і шроти, які зросли в ціні на 7,5%. В результаті, кормовий комбікормовий мікс обходився молочникам України в жовтні на 11,2% дорожче, ніж в вересні, що і призвело до падіння прибутковості виробництва молока», — пояснює він.

Таким чином жовтнева прибутковість виробництва молока України була найнижчою протягом останніх 5 сезонів і нижчою за минулорічну майже на 39%.

Протягом перших 10 місяців 2020 року професійні виробники молока України заробили на 9,4% менше прибутку, ніж протягом того самого періоду 2019 року, але більше, ніж в 2018 році.

«Загалом, не можна сказати (додам „поки що“), що 2020 рік такий вже катастрофічний. Адже УМІ поки що перевищує середній показник для останніх 5 років на 11,4%, бо в 2014—2015 роках було все значно гірше з точки зору прибутковості», — підводить підсумки Андрій Ярмак.

Аналіз минулих років показує, що УМІ в листопаді, як правило, стабілізується і суттєво не змінюється.

«Але в 2020 році вже видно незвичайні речі — різке здорожчання масла та сиру на світовому ринку, яке ніхто не очікував. Збільшення імпорту з боку Китаю. При цьому зростання цін на жир на фоні потенційного чергового зниження обсягів споживання через ГоРеКа внаслідок зростання темпів поширення коронавірусу в Європі та США, виглядає досить дивно. Але це позитивний фактор для наших молочників. З іншого боку ми маємо послаблення цін на зернові останнім часом, що може, також, мати позитивний вплив на прибутковість. — зазначає експерт.

Отже, сподіваємося на зрушення в бік зростання, але готуємося до непередбачуваних подій — іншими словами, поліпшуємо ефективність та підвищуємо якість».

milkua.info

Великі проекти з виробництва кормових водоростей запускаються в США

Відразу два досить великих проекту з фільтрації стічних вод, з витяганням корисних мікроелементів для подальшого їх використання при вирощуванні водоростей були анонсовані в США. У кожному разі передбачається застосування різних технологій фільтрації, а також вирощування різних видів водоростей, проте принцип роботи системи в кожному випадку приблизно однаковий.

Так, передбачається, що фільтраційні установки зможуть очищати стічні води, витягуючи з них фосфор і азот, які будуть акумулюватися і згодом направлятися на харчування водоростей. Згідно заявленим характеристикам одного з проектів при переробці 4 млн галонів стічної води в день установка буде забезпечена достатньою кількістю сировини для того, щоб вирощувати 8 тис футів водоростей, що еквівалентно приблизно 3,6 тонн в день.

Як зазначили автори обох проектів, передбачається, що вирощувані водорості будуть спрямовані на задоволення потреб комбікормової промисловості, а також в невеликих кількостях на виробництво продуктів харчування і біопалива.

Feed Navigator

Цього тижня заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева у складі урядової делегації бере участь в роботі 11 Міністерської конференції СОТ (найвищим органом ухвалення рішень в рамках СОТ) в м. Буенос-Айрес (Аргентина).

«СОТ на сьогодні є основною рамковою світовою системою регулювання багатосторонніх торговельних відносин в різних сферах, починаючи з сільського господарства та закінчуючи електронною комерцією. При цьому, все більшим викликом для СОТ є необхідність пошуку компромісних рішень між розвинутими країнами, тими, що розвиваються, або країнами з перехідною економікою, як Україна, та найменш розвинутими країнами. Ми розуміємо виклики, які існують в міжнародній аграрній торгівлі сьогодні і намагаємось займати конструктивну переговорну позицію як країна нетто-експортер аграрної та харчової продукції», — зазначила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона додала, що Україна має відстоювати інтереси своїх фермерів та сільськогосподарських виробників, використовуючи наявні цивілізовані інструменти підтримки агросектору та регулювання торгівлі в рамках СОТ.

За словами заступника Міністра, основними наріжними темами дискусій щодо аграрного сектору в рамках Міністерської Конференції цього року є формування державних резервів з метою продовольчої безпеки, експортні обмеження та внутрішня підтримка сектору, застосування спеціальних захисних механізмів та субсидування рибної галузі.

«Участь в багатосторонніх торговельних перемовинах з аграрної тематики дозволяє більш ефективно відстоювати інтереси нашої країни на міжнародній арені, зважаючи на експортну орієнтованість нашого аграрного експорту. Активна робота в рамках СОТ паралельно з формуванням низки двосторонніх та регіональних торговельних угод є запорукою реалізації нашої основної цілі — становлення України, як глобального впливового гравця на аграрних та продовольчих ринках. Саме тому ми разом з МЕРТ використали дану Конференцію для проведення низки двосторонніх зустрічей з країнами — важливими торговельними партнерами України, такими як Туреччина та Єгипет», — підкреслила заступник Міністра.

Прес-служба Мінагрополітики

Імпорт свинини свіжої, охолодженої та мороженої у жовтні поточного року становив 4,3 тис. т, що на 49% більше, ніж у вересні.

Як говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», загалом за 10 місяців 2022 р. імпорт зріс на 41% у фізичному обсязі та на 56% у вартісному, що становить 45,1 тис. т і $92,7 млн відповідно. 

«Від початку повномасштабного вторгнення до 1 липня, порівняно з аналогічним періодом минулого року, імпорт свинини зріс у 2,5 раза, але з моменту повернення мит і податків на імпорт обсяги постачання дещо скоротились — від липня до жовтня обсяги імпортного м’яса зменшились на 28% порівняно з липнем-жовтнем 2021 р. Основними країнами, з яких імпортували свинину, були Польща, Нідерланди, Данія, Іспанія», — уточнили експерти.

Водночас в Україні спостерігається тенденція до зменшення поголів’я свиней: станом на 1 жовтня 2022 р. налічується 5,2 млн голів, що на 12,9% менше, ніж у 2021 р. Загальна чисельність свиней, що вирощується на підприємствах, становить 3,2 млн голів — 61,4% від загального поголів’я.

За словами аналітика УКАБ Максима Гопки, скорочення поголів’я відбулося через бойові дії та окупацію українських територій, як наслідок — зменшення забійної маси свиней на 11,2%, яка за 9 місяців 2022 р. склала 479,6 тис. т.

agroportal.ua