Світовий оборот свинини переживає безпрецедентні зміни

Держстат України фіксує загальне зниження виробництва молока в Україні, але у той же час, відмічається, що сільськогосподарські підприємства нарощують виробництво.

За 10 місяців в країні вироблено 8 960,4 тис. тонн сирого молока, що на 0,8% менше аналогічного періоду минулого року. Визначальним є скорочення виробництва молока господарствами населення (офіційна частка в загальному виробництві 73,9%, зниження за період -1,7%).

Виробництво молока сільгосппідприємствами демонструє помітне зростання: за десять місяців обсяг збільшився на 1,8%, а за результатами року повинен скласти близько 2,0%. При цьому, аналізуючи цифри обсягу виробництва молока різними категоріями виробників, зрозуміло, що нарощування виробництва сільгосппідприємствами не встигає компенсувати скорочення у господарствах населення. Так, в абсолютних показниках, за 10 місяців 2017 року господарства населення скоротили виробництво на 116 тис. т, а сільгосппідприємства наростили його на 41,6 тис. т відносно того ж періоду (січень — жовтень) 2016 року.

На графіку показано зміни у виробництві молока різними категоріями господарств в областях України за вказаний період. Показані як приріст (+), так і скорочення (-), тис. т.

З графіка видно, що динаміка виробництва молока у сільгосппідприємствах позитивна не у всіх областях. Скоротили виробництво сільгосппідприємства Дніпропетровської, Полтавської, Луганської, Донецької, Одеської, Закарпатської та Чернівецької областей. Але у решті областей України виробництво молока у сільгосппідприємствах зростає.

У двох областях — Житомирській та Хмельницькій — за 10 місяців 2017 року виробництво молока зросло також і у господарствах населення. Це не змінює загальну тенденцію, яка очевидна з даних наведеного графіка: населення суттєво скорочує виробництво молока.

infagro

Швидкість ухвалення рішень, мотивована команда, запас міцності, та робота на перемогу. Такі чотири основні пріоритети для ведення успішного бізнесу в умовах війни назвав голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов у своєму блозі на biz.censor.net.

Український бізнес знаходиться на стадії адаптації до умов роботи у воєнний час, пише Сергій Касьянов. Він нагадав як у 2014 році його компанія втратила Понад $ 20 млн інвестицій в крапельне зрошення у Криму. Але такі удари долі не зломили компанію. Сьогодні KSG Agro має 60 тис. глів свиней, компанія успішно розвивається, робить інвестиції у тому числі й міжнародні проєкти.

«Нова реальність, яка наступила для України після 2014 року потроху навчила і нас жити та вести бізнес в постійних кризових умовах. Проте війна вимагає кардинальної зміни пріоритеті та стратегій. Без цього у українського бізнесу немає жодних шансів бути ефективним. Війна — це дестабілізація всіх процесів, які вибудовувалися у зовсім іншому контексті, під зовсім інші умови», — зауважив голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.

Він наводить 4 основні напрямки стратегічного ведення бізнесу на, які варто звернути увагу бізнесу під час війни.

Перший пріоритет: швидкість та відповідальність

Ефективний український бізнес в умовах війни — це адаптивність управління, уміння ставити перед собою нові завдання та цілі, швидко аналізувати фактори ризику та швидко приймати рішення.

Тому наша сьогоднішня бізнес-стратегія заснована на двох головних принципах — високій швидкості реакцій на будь-які виклики та відповідальності за наші рішення.

Другий пріоритет. Мотивована команда співробітників та соціальна відповідальність

Не всі компанії до кінця усвідомлюють, що саме людський капітал, а не гроші зараз — основа ефективності бізнесу.

Спільно з теробороною організовано охорону виробництва, прилеглих до нього територій та населених пунктів. Бійці забезпечені регулярним харчуванням та екіпіруванням. На підприємстві обладнано три бомбосховищ, а в адміністративному корпусі ми відкрили власний дитячий садок.

Після початку бойових дій на території України усі співробітники холдингу отримали додаткову мотивацію у вигляді дворазового збільшення заробітної плати на період війни та безкоштовне харчування під час роботи.

Третій пріоритет. Змінити критерії успіху — створити запас міцності та надійну логістику

В умовах воєнного часу варто оцінювати успішність роботи не за традиційними критеріями, скажімо, розміром прибутку, а за безперервністю виробництва та логістикою.

Щоб забезпечити безперебійну роботу свинокомплексу, на комбікормовому заводі компанії сформовано довгостроковий стратегічний запас комбікормів та інгредієнтів для їх виробництва.

У воєнний час завод перейшов з однієї на дві зміни, випускаючи понад 200 тонн комбікорму на добу. У плановому режимі проводимо повноцінну посівну. Було створено резерв палива, насіння, СЗР.

Четвертий пріоритет. Глобалізувати зусилля для Перемоги

Особисто для мене показником того, що Україна інтегрована у світову цивілізовану бізнес-спільноту стала підтримка нашої країни провідними західними компаніями.

Коли значна частина бізнесів припиняє роботу в Росії, закриває там виробництва та інвестиційні програми, вони цим не просто «карають агресора». Вони демонструють, що для справжніх бізнес-лідерів моральна позиція та загальнолюдські цінності — вищі за гроші.

Минулий рік став роком випробувань для низки українських виробників - аномальне зростання цін на енергоносії і корми стали причиною скорочення промислового виробництва м'яса птиці на 2% і яєць на 22%. Але остаточно добити вітчизняних промисловців, що ще утримуються на плаву, можуть податкові ініціативи влади, що набрали чинності з 1 січня 2022 року, повідомляє УНН.

Одразу кілька асоціацій звернулися до керівництва Офісу Президента, прем'єр-міністра та представників Верховної Ради з проханням терміново внести зміни до законодавства, а саме до Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Автори листа вказують, що парламент в одному тексті закону узвалив суперечливі і взаємовиключні норми, які набули чинності з початку року і які будуть мати вкрай негативні наслідки.

Так, зокрема, у законі зазначено, що птахівники відтепер не можуть використовувати четверту групу оподаткування, і водночас сказано, що для них підвищується ставка податку на цій же четвертій групі.

«Враховуючи, що державна підтримка птахівництва обмежена, а податкове навантаження може зрости і для без того збиткової галузі, Україна ризикує взагалі втратити птахівництво як галузь. Це однозначно позначиться на продовольчій безпеці держави, адже основу споживчого кошика становлять соціально значущі продукти — м'ясо птиці та харчові яйця. Перші дзвіночки ми отримали вже за підсумками минулого року - імпорт м'яса птиці збільшився на 13% і вперше за роки незалежності Україна імпортувала харчові яйця.

У результаті збитковості виробництва, за два останні роки зупинили свою діяльність більше ніж 30 промислових птахопідприємств. Збільшення податкового навантаження на галузь призведе до подальшої консервації виробничих потужностей і скорочення робочих місць у сільській місцевості, що є вкрай чутливим на сьогодні.

З виключенням підприємств галузі птахівництва з платників єдиного податку четвертої групи відбудеться зменшення надходжень до місцевих бюджетів. Саме єдиний податок IV групи бюджетоутворюючий для багатьох територіальних громад і, найголовніше, особливості справляння не залежать від фінансових результатів сільгоспвиробника, а від кількості землі в обробітку. Не секрет, що бізнес сьогодні, окрім сплати податків, ще й додатково підтримує місцеві громади, розвиває соціальну інфраструктуру в селі, а зі збільшенням оподаткування така підтримка буде зменшена.

Іншим негативним аспектом введення змін в оподаткуванні галузі є істотне ускладнення адміністрування податків, оскільки 90% птахопідприємств має змішане виробництво — рослинництво і птахівництво, а іноді в структурі скотарство і свинарство. Тобто для збереження спрощеної системи оподаткування таким сільгоспвиробникам доведеться або виділяти птахівництво в окрему юридичну особу, і таким чином порушувати структуру виробництва, або взагалі вирізати поголів'я птиці і зупиняти і без того постійно дотаційне виробництво. Перш за все це зашкодить малим і середнім підприємствам, оскільки вони не настільки ефективні в адмініструванні податків, як великі», — заявили асоціації.

Підсумовуючи, асоціації "Союз птахівників", "Український аграрний бізнес" і "Українська аграрна конфедерація" закликали владу переглянути в терміновому порядку свої податкові нововведення і відновити права птахівників на четверту групу оподаткування для уникнення негативних наслідків.

Джерело: УНН

Кабінет міністрів України сьогодні, 22 квітня 2020 р., ухвалив рішення про розширення напрямків використання бюджетних коштів, спрямованих на державну підтримку фермерським господарства. Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко під час брифінгу за підсумками засідання Кабміну. 

«Ми додали дотацію на утримання худоби молочного напрямку. Зараз ситуація з виробництвом молока і м'яса потребує підтримки держави, що є нормальним для ЄС і США. Тому ми запропонуємо дотацію на утримання від 5 корів молочного напрямку продуктивності», — сказав він. 

Також Петрашко повідомив, що уряд додав бюджетну субсидію на одиницю угідь 1 га для новостворених фермерських господарств.

Крім того, буде введено відшкодування с/г кооперативам 70% техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

agropolit