Мінекономіки рекомендують прийняти національну програму розвитку молочної галузі

На рядку з розвитком та укрупненням промислових виробників свинини в Україні спостерігається і скорочення їх чисельності. Зокрема, якщо на 1-ше січня 2015-го 3,7 млн свиней утримували 2,7 тис. сільськогосподарських підприємств, то на початку 2019 року число операторів скоротилося на тисячу, а кількість утримуваного поголів’я — на 0,34 млн гол. Про відповідну тенденцію зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Цю тезу підтверджують і статистичні дані: щороку число сільськогосподарських підприємств, що утримують свиней, меншає на 200–500.

«Упродовж останніх кількох років спостерігається природний відсів свиногосподарств України. Сектор залишають невеликі оператори з поголів’ям менше 2 тис. гол. Це, переважно, сільськогосподарські підприємства, що займаються вирощуванням свиней ситуативно (наприклад, при очікуванні сприятливих цін на ринку), не інвестують кошти у заходи підвищення біобезпеки та ефективності виробництва, тож є неконкурентоспроможними,» — коментують аналітики Асоціації.

Динаміка чисельності сільськогосподарських підприємств, що утримують свиней

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ

* — за оцінками аналітичного відділу АСУ; дані офіційної статистики відсутні

При цьому, експерти очікують, що відповідна тенденція триватиме і надалі. Так, враховуючи динаміку останніх семи років експерти АСУ прогнозують, що до 2025-го чисельність свиногосподарств може скоротитися до тисячі.

З іншого боку, такі структурні зміни не можна назвати негативними, зазначають в АСУ: «Ті виробники свинини, які адаптувались до нових умов роботи поступово займають нішу, яка звільнилась. Якщо на початку 2015-го у господарствах з поголів’ям понад 5 тис. голів утримували 67% промислового поголів’я, то на початку 2019-го на таких підприємствах було сконцентровано майже ¾ промислових свиней».

pigua.info

Саудівська Аравія вирішила змінити правила імпорту замороженої птиці, і першим потерпілим постачальником стала Бразилія: експорт продукції з 11 птахофабрик до Королівства тепер заборонений.

Рішення було передано до Світової організації торгівлі (СОТ) в той же день, коли була введена заборона для бразильських переробників птиці. Саудівська Аравія змінює правила імпорту замороженої птиці.

«Серед країн-членів Світової організації торгівлі (СОТ), таких як Бразилія і Королівство Саудівська Аравія, введення санітарних бар'єрів без належних технічних доказів неприпустимо, як це рекомендовано в Угоді про санітарні та фітосанітарні заходи (СФС) та Угоді про технічні бар'єри в торгівлі ( TBT)», - прокоментувала Бразильська асоціація тваринників (АВРА).

Згідно ABPA, «скорочення терміну придатності (або терміну придатності продукту з моменту його виготовлення) до трьох місяців без чітких технічних критеріїв і далеко від практики міжнародного ринку, передбачає вирішення з потенційним протекціоністським характером». На частку Саудівської Аравії, другого за величиною імпортера курячого м'яса з Бразилії, в минулому році припало близько 12% бразильських поставок.

На даний момент BRF залишається єдиним бразильським виробником м'яса птиці, присутнім на ринку Саудівської Аравії. Минулого тижня Саудівська Аравія призупинила дозвіл на експорт продукції з 11 бразильських м'ясокомбінатів.

ptichki.net

Таку думку висловив експерт з прогнозування та ціноутворення на ринку кормової сировини Олексій Тартаковський, йдеться в повідомленні компанії «Фенікс Агро».

Він зазначив, що збір сої та соняшнику в Україні ще триває. Станом на 16 листопада, за офіційними даними, сої зібрано 2,95 млн т з 96% площ.

«У зв'язку зі значно меншим урожаєм олійної в Україні та враховуючи світову кон'юнктуру, ціна на сою зростає погодинно. Зараз заводи закуповують сою на переробку на рівні 17 200 грн/т. Учасники ринку вже назвали цю сою найдорожчою в історії. Ціна в портах на сою озвучується на рівні 17 400−17 600 грн/т «, — зазначив експерт.

Тартаковський підкреслює, що експортний попит на продукти переробки сої, особливо шрот, високий. На даний момент, заводи забезпечені сировиною для переробки на 1−1,5 місяці. Для порівняння, в аналогічний період минулого року забезпечення було на рівні 2-х і більше місяців. Тому, поки заводи не поспішають фіксувати ціни на значні обсяги шроту і стримують продажі очікуючи зростання ціни.

У той же час, соняшника зібрано 12,9 млн т з 99% площ. Але на ринку, за словами експерта, впевнені, що показники врожайності соняшника дещо завищені. Реально оцінюють урожай на рівні 11,7−11,9 млн т.

«Соняшниковий шрот дуже затребуваний продукт серед імпортерів. Особливо великим попитом створює Китай, який тримає досить високу ціну. У зв'язку зі зниженням прогнозу виробництва соняшнику в світі, і в Україні в цілому, пропозиція на світовому ринку буде обмежена. Україна, як один з найбільших експортерів соняшникового шроту, буде затребуваним продавцем продукту. Відповідно, якщо обсяги на ринку будуть низькими, ціна на український шрот буде рости, незалежно від ситуації на світовому ринку. Тому, вже в середині грудня реально буде побачити ціну на шрот в районі 11 000 грн/т», — вважає експерт.

agroportal.ua

Гендиректор УАК Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу UA: Перший Суспільна Студія, щодо ситуації на ринку основних продуктів сільського господарства.

«Досить актуальним є питання цін на мя’сні продукти, які в цьому році почали зростати пізніше, ніж це очікувалося. Адже другий рік поспіль ціни на фуражні зернові, соєвий та соняшниковий шріт зросли на 70-90%,  а ціни на м’ясну продукцію не зростали відповідно, лише останні декілька тижнів українці відчули плавне нарощення цін на м'ясо і мясні продукти.  При цьому, найбільш волатильними є ціни на м'ясо бройлерів, далі яловичина і свинина, яка подорожчала на 4% порівняно з минулим роком. Це пояснюється більшим попитом на м'ясо бройлера, відносно м’яса свинини. Минулого року теж не відбулося значного зростання ціни на свинину, адже, коли почали зростати ціни на фуражні зернові, виробники почали різко скорочувати поголів’я тварин, тому на сьогодні в деяких регіонах України відчувається дефіцит м’яса, що як наслідок, призведе до зростання ціни», - коментує ситуацію Павло Коваль.

Також він зазначає, що зростання не буде різким, адже відбуватиметься часткове заміщення імпортною продукціє, яка зростає внаслідок того, що значна частина малих вітчизняних виробників м’яса залишила ринок.  

«Стабілізація ціни на м'ясо в прямій залежності від ціни на фуражні зернові, станом на сьогодні ціна на соєвий шріт ще не сформувалась, адже новий урожай в окремих господарствах тільки починають збирати. На світовому та на внутрішньому ринку ціни приблизно зберігаються на рівні минулого року, якщо порівнювати із 2019 роком, то вартість фуражної пшениці складала 4200-4300 тис грн/т, а у 2020 році – 6500-7000 тис грн/т, під кінець сезону відповідно вище, але при цьому вартість м’яса була відносно стабільною. Тому плавне зростання ціни на м'ясо абсолютно обґрунтоване, стабілізація ціни відбудеться після збирання врожаю основних фуражних культур на світових ринках. Після цього можна робити висновок, які будуть ціни на похідні продукти від фуражу, тобто на яйця, де очікується певне здорожчання, на м’ясну продукцію, живу масу свиней та яловичину», - підсумовує Павло Коваль.

agroconf.org