МЕРТ готує законопроект для спрощення експорту української продукції

Набуття чинності Закону України № 2275-VIII від 17 червня 2018 року «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» призвело до зміни до прав і обов’язків учасників товариств з обмеженою відповідальністю та порядку створення, діяльності та припинення Товариств. То, чи потрібно робити зміни в статуті Товариствам, — роз'яснюють на сайті ВАР. 

Як показує практика, у зв’язку із набранням чинності Законом № 2275, більшість положень статутів Товариств, затверджених до червня 2018 року, не відповідають нормам вказаного закону.

Законодавством було встановлено строк до 17 червня 2019 року аби Товариства мали можливість привести свої статути у відповідність до прийнятих змін та нововведень. Після настання вказаної дати, положення статуту, які не відповідатимуть законодавству, втратять свою чинність і не підлягатимуть застосуванню.

Якщо не внести змінив статут, то Товариство може і далі функціонувати на підставі свого статуту. Така позиція має право на існування, оскільки чинним законом не передбачено жодної санкції за не приведення статуту Товариства у відповідність Закону № 2275, а єдиним наслідком не вчинення вказаних дій є втрата чинності деяких положень установчого документу.

Однак, в даному випадку доцільно говорити не про відповідальність або вплив з боку державних органів, а про переваги, які надає Закон № 2275 та які учасники мають право закріпити в статуті свого Товариства.

Серед причин, які змушують замислитись над необхідністю приведення статуту Товариства у відповідність до Закону № 2275-VIII, можна виокремити наступне:

відмова скрупульозних контрагентів та банків від співпраці з Товариством, яке діє на підставі статуту, що суперечить положенням чинного законодавства;

відмова від прийняття документів для участі у тендерах або дискваліфікація учаника;

економія часу та фінансів в майбутньому (відповідно до Закону № 2275-VIII в статуті можна не зазначати: адресу місцезнаходження Товариства; розмір статутного капіталу; інформацію про засновників та розмір, належних їм часток; види діяльності та ін. Таким чином, виклавши статут Товариства у новій редакції й виключивши вказані відомості, в майбутньому можна затверджувати відповідні зміни без реєстрації нової редакції статуту);

можливість передбачення в статуті обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників Товариства;

можливість передбачення в статуті детального порядку вступу до Товариства та виходу з нього (що може бути корисним для залучення додаткового фінансування на розвиток вашого бізнесу);

можливість передбачення в статуті індивідуальних положень з загальних питань діяльності Товариства, які вже врегульовані в законі (наприклад: передбачення додаткових випадків скликання загальних зборів; віднесення до виключної компетенції загальних зборів учасників інших питань, ніж передбачених законом; передбачення іншого порядку реалізації переважного права учасників Товариства; передбачення іншого строку, порядку, розміру та способу проведення розрахунків з учасником, що виходить з Товариства, а також порядку вибору суб'єкта оціночної діяльності; та ін.).

Отже, приводити статут Товариства у відповідність до закону № 2275-VIII чи ні — вирішувати лише учасникам такого Товариства. Однак, при прийнятті рішення з цього питання, слід пам’ятати про те, що статут це не просто документ, який необхідний для створення та існування Товариства, а це основний внутрішній акт, який регулює питання створення, діяльності та припинення Товариств, визначає та захищає права й інтереси його учасників, забезпечує стабільну та ефективну роботу Товариства.

milkua.info

23 листопада 2018 року Конституційний Суд України надав Висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України (реєстр. № 6236) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Так, проектом акта пропонується основою аграрного устрою України визначити фермерське господарство.

Перевіряючи законопроект на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України, Конституційний Суд України виходить, зокрема, з такого:

Верховна Рада України восьмого скликання протягом року законопроект не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положень статті 41 Конституції України, отже, законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України;

згідно з частиною другою статті 157 Основного Закону України Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану (відповідно правових підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає).

Конституційний Суд України вважає, що запропоновані проектом акта зміни мають загальний характер і не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, а отже, не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України. Разом з тим, Суд висловлює застереження щодо можливості внесення відповідних змін до розділу II Конституції України.

З огляду на вказане Конституційний Суд України дійшов висновку, що законопроект Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відповідне рішення дозволяє Раді почати розгляд проекту акта.

Прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, сприятиме збереженню власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають в сільській місцевості, підвищенню добробуту сільського населення, забезпеченню сталого розвитку сільських територій, розбудові ефективного агропромислового комплексу, забезпеченню громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів та безпеки держави.

Що ж фактично може змінитися для фермерських господарств, якщо до Конституції все ж внесуть запропоновані зміни?

Нічого. Оскільки законопроект носить декларативний характрер.

Іншими словами, документ не містить ніяких прямих норм. Більш того, що таке аграрний устрій з точки зору права?

«Саме через невизначеність з термінологією не до кінця зрозумілим є зміст такої законодавчої ініціативи, її правові наслідки та шляхи, якими народні депутати прагнуть досягти задекларованих цілей», — зазначає Анна Федун, експерт із правового регулювання земельних відносин.

Тому наразі підтримка цього законопроекту народними обранцями може свідчити лише про їх бажання задекларувати своє добре ставлення до фермерів та підкреслити їх важливу роль у сільському господарстві, адже попереду вибори.

legalhub

На Вінниччині в поточному році скоротилися площі озимих ― з осені посіяли менше майже на 80 тис. га. До того ж третина наявних посівів, а це 100 тис. га, вийшли із зими у слабкому і зрідженому стані.  Про це повідомила в. о. директора департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА Валентина Кирилюк, пише «Голос України».

За її словами, з осені аграрії не досіяли озимий клин через погоду.

«Не вистачало вологи у ґрунті. І саме в той період, коли треба було засівати поле. Окремі керівники господарств не стали ризикувати», ― зазначила Кирилюк.

Таким чином, загальна площа озимих скоротилася на 77,7 тис. га у порівнянні з попереднім роком.

«Тепер фахівці надали ще одну не зовсім втішну інформацію ― третина сходів, а це трохи більш як 100 тис. га, погано перезимували і нині перебувають у слабкому і зрідженому стані. Ще на 118 тис. га посіви оцінюють у задовільному стані. І лише на 89 тис. га (28,8% від загальної площі) озимина порадувала, бо має гарні сходи, тобто подальший розвиток рослин не викликає сумнівів, що на таких ділянках буде щедрий урожай», ― розповіла Кирилюк.

За її словами, у такій ситуації агрономи радять розширювати клин ранніх ярих зернових та кукурудзи.

«Ярих зернових та зернобобових плануємо посіяти більше від минулорічного показника майже на 60 тис. га. Однак головний акцент буде зроблено на кукурудзу. Її площі планують розширити на понад 40 тис. га. Це та культура, що забезпечує високі врожаї. Тобто можна компенсувати збіжжя, що його недоотримаємо з озимих. Так забезпечимо ту кількість зерна, що мали торік», ― уточнила Кирилюк.

Утім, за її словами, тактика залежатиме від погодних умов.

Згідно з прогнозом Rabobank світове виробництво свинини відновить зростання в 2021 р проте темпи збільшення виробничих показників будуть помірними, так як африканська чума свиней все ще залишається активною в багатьох регіонах світу і існує ризик проникнення вірусу на нові території. Процес відновлення світової економіки після пандемії Covid-19 також несе з собою певні ризики для споживання тваринного білка. До сих пір залишаються неясними перспективи відновлення галузі громадського харчування, а також відсутність перебоїв в ланцюжках поставок в 2021 р відзначають представники Rabobank.

За матеріалами FeedNavigator