Листя шовковиці запропоновані в якості джерела білка для свиней

ЄС збирається змінити правила щодо транспортування живих тварин і вимагає застосування жорстких заходів проти держав-членів, які не в змозі їх дотримуватись. У рамках політики добробуту тварин також планується перевіряти транспортні засоби перевізників.

«Учасники транспортного ланцюга повинні дотримуватися своїх зобов’язань, не важливо, чи це фермери, торговці тваринами, ветеринари або транспортні компанії. Держави-члени ЄС зобов’язані виконувати ці правила належним чином або шляхом пошуку нових інструментів політики для застосування нових технологій та мінімізації часу транспортування», – вважаєдепутат Йорн Дохрман. Його ініціатива була прийнята Європейським Парламентом 411 голосами “за”. 43 парламентарі були проти, 110 – утрималися.

Країни ЄС повинні переслідувати порушення «ефективними та гармонізованими санкціями», включаючи конфіскацію транспортних засобів та обов’язкову перепідготовку персоналу. Члени Європарламенту також хочуть впровадити сучасні технології для поліпшення дотримання правил, що вже існують, включаючи системи геолокації для відстеження місця розташування тварин і тривалості поїздок, а також зворотний зв’язок у режимі реального часу між пунктами відправлення та прибуття.

Члени Європарламенту також хочуть, щоб науково обґрунтоване оновлення правил ЄС щодо транспортних засобів сприяло забезпеченню достатньої вентиляції та контролю температури, вантажівки були обладнані системами подачі питної води.

Час подорожі тварин повинен бути якомога коротшим, вважають в Європарламенті. Депутати підтримують місцеві, мобільні або фермерські забійники та м’ясопереробні заводи поблизу місця вирощування, короткі схеми розподілу та прямі продажі. Вони також хочуть, щоб Єврокомісія уточнила відповідні строки проїзду для різних видів тварин і розробила стратегію переходу від транспортування живих тварин до транспортування м’яса, коли це можливо.

Члени Європарламенту також наполягають на тому, що доки стандарти транспорту в країнах, що не входять до ЄС, не приведені у відповідність до норм ЄС та належним чином не виконуються, ЄС має прагнути пом’якшити відмінності через двосторонні угоди або, якщо це не можливо, заборонити перевезення живих тварин до цих країн.

«Відповідно до постанови Європейського суду, ЄС відповідає за тварин навіть після того, як вони покинули територію блоку. Таким чином, або треті країни забезпечують максимально високий рівень захисту перевезених тварин, або ми повинні заборонити їх експорт до цих країн», – зазначає пан Дорман.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

За даними Державної служби статистики, станом 1 вересня 2018 року в Україні налічувалося 3 млн 927,2 тис. голів великої рогатої худоби, що на 4,3% менше, ніж роком раніше (4 млн 103,4 тис. голів).

У тому числі поголів'я корів в Україні за рік скоротилося на 3,4% з 2 млн 100,3 тис. голів до 2 млн 26,6 тис. голів.

Крім того, кількість свиней в Україні скоротилася на 4,5% — з 6 млн 779,0 тис. до 6 477,1 тис.

Також в Україні налічуються 1 566,8 овець та кіз, що на 4,4% менше, ніж рік тому.

У той же час на 2,8% зросла кількість птиці свійської — з 238 млн 689,7 тис. до 245 млн 450,8 тис.

milkua.info

Рівень рентабельності виробництва продукції сільського господарства у сільськогосподарських підприємствах України за 2016 р. склав 37,3%.

Після рекордного 2015 р. це другий за величиною показник за всю історію розвитку сільського господарства України протягом останніх 22 років.

За словами директора ННЦ «ІАЕ» Юрія Лупенка, у порівнянні з 2015 р. рівень рентабельності галузі зменшився на 8,3% — із 45,6% до 37,3%. При цьому по продукції рослинництва цей показник знизився лише на 6,3% — з 50,6% до 44,3%, тоді як у тваринництві — на 14,4% (з 22,1% до 7,7%). Рівень рентабельності виробництва продукції тваринництва став найнижчим з 2010 року.

Рівень рентабельності виробництва зменшився майже по всіх основних видах продукції рослинництва, включаючи зернові і соняшник, а виробництво картоплі стало збитковим: -3,2% проти 24,2% у 2015 р. Зокрема, по зернових і зернобобових культурах рівень рентабельності зменшився на 5,4% — із 43,1% до 37,7%, насінню соняшника — на 18,6% (з 80,5% до 61,9%), овочів відкритого ґрунту — майже у 2,5 рази (з 47,5% до 19,4%).

Рентабельність виробництва підвищилася лише по сої: на 13,2% — із 38,6% до 51,8% і залишилася практично на рівні 2015 р. по ріпаку — 44,3% і 45,0% відповідно, зауважив академік.

У тваринництві прибутковим стало виробництво птиці на м’ясо (без промислової переробки). Рівень його рентабельності склав 4,9%, тоді як у 2015 р. становив -6,1%. Також зросла рентабельність молока — на 5,8% (із 12,6% до 18,4%).

Натомість збитковим стало виробництво свиней на м’ясо. У 2015 р. воно мало рівень рентабельності 12,7%, а у минулого року становило -4,6%.

Ледь-ледь зберегло позитивний результат виробництво яєць. Минулого року рівень його рентабельності склав лише 0,6% проти 60,9% (!) у 2015 році. Зросла збитковість виробництва великої рогатої худоби на м’ясо — із -17,9% до -24,9%, а також овець і кіз на м’ясо — з -29,6% до -35,3%. По виробництву вовни збитковість дещо зменшилась — із -61,9% до -31,8%.

Рентабельність виробництва 2016 р. формувалася під впливом суттєвого зростання собівартості більшості видів продукції (на 11−38%) на фоні значно повільнішого зростання цін реалізації сільськогосподарської продукції, який у 2016 р. склав 109%, а по продукції тваринництва — лише 101,7%. Собівартість зменшилася лише по виробництву вовни (на 10,3%), незначно зросла по сої (на 1%).

«Забезпечення рентабельного виробництва сільськогосподарської продукції і надалі залежатиме від цінової кон’юнктури та стримування зростання собівартості продукції, в тому числі інфляційного», — підсумував Юрій Лупенко.

ННЦ «Інститут аграрної економіки» (ННЦ «ІАЕ») з посиланням на Держстат

Україна вже кілька років є нетто-імпортером свинини, оскільки обсяг імпорту цього м’яса зараз майже в десять разів переважає обсяги експорту. Хто ж є основними закордонними постачальниками на ринку України? Минулого року перше місце за обсягами поставок зайняла Німеччина, а за 6 місяців 2019 року лідером стала Польща.

За даними Державної фіскальної служби, у січні-червні Україна імпортувала 11,1 тис. тонн свинини на суму 20,725 млн доларів. Найбільше цього виду м’яса надійшло з Польщі – на суму 10,215 млн доларів, тобто 49,29% в загальній структурі імпорту. Друге місце займає Німеччина. За 6 місяців виробники з цієї країни ввезли свинини на суму 3,89 млн доларів (18,78%). Третю сходинку займають Нідерланди – 2,1 млн доларів (10,15%).

Що ж до експорту, то найбільшим покупцем української свинини в першому півріччі 2019 року став В’єтнам. Країна закупила м’яса на суму 1,1 млн доларів. На другому місці Об’єднані Арабські Емірати – 709 тис. доларів, також до трійки топ-імпортерів увійшов Гонконг – 302 тис. доларів.

За 2018 рік в Україну ввезли 28,6 тис. тонн свинини на суму 51,9 млн доларів. Обсяг експорту минулого року склав 1,76 тис. тонн на суму 3,77 млн доларів.

Meat-Inform